12.11.2012

Справа № 212/8229/2012

Провадження 2/232/915/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12.11.2012 року м. Вінниця

          Вінницький міський суд Вінницької області в складі

Головуючого судді Борисюк І.Е.,

При секретарі Жовтун М. А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Ленінського районного суду м. Вінниці звернулось публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 05.07.2007 р. між ПАТ «Дельта Банк»(правонаступник ТОВ «Комерційний Банк «Дельта») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002-01994-050707. Відповідно до кредитного договору, позивач відкриває відповідачу картковий рахунок № 26255900870130 в національній валюті –гривні, випускає та надає держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки, здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в додатку № 1 до договору. Відповідач станом на 10.04.2012 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість в сумі 11 604, 74 гривень.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 11 604, 74 гривень.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.10.2012 року справу передано до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.10.2012 справу прийнято до свого провадження.

Представник позивача в судове засіданні не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. Представником позивача суду надана заява про розгляд справи у її відсутність із зазначенням, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи у її відсутність, не повідомлено причини неявки.

Суд, враховуючи думку позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

05.07.2007 року між ТОВ «Комерційний Банк «Дельта»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002-01994-050707 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки. (а.с. 6)

Згідно статуту ПАТ «Дельта Банк», останнє є правонаступником ТОВ «Комерційний Банк «Дельта». (а.с. 14)

Згідно п. 1.2. договору № 002-01994-050707 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.07.2007 року, банк, відповідно до наданого держателем пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства України, відкриває держателю картковий рахунок № 26255900870130 в національній валюті –гривні, випускає та надає держателю плітіжну картку а також ПІН-код до картки.

Згідно п. 1.3. договору № 002-01994-050707 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.07.2007 року, банк відкриває держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000, 00 гривень та на день укладання цього договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 1 500, 00 гривень. Ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно, та не може перевищувати загальної суми кредитної лінії. Перегляд та/або зміна ліміту кредитної лінії здійснюється у відповідності до внутрішніх процедур банку та умов цього договору. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода до договору про зміну ліміту кредитної лінії сторонами не складається. Інформація щодо зміни розміру кредитного ліміту та строків уведення в дію зазначаються у щомісячній виписці.

В договорі № 002-01994-050707 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.07.2007 року міститься відмітка про отримання картки та ПІН-конверту до неї відповідачем 05.07.2007 року, що посвідчено підписом останнього.

Згідно п. 2.5. договору № 002-01994-050707 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.07.2007 року, держатель картки зобов’язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, в розмірі, визначеному «Тарифами», а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом.

Відповідач була ознайомлена з умовами надання кредитної картки та з тарифами банку 05.07.2007 року, де також зазначила, що зобов’язується проплачувати щомісячно мінімальний платіж з 1 по 10 число кожного місяця. (а.с. 7-8)

Станом на 10.04.2012 року відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 002-01994-050707 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.07.2007 року, в розмірі 12 054, 74 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту –4 130, 37 гривень, заборгованість за прострочене тіло кредиту –0, 00 гривень, заборгованість за відсотками –2 200, 77 гривень, заборгованість за комісіями –5 273, 60 гривень, а також пеня –450, 00 гривень.(а.с. 13)

Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем і встановленого його відповідність умовам договору № 002-01994-050707 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.07.2007 року.

Заборгованість відповідача перед позивачем не погашена. Протягом тривалого часу ніяких розрахунків відповідач не веде, відповідно, ухиляється від виконання зобов’язань, взятих на себе згідно кредитного договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 05.07.2007 року між ПАТ «Дельта Банк»(правонаступник ТОВ «Комерційний Банк «Дельта») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002-01994-050707. Відповідач отримала кошти в кредит, зобов’язувалась повернути їх, сплатити проценти, на умовах визначених договором, але взяті на себе зобов’язання не виконала, що підтверджується доказами, наданими позивачем.

Предметом виконання як невід’ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб’єктивні права і конкретні юридичні обов’язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб’єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, оскільки, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Добровільно провести розрахунок по заборгованості за кредитним договором № 002-01994-050707 від 05.07.2007 року відповідач не бажає, тому сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем, наданий останнім, свідчить про наявність заборгованості в сумі 12 054, 74 гривень, в той же час позивач просить стягнути з відповідача на його користь 11 604, 74 гривень. Однак, суд розглядає позовні вимоги лише в межах заявлених вимог.

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом стягнення з відповідача на його користь згідно договору № 002-01994-050707 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.07.2007 року загальної суми заборгованості в розмірі 11 604 (одинадцять тисяч шістот чотири) гривень 74 копійки.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 214, 60 гривень.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 3, 525, 526, 530, 536, 546, 549, 550, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 627, 629, ч. 1 ст. 1046, ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(р/р № 26255900870130, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за договором № 002-01994-050707 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 05.07.2007 року в загальній сумі 11 604 (одинадцять тисяч шістот чотири) гривень 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р № НОМЕР_2, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) судовий збір в сумі 214, 60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя: