Справа №1576ц/2006 р.           Суддя по 1 -й інстанції: Самчишина Н.В.

Категорія 35                               Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2006    року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Буренкової К.О., суддів Довжук Т.С., Козаченка В.І.,

при секретарі судового засідання Варміш О.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду від 4 липня 2006 p., ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановила:

В травні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач зазначав, що у шлюбі з відповідачкою перебуває з червня 1997 р. Від шлюбу вони мають трьох малолітніх дітей. З 2003 р. стосунки між ними погіршилися, оскільки остання не бажала займатися вихованням дітей, допускала подружню зраду. З жовтня 2004 р. ОСОБА_2 залишила сім'ю.

Посилаючись на наведені обставини, а також на те, що зберегти сім'ю неможливо, позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Жовтневого районного суду від 4 липня 2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Постановлено розірвати шлюб, зареєстрований 2 серпня 1997 р. Партизанською сільською радою Жовтневого району між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

На ОСОБА_2 покладено витрати при отримані свідоцтва в органах РАГС.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як постановлене з порушенням вимог процесуального закону. Зокрема, відповідачка посилається на порушення судом вимог ст. 169 ЦПК.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 2 серпня 1997 р. перебували в зареєстрованому шлюбі. Мають трьох неповнолітніх дітей, які за згодою відповідачки проживають в сім'ї ОСОБА_3 - матері позивача (а.с. 12).

Спільне проживання та сімейні відносини між сторонами припинені з початку 2005 р.

В суді апеляційної інстанції як позивач, так і відповідачка вважали неможливим подальше спільне проживання як подружжя і збереження шлюбу.

Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції на підставі ч.2 ст. 112 СК України дійшов правильного висновку про неможливість збереження сім'ї між позивачем та відповідачкою, а тому обгрунтовано ухвалив рішення про його розірвання.

Доводи апелянта про порушення судом вимог ст. 169 ЦПК не заслуговують на увагу, оскільки судом вжиті заходи щодо своєчасного та належного повідомлення відповідача про дату слухання справи (а.с. 16-19).

За наведеного колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Жовтневого районного суду від 4 липня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.