Справа №1548-ц/2006 р.      Суддя по 1 -й інстанції: Димитров В.І.

Категорія 23                       Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Буренкової К.О., суддів Довжук Т.С., Козаченка В.І.,

при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Ластовини В.Я.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

директора ТОВ «Зорниця»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2006 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Зорниця» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

В грудні 2005 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Зорниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивач зазначав, що 25 жовтня 2005 р. уклав з відповідачем договір, за умовами якого останній зобов'язався провести ремонт автомобіля Пежо -309. При проведенні технічного огляду автомобіль впав з підйомника, в зв'язку з чим отримав технічні пошкодження. Матеріальна шкода, спричинена йому з вини працівників відповідача, склала 7616грн.

Крім того, ОСОБА_1 посилався на те, що внаслідок вказаних неправомірних дій відповідача йому спричинена моральна шкода, компенсацію якої він оцінив в 10000 грн.

З цих підстав позивач просив стягнути з відповідача 7616 грн. матеріальних збитків, 10000 грн. моральної та 203 грн. витрат по оплаті експертизи.

Рішенням Ленінського районного суду від 20 червня 2006 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ТОВ «Зорниця» на користь ОСОБА_1 7335 грн. матеріальних збитків, 100 грн. моральної шкоди та 203 грн. витрат по оплаті експертизи, а всього - 7638 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Зорниця» просить рішення суду в частині стягнення матеріальних збитків змінити, зменшивши суму стягнення з 7538 грн. до 500 грн., а в задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовити. При цьому апелянт посилається на те, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та наявним в ній доказам стосовно наявності вини відповідача в спричиненні позивачу матеріальних збитків та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення - зміні в частині, із наступних підстав.

Судом встановлено, що в жовтні 2005 р. ОСОБА_1 передав ТОВ «Зорниця» автомобіль «Пежо - 309» для огляду та ремонту, а останній його прийняв. Позивач сплатив аванс в рахунок вартості цих послуг. При проведенні технічного огляду цей транспортний засіб з вини працівника відповідача впав з підйомника, в зв'язку з чим отримав технічні пошкодження. В добровільному порядку відповідач спричинені позивачу матеріальні збитки в повному обсязі не відшкодував.

Встановивши ці обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки матеріальні збитки та моральна шкода спричинені позивачу з вини відповідача, то на останнього слід покласти обов'язок по їх відшкодуванню.

Висновок суду відповідає положенням ст.ст. 1166, 1167 ЦК України та підтверджується поясненнями позивача, висновком спеціаліста від 16 листопада 2005 р. щодо характеру пошкоджень, постановою Ленінського РВ ММУ МВС України в Миколаївській області про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 194 КК, показаннями свідка ОСОБА_2 та спеціаліста ОСОБА_3.

Доводи апелянта про відсутність вини відповідача в спричинені позивачу матеріальних збитків безпідставні, оскільки спростовуються наведеними матеріалами справи.

Разом з тим, визначаючи розмір матеріальних збитків, суд не встановив дійсних обставин справи в цій частині.

Так, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що на момент вирішення даного спору автомобіль «Пежо - 309», який на підставі доручення знаходився у його розпорядженні, був відремонтований ним за власні кошти в листопаді - грудні 2005 р. Фактично понесені ним витрати склали 700 дол. США. Відповідно до курсу гривни відносно долару США на момент розгляду справи в апеляційному суді, сума матеріальних збитків становила 3535 грн. (5,05 грн. : 1 дол. х 700 дол.) Достовірних доказів, які б спростовували доводи позивача про розмір понесених ним витрат на ремонт автомобіля, відповідач не надав.

Враховуючи наведене та положення ч.2 ст. 1192 ЦК України, колегія суддів вважає, що рішення в частині стягнення на користь позивача з відповідача матеріальних збитків підлягає зміні, а розмір цих збитків зменшенню з 7335 грн. до 3535 грн.

В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303,308, 309,316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ТОВ «Зорниця» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2006 р. змінити, зменшивши суму матеріальних збитків, стягнутих на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Зорниця» з 7538 грн. 51 коп. до 3535 (трьох тисяч п'ятсот тридцяти п'яти ) грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.