АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5573 Головуючий у 1 інстанції
2006р. Курдюков В.М.
Суддя-доповідач Савченко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2006р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Бондаря М.С., Кримської О.М.
при секретарі: Череватій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 18 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Токмак про визнання дій органу виконавчої влади неправомірними, стягнення недоплаченого підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, зобов"язання нарахувати з 1.01.2006 року підвищення до пенсії за рівнем мінімальної пенсії за віком,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Токмак про визнання неправомірною бездіяльності , зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та про стягнення недоплаченого підвищення пенсії.
У обґрунтування своїх вимог зазначав, що з 26.03.2002 року отримує пенсію за віком, яка була нарахована йому у відповідності до Закону України „Про пенсійне забезпечення", а з 1.01.2004 року - перерахована згідно зі ст. 43 Закону України від 9.07.2003 року.„Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Він має статус учасника бойових дій, тому згідно до ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" отримувана ним пенсія повинна підвищуватися в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
Не зважаючи на те, що мінімальна пенсія за віком у 2004 році складала 92 гр. 45 коп., у 2005 році - 332 гр., тобто підвищення пенсії за вказані роки повинно було становити відповідно 1664 гр. 10 коп. та 5975 гр., фактично розрахунок підвищення з 2002 року проводився лише у розмірі 29 гр. 87 коп.(19,91х150%) згідно з постановою KM України від 3.01.2002 року № 1 „Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".
З цих підстав вважав, що розрахунок пенсії у 2004 та 2005 роках був неправильним, однак здійснити відповідний перерахунок Управління Пенсійного фонду України у м. Токмаку відмовилося, про що повідомило його у грудні 2005 року.
Відмову у перерахунку пенсії відповідач мотивував тим, що підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, йому нараховувалось згідно з Законом України „Про пенсійне забезпечення" та постановою KM України від 3.01.2002 року, а розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не застосовується для визначення пенсій та підвищень до пенсій, передбачених іншими законами.
Не погоджуючись з зазначеними мотивами відмови, оскільки вони не враховують, що з 1.01.2004 року призначена йому раніше пенсія була перерахована згідно зі ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а постанова KM України № 1 від 3.01.2002 року як така, що суперечить Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і обмежує його права, як учасника бойових дій, не може застосовуватися в питанні перерахування підвищень до пенсії, ОСОБА_1. просив задовольнити його позов.
Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 18 квітня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить постанову суду першої інстанції скасувати і постановити нову про задоволення його вимог, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач має статус учасника бойових дій(а.с.П), з 26.03.2002 року йому була призначена пенсія за віком (а.с.8,12) .Передбачене Законом України від 22.10.1993 року „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" підвищення його пенсії провадилося, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком -19 гр.91 коп., встановленого постановою KM України від 3.01.2002 року № 1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо безпідставності вимог ОСОБА_1. про перерахунок йому, як учаснику бойових дій, підвищення пенсії, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого ч.І ст. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" і який становить розмір прожиткового мінімуму, оскільки відповідно до ч.З ст.28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.І ст. 28 цього Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Оскільки ОСОБА_1. г вимагає перерахунку підвищення до пенсії, передбаченого ч.4 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", то положення ч.І ст. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" до вказаних правовідносин застосовуватися не можуть.
Підвищення розмірів мінімальної пенсії за віком, що встановлювалися постановами KM України від 13.03.2002 року № 279 „Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" та від 15.04.2003 року № 544"Про підвищення розміру трудових пенсій", зазначеними постановами також не передбачалися для застосування при визначенні розмірів соціальних пенсій, надбавок і інших доплат до пенсій.
Таким чином, посилання ОСОБА_1. на те, що постанова KM України від 3.01.2002 року № 1 не відповідає ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і обмежує його права, не можна вважати обґрунтованими, зважаючи, що Закону України Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", на який посилається позивач, вказана постанова не суперечить.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, при прийнятті рішення норми матеріального права застосовані правильно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без зміни.
Керуючись ст.ст. 198,200,205,206 КАС України, колегія судців,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 18 квітня 2006 року по цій справі -залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.