Справа №22-1754                                                            Головуючий у 1 інстанції: Сенечин В.М.

Категорія: 29-30                                                  Доповідач: Юхименко А.Г.

                             УХВАЛА

Іменем України

9   жовтня   2006   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Юхименка А.Г.

суддів-Шашкіної С.А., Бермеса І.В.

при секретарі-Дунчюс С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2006 року, -

                                          встановила:

Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_2, виселено ОСОБА_1 із неповнолітніми членами сім"ї із будинковолодіння АДРЕСА_1 та зобов"язано її не чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні даним будинковолодінням.

В' апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що спір, який виник регулюється нормами Житлового Кодексу України, а не нормами цивільного законодавства; що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки була заявлена вимога про її виселення, а суд виселив її та неповнолітніх дітей, що не було предметом судового дослідження при цьому не вказав, куди саме їх слід виселити. Також покликається на те, що позивач мав право ставити вимогу про виселення лише з підстав ст.116 ЖК України, однак суд не звернув уваги на ці норми. Також зазначає, що в судовому засіданні не встановлено, якими саме діями вона чинить перешкоди ОСОБА_3 в користуванні і розпорядженні будинком.

 Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, судова колегія вважає, що її слід відхилити.

Рішенням Самбірського міськрайоного суду від 4.07.2005 року, яке набрало законної сили, розірвано договір купівлі-продажу спірного будинку АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зобов"язано останню повернути будинковолодіння ОСОБА_3.

Задовільняючи позов, суд вірно виходив із того, що ОСОБА_3 в даний час є власником спірного будинку, а відповідачка проживаючи в ньому, з неповнолітніми дітьми, створює йому перешкоди в користуванні і розпорядженні ним, порушуючи вимоги ст.321 ЦК України.

Не заслуговують на увагу покликання в апеляційній скарзі на невірне застосування норм матеріального права, оскільки при попередньому розгляді справи норми житлового законодавства були судом застовані, а даний спір виник внаслідок невиконання нею попереднього рішення, при цьому застосовано ст. 109 ЖК України, а права на забезпечення іншим житловм відповідачка не має.

Таким чином, судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та постановлено рішення з дотриманням вимог законодавства, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому немає підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Самбірського- міськрайонного суду Львівської області від 18 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Судді: