Справа №22ц-1639/2006 р.     Суддя по 1-й інстанції: Шаманська Н.В.

Категорія 32                               Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Буренкової К.О., суддів Довжук Т.С., Козаченка В.І.,

при секретарі судового засіданні Варміш О.С,

за участю ОСОБА_1 - представника позивача,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2006 p., ухвалене за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням,

встановила:

В жовтні 2005 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

На обґрунтування цих вимог позивачка зазначала, що в квартирі АДРЕСА_1 вона прописана та проживає разом з дочкою ОСОБА_4. В цій квартирі також прописаний ОСОБА_3.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3 не користується указаним житлом без поважних причин, позивачка просила задовольнити позовні вимоги на підставі ст. ст. 71, 72 ЖК України.

Рішенням Заводського районного суду від 26 червня 2006 р. ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як незаконне. Вона посилається на те, що суд неповно з'ясував дійсні обставини справи і не дав належної правової оцінки наявним в ній доказам.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Стаття 27 ЦПК передбачає можливість особистої участі в судовому засіданні сторони або іншої зацікавленої особи в урегулюванні цивільно-правових відносин, де таке право відстоюється.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прописані в квартирі АДРЕСА_1, яка відносилася до фонду комунального майна Миколаївської міської громади (а.с. 6, 24).

Із довідки Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації від 11 січня 2006 р. вбачається, що вказана квартира ОСОБА_2 та ОСОБА_4 була приватизована та на підставі договору купівлі-продажу від 4 листопада 2005 р. продана ОСОБА_5 (а.с.23).

Між тим, суд порушення вимог ст. 33 ЦПК не залучив ОСОБА_5 до участі у справі як співвідповідача, тоді як вирішенням цього спору зачіпаються його права на спірну квартиру.

Крім цього, Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_4 також прописана та проживала в указаному жилому приміщенні, була його співвласником. Всупереч ст.ст. 35, 36 ЦПК суд не обговорив питання про її залучення до участі в справі як третьої особи, а допитав лише як свідка, чим значно звузив обсяг її процесуальних прав.

Не залучивши до участі у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_4, суд неповно з'ясував дійсні обставини справи, права та обов'язки всіх осіб, за участю яких слід розглянути спір.

Оскільки суд першої інстанції допустив зазначені порушення норм процесуального права, які привели до неправильного вирішення спору, то рішення суду в відповідності до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 305, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2006 р. скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду, але іншому судді.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.