Верховний Суд України

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-5422 / 2006 р.                                                              Головуючий у 1 інстанції Щербак А. А.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2006 року                                                                            м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого     Маловічко С.В.

Суддів                   Сапун О.А.

Краснокутської О.М. При секретарі    Степановій Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від "16" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя про стягнення разової грошової допомоги учаснику бойових дій, -

ВСТАНОВИЛА :

13 липня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації міста Запоріжжя про стягнення на його користь разової грошової допомоги.

Зазначав, що він є учасником бойових дій і згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, як учасник бойових дій, має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги складає за 2004 рік - 1303 грн. 45 коп., за 2005 рік - 1410 грн., 2006 рік - 1545 грн., всього 4258 грн. 45 коп., які він просив стягнути з відповідача на його користь.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову у повному об'ємі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Пунктом 4 статті 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.         

Судом першої інстанції правильно встановлено, і це підтверджено посвідченням НОМЕР_1, виданим 05 листопада 1996 року, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.

Суд дав належну оцінку доводам відповідача про те, що Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя не є належним відповідачем по даному позову, і обгрунтовано не взяв їх до уваги, оскільки відповідно до ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" грошові допомоги виплачуються саме органами праці та соціального захисту населення.

Статтями 99,100 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня,, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

При розгляді позову з'ясовано, що ОСОБА_1 просив стягнути на його користь недоплачену за 2004, 2005, 2006 роки одноразову допомогу. Про порушене право щодо отримання виплат за 2004 рік він дізнався у травні 2004 року, про порушене право щодо отримання виплат за 2005 рік - у травні 2005 року, а з адміністративним позовом звернувся лише 13 липня 2006 року.

Представник відповідача наполягав на відмові ОСОБА_1 у задоволенні позову про стягнення допомоги за 2004,2005 роки по причині пропуску передбаченого законом строку для звернення до адміністративного суду.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь 2463 грн. 45 коп. не підлягають задоволенню по причині пропуску річного строку для звернення до адміністративного суду.

Відмовляючи ОСОБА_1 у позові про стягнення одноразової допомоги у сумі 1795 грн. за 2006 рік суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 18 статті 77 Закону „Про Державний бюджет України" дію частини 5 статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на 2006 рік зупинено.

Однак з цим висновком погодитись не можна.

Так, статтею 22 Конституції України передбачено, що в прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлене у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань не повинні прийматися до уваги.

У випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Крім того, безпосередньо самим Законом „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю повних коштів на фінансування.

На 2006 рік мінімальний розмір пенсіїза вікбм встановлений 359 грн., сума п'яти мінімальних пенсій дорівнює 1795 грн., яку колегія вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 99,100,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 серпня 2006 року скасувати.

Апеляційний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 1545 грн. Одноразової грошової допомоги за 2006 рік.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.