Справа №22- 1749 \ 2006р. Головуючий у 1 інстанції: ПлІш М.А.
Категорія: 5 Доповідач:Бермес І.В.
УХВАЛА
Іменем України
2 жовтня 2006 року
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Каблака П.І.,
суддів: Бермеса І.В., Павлишина О.Ф.,
при секретарі: Жукровська X.І., з участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Львівської області 22 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4., Золочівської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса ОСОБА_5., Золочівського МБТІ про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом видане ОСОБА_1., реєстраційного посвідчення про право власності на будинковолодіння видане ОСОБА_1., договору дарування будинковолодіння укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3., ОСОБА_4. та визнання права власності на будинковолодіння,-
встановила:
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Постановлено визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом видане ОСОБА_1 26.04.2001р. Золочівською Державною нотаріальною конторою та зареєстроване в реєстрі за НОМЕР_1, визнати недійсним реєстраційне посвідчення про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 видане ОСОБА_1 04.05.2001 р. Золочівським МБТІ за реєстровим НОМЕР_2, визнати недійсним'і договір Дарування будинковолодіння АДРЕСА_2 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 12.12.2003 р. і посвідчений приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу ОСОБА_5. зареєстрований в реєстрі за .НОМЕР_3, визнати недійсною реєстрацію права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 від 17.12.2003 р. за ОСОБА_3" та ОСОБА_4 номер запису НОМЕР_2 та визнано за ОСОБА_2 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 90 грн. 67 коп. судових витрат в користь ОСОБА_2. Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є не законним та підлягає скасуванню як таке, що прийняте внаслідок неповного з'ясування обставин справи та неповнного дослідження доказів. Суд не долучив до матеріалів справи і не дав належну оцінку .довідці Львівського БТІ від 23 травня 1978р. НОМЕР_4, згідно якої, спірне домоволодіння було побудовано самовільно і належить їй - ОСОБА_1. Суд не навів мотивів і не обгрунтував, чому він визнав її свідоцтво про право на
спадщину і реєстраційне посвідчення про право власності на будиноковолодіння- недійсним.
Просить скасувати рішення суду та постановити нове яким відмовити в позові.
Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги,, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер і 20.04.2000 р. відповідачка ОСОБА_1. звернулась в нотаріальну контору для прийняття спадщини за законом. В своїй заяві вона зазначила, що спадкоємцями майна є рідні діти померлого - ОСОБА_2., позивач по справі,, та його браг ОСОБА_8 і проживають вони в АДРЕСА_3, відповідно за цією адресою.
21.04.2000 р. за вих. НОМЕР_5 Золочівська державна нотаріальна контора повідомила останніх
про відкриття спадщини після смерті їх батька.
Оскільки ні померлим ОСОБА_7., ні іншими особами до дня його смерті не були оформлені документи про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, то саме, як пояснила відповідачка ОСОБА_1.,. вона звернулась за виготовленням таких документів на ОСОБА_7. і на підставі розпорядження НОМЕР_6. голови Золочівської районної державної адміністрації Золочівське МБТІ 19.04.2001 р. зареєструвало власником спірного будинковолодіння ОСОБА_7., про що було видано свідоцтво на право власності зареєстроване за реєстровим НОМЕР_2. На підставі цих документів Золочівська державна нотаріальна контора визнала відповідачку ОСОБА_1. спадкоємицею за законом спірного будинковолодіння, про що видала 26.04.2001 р. відповідне свідоцтво, а Золочівське МБТІ відповідно зареєструвало її власником цього будинковолодіння
12.12.2003 р. ОСОБА_1., як власник будинковолодіння АДРЕСА_1, подарувала його ОСОБА_4. та ОСОБА_3. і приватним нотаріусом ОСОБА_5. такий договір був посвідчений, відповідно Золочівське МБТІ на підставі цього договору власниками спірного будинковолодіння зареєструвало ОСОБА_4. та ОСОБА_3.
Отже в судовому засіданні встановлено, що власником, до дня смерті, спірного
будинковолодіння був ОСОБА_7, батько позивача.
Тому суд підставно вказав, що покликання відповідачки ОСОБА_1. на те, що власником цього майна була вона, оскільки його збудувала, а також пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки при оформленні спадщини саме відповідачка ОСОБА_1,, виготовляла документи, що свідчать про право власності на будинковолодіння за ОСОБА_8, а отже тим самим визнала його право власності.
Такі документи ніким не оспорені та не скасовані чи визнані недійсними.
Ці обставини ОСОБА_1. визнала і в засіданні судової колегії.
Тому не заслуговують на увагу покликання в апеляційній скарзі на те, що суд не долучив до матеріалів справи і не дав належну оцінку довідці Львівського БТІ від 23 травня 1978р. НОМЕР_4, згідно якої, спірне домоволодіння було побудовано самовільно і належить ОСОБА_1.
Оскільки ОСОБА_8. заповіт не був складений, то в даному випадку мало місце спадкоємства за законом (ст. 524 ЦК України в редакції 1963 р.). Відповідно до вимог ст. 529 ЦК Украінн (1963 р.) позивач та його брат ОСОБА_8. були спадкоємцями першої черги, а відповідачка ж вправі була спадкувати спірне будинковолодіння, як спадкоємець другої черги, у відповідності до вимог ст.530 ЦК України (І963 р.) при неприйнятті спадщини позивачем та його братом.
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень допитаного в якості свідка самого позивача ОСОБА_2, що про смерть батька він дізнався лише в 2005 ;р. коли приїхав в м. Золочів, тоді ж йому його товариш передав будівельний паспорт на будинковолодіння та батьківський годинник, жодних повідомлень про смерть батька він не отримував.
Крім того сама ж відповідачка ОСОБА_1. пояснила, що вона особисто не повідомляла;
позивача та його брата про смерть батька, а це зробила нотаріус. Проте з оглянутого
повідомлення, що є в спадковій справі, вбачається, що воно направлено обом синам
померлого в АДРЕСА_3, хоча позивач-проживає в АДРЕСА_3, його брат ОСОБА_8., як пояснив позивач, взагалі на той час в м. Муравленково не проживав.
За таких обставин суд прийшов до вірного висновку, що свідоцтво про право на спадщину за законом видане ОСОБА_1. 26.04.2001 р. слід визнати недійсним, відповідно слід визнати недійсним і реєстраційне посвідчення про право власності на будинковолодіння, АДРЕСА_1 видане Золочівським МБТІ 04.05.2001 р. за реєстровим НОМЕР_2.
Суд також вказав, що відповідачкою ОСОБА_1 при укладенні договору дарування, були порушені права позивача, а відповідно остання не вправі була відчужувати спірне будинковолодіння в користь подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1, тому такий договір слід визнати недійсним, а відповідно і слід визнати недійсною реєстрацію права власності Золочівським МБТІ спірного будинковолодіння за ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
і Суд вірно прийшов до висновку, що в зв'язку з тим, що позивач пропустив встановлений законом строк на прииняття спадщин з поважних причин, він є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_7., його брат як другий спадкоємець першої черги в своїй заяві відмовився від своєї частки в користь позивача, тому суд визнав, за ОСОБА_2. право власності на спірне будинковолодіння в порядку спадкування за законом.
Рішення суду відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ч.І п.1 ст.307, ч.І ст.308, ч.І п.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія судців,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 22 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: