ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 р.
| № 10/191-95/5 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді | Плахотнюк С.О., |
суддів: | Панченко Н.П., Самусенко С.С., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Концерну “Чорне море” |
на постанову | від 09.03.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду |
у справі | №10/191-95/5 |
за позовом | Концерну “Чорне море” |
до | Управління житлово-комунального господарства Одеської міської Ради народних депутатів |
про | визнання договору від 12.06.1990 дійсним та його виконання, |
та зустрічним позовом | Управління житлово-комунального господарства Одеської міської Ради народних депутатів |
до | Концерну “Чорне море” |
про | стягнення 333792500000,00 крб., |
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –Змієвський М.М.,
- відповідача –не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2005 у справі № 10/191-95/5 (колегія судді: головуючий Фаловська І.М., судді –Писана Т.О., Попікова О.В.) Заява концерну “Чорне море” про перегляд рішення арбітражного суду Київської області від 10.11.1995 року у справі №10/191-95 за нововиявленими обставинами від 03.07.2003 року та доповнення до неї від 16.06.2004року залишена без задоволення, рішення арбітражного суду Київської області від 10.11.1995 року у справі № 10/191-95 залишено без змін.
Копія ухвали надіслана сторонам у справі, Прокуратурі України, прокуратурі Одеської області, прокуратурі м. Одеса, прокуратурі Київської області.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.03.2006 року у справі № 10/191-95/5 (колегія суддів: головуючий Швець В.О., судді –Рабченко А.О., Зеленіна Н.І.) ухвала господарського суду Київської області від 22.03.2005 р. у справі № 10/191-95/5 залишена без змін, а апеляційна скарга концерну “Чорне море” –без задоволення.
Концерн “Чорне море” звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.03.2006 у справі № 10/191-95/5, в який ставить питання про скасування вказаної постанови, скасування рішення арбітражного суду Київської області від 10.11.1995 р. у справі №10/191 за нововиявленими обставинами і прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог концерну “Чорне море”.
Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 43, 90, 101, 103, 105, 106 ГПК України, (неповнота дослідження матеріалів справи).
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши застосування господарським судом Київської області, Київським міжобласним господарським судом норм матеріального та процесуального права Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено:
Рішенням арбітражного суду Київської області від 10.11.1995 року було врегульовано питання, щодо визнання договору між сторонами по справі, від 12.06.90 р. № 1 дійсним (судом встановлено, що вказаний договір не змінений, не розірваний, а тому є обов’язковим для виконання обома сторонами), а також розглянуті вимоги сторін по даній (як по первісному так і по зустрічному позову) щодо стягнення заборгованості за виконання (невиконання) умов договору від 12.06.90 р. № 1 між сторонами.
Звертаючись до господарського суду із заявою про перегляд рішення арбітражного суду Київської області від 10.11.1995 р. за нововиявленими обставинами концерн “Чорне море” посилався на лист прокуратури м.Одеси від 03.03.2003 р., в якому йдеться про те, що УЖКГ виконкому Одеської міськради надав концерну “Чорне море” проект додаткової угоди, в якому закінчення будівельних робіт та ввід в експлуатацію будинку було заплановано на жовтень 1994 року (який концерном “Чорне море” не було підписано), в той час, як згідно графіку закінчення будівельних робіт по житловому будинку № 51, по вул. Перекопської дивізії б/д і б/н, який підписаний сторонами та є невід’ємною частиною договору № 1 від 12.06.1990 року, де ввід в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту був листопад 1995 року, тобто на встановлення прокуратурою м. Одеси факту фальсифікації документів.
Заявник також посилався на визнання Управлінням правового контролю Одеського міськвиконкому факту фальсифікації вищевказаної угоди, а також визнанням арбітражним судом Одеської області додаткової угоди до договору № 1 від 12.06.1990 року недійсною, про що, на думку прокуратури, не було відомо під час розгляду спору по суті.
Матеріали справи в цьому об’ємі було досліджено судами попередніх інстанцій і вони дійшли висновку, що усі факти на які посилається заявник були відомі сторонам. Факт фальсифікації документів не підтверджено у встановленому законом порядку, про це не надавалось суду відповідних документів і від Управління правового контролю Одеського міськвиконкому.
Що ж стосується листа прокуратури м.Одеси від 03.03.2003 р., зазначає апеляційна інстанція, то факт підробки документу (додаткової угоди або графіку закінчення будівельних робіт), у ньому не зазначається, йдеться лише про те, що перевіркою прокуратури встановлено факт наявності різних документів у сторін по справі, а щодо встановлення факту підробки та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що використовували підробні документи –розслідування не проводилось, в зв’язку зі спливом строку давності.
Відповідно до вимог розділу ХІІІ ГПК України, роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.02 р. № 04-5/563, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору, та які мали місце на момент вирішення спору. Виникнення нових, або зміна обставин після вирішення спору, або розгляду справи про банкрутство, не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Враховуючи викладене, та вимоги ст. 1117 ГПК України, щодо межі перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України вважає, що підстави для скасування або зміни прийнятої постанови Київського міжобласним господарським судом від 09.03.2006 відсутні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Концерну “Чорне море” на постанову від 09.03.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі №10/191-95/5 залишити без задоволення.
Постанову від 09.03.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі №10/191-95/5залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
С.Самусенко