АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа №2029/3202/2012

№22-ц/2090/4715/ 2012р. Головуючий 1 інст.- Клименко А.М Г.В категорія -розподіл майна подружжя Доповідач - Пономаренко Ю.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю. А.

суддів - Швецової Л.А, Шевченко Н.Ф.

при секретарі: Ткаченко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 22 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулася до суду з позовом до свого колишнього чоловіка - ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя і просила здійснити розподіл її спільного з відповідачем майна, нажитого під час зареєстрованого шлюбу, та визнати за нею право власності на холодильник Indesit C240G вартістю 2000 грн., мікрохвильову піч LG МВ , 7844С вартістю 1500 грн., пральну машину Indesit W184Х вартістю 1500 грн., меблеву стінку «Еріх»вартістю 2000 грн., диван розкладний вартістю 1000 грн., телевізор Раnаsоnік ТМВ 4G9119 вартістю 500 грн., а за відповідачем визнати право власності на телевізор Раnаsоnік вартістю 2000 грн., шафу для апаратури вартістю 600 грн., DVD Раnаsоnік вартістю 800 грн., відеокамеру Раnаsоnік вартістю 2000 грн., диван кутовий, з кріслом вартістю 2000 грн., ковдру на підлогу вартістю 1000 грн., радіотелефон Раnаsоnік з автовідповідачем вартістю 250 грн., праску Теfаl вартістю 180 грн. В обґрунтування позову посилалась на те, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі з 2002 року до 2010 року і за час спільного життя за власні кошти вони придбали вище перелічене майно, яке добровільно розподілити не можуть.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 22 травня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено із зв'язку з ненаданням доказів по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 поставлене питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позову, посилаючись на ті обставини, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального закону.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не доведені факти її перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 2002 року і придбання ними в період знаходження у зареєстрованому шлюбі спірного майна, а тому і підстав для задоволення заявленого позову не має.

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції не є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи містять дані про те, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 15 червня 2002 року.

В січні 2010 року сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, з цього часу спільного господарства не вели, ніяких сімейних відносин не підтримували, мешкали окремо. Наведені обставини встановлені рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22 червня 2010 року, яким шлюб між сторонами було розірвано, що у відповідності до положень ч.4 ст.61 ЦПК України доказування не потребують.

Відповідно до ст.60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індівідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Підчас розгляду справи у судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач у відповідності до ст.60 ЦПК України не довела, що все перелічено нею у позові майно було придбано сторонами у шлюбі. Ухвала суду про забезпечення позову виконана не була.

Відповідач у суді апеляційної інстанції категорично заперечував проти позовних вимог та пояснив, що холодильник, телевізор, пральна машина є власністю його батьків, які мешкали з ними разом, на підтвердження чого надав у судовому засіданні гарантійні талони, видані на ім'я його батьків.

Також в судовому засіданні відповідач наголошував, що позивач, маючи ключ від їх спільної квартири вивезла всі свої речі з квартири, в тому числі спальний гарнітур, про що йому стало відомо від сусідів. Дане твердження відповідача позивач не заперечувала.

Відповідач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував щодо придбання під час шлюбу праски Теfаl, паласу напільного та DVD Раnаsоnік.

Судова колегія, враховуючи, що оскільки документальних підтверджень наявності сумісного майна, підлягаючого розподілу та доказів придбання його у шлюбі надано не було, вважає за необхідне провести розподіл сумісного майна подружжя відповідно визнаного сторонами майна.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції та постановлює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, на підставі п.п.3,4 ст.309 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ст.313, ст.ст.314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 22 травня 2012 року змінити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя задовольнити частково.

Провести розподіл сумісного майна подружжя, відповідно до якого: визнати за ОСОБА_2 право власності на DVD Раnаsоnік вартістю 800 грн. та праску Теfаl вартістю 180 грн., а всього на суму 980грн.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на палас напільний вартістю 1000 грн.

В інший частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді