АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа №2010/2185/2012
Провадження 22-ц/2090/5069/2012р. Головуючий 1 інст.- Болибок Є.А.
категорія -визнання угоди недійсною Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2012 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Пономаренко Ю.А.
суддів - Швецової Л.А., Шевченко Н.Ф.,
при секретарі -Ткаченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 травня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, арбітражного керуючого Шершень Юрія Сергійовича, комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради», третя особа: товарна біржа «Правопорядок»про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом нерухомого майна, договору купівлі-продажу земельної ділянки та застосування наслідків недійсності до правочинів
В С Т А Н О В И Л А:
ПАТ «ПроКредит Банк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, арбітражного керуючого Шершеня Юрія Сергійовича, КП «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради», третя особа: товарна біржа «Правопорядок»про визнання недійсними: результатів аукціону на товарній біржі «Правопорядок»щодо продажу незавершеного будівництвом цеху гумотехнічних виробів згідно протоколу №2 від 01.07.2010 року та земельної ділянки згідно протоколу №3 від 01.07.2011 року; договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом цеху гумово-технічних виробів від 10.08.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстром №1511; договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.09.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстром №1738; застосування наслідків недійсності до правочинів - договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом нерухомого майна та договору купівлі-продажу земельної ділянки, та поновити право власності ОСОБА_2 на наступні об'єкти нерухомого майна: незавершений будівництвом цех гумотехнічних виробів, готовністю 80%, розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка для обслуговування виробничих приміщень, загальною площею 0,1710га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6322057600:01:000:0067.
В обґрунтування позову позивач вказував, що між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк»та ОСОБА_2, як з підприємцем було укладено рамкову угоду №6208 від 18 вересня 2006 року, відповідно до якої кредитор зобов'язувався здійснювати кредитування боржника у межах наступних лімітів кредитування: ліміт суми - еквівалент 200000 доларів США; ліміт строку - 84 календарних місяці. Видача кредитів на підставі рамкової угоди та визначення їх умов здійснювались шляхом укладення договорів про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії, які є невід'ємною частиною рамкової угоди та не мають самостійного значення. На підставі та в межах рамкової угоди позивач та ОСОБА_2 уклали договір про надання траншу №2.17530/6208 від 18 вересня 2006 року, відповідно до якого боржнику було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 60000 доларів США, процентна ставка - 14% річних, строк - 48 місяців, а також договір про надання траншу №2.18919/6208 від 30 листопада 2006 року, відповідно до якого боржнику було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 404000 грн., процентна ставка - 21% річних, строк - 48 місяців. В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за даними договорами між ним та позивачем було укладено договір іпотеки № 6208-ІД-1 від 18.09.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4., реєстровий №2478, відповідно до якого в іпотеку ОСОБА_2 передав таке майно: незакінчений будівництвом цех гумово-технічних виробів, готовністю 80%, загальною площею 161,91 кв. м., що розташований за вищезазначеною адресою; земельна ділянка загальною площею 0,171 га, що розташована за тією ж адресою: АДРЕСА_1.
17 березня 2010 року у справі, порушеної за заявою ФОП ОСОБА_2, господарським судом Харківської області було винесено постанову про визнання його банкрутом, якою призначено ліквідатором арбітражного керуючого Шершня Ю.С., оголошено про початок ліквідаційної процедури. Під час провадження у справі про банкрутство у ОСОБА_2 було виявлене майно, зокрема: незакінчений будівництвом цех гумово-технічних виробів, готовністю 80%, загальною площею 161,91 кв.м. та зазначена земельна ділянка загальною площею 0,171 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Для продажу даного майна ліквідатором Шершнем Ю.С. було укладено угоди від 28.05.2010 року з товарною біржею «Правопорядок», відповідно до п.2.2.3 якої ТБ «Правопорядок»взяла на себе обов'язок провести аукціон з продажу даного майна. Згідно з п.1.1. даної угоди її предметом є здійснення сторонами дій, пов'язаних з реалізацією майна, шляхом його продажу на аукціоні в порядку, передбаченому Господарським кодексом України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Законом України «Про товарну біржу», Правилами біржової торгівлі на товарній біржі Правопорядок». Відповідно до п.2.1. Угоди реалізації шляхом продажу підлягає все виявлене ліквідатором Шершнем Ю.С. майно ОСОБА_2, а саме: незавершений будівництвом цех гумотехнічних виробів, готовністю 80%, розташований за вказаною адресою та земельна ділянка для обслуговування виробничих приміщень, загальною площею 0,1710 га, розташована за той же адресою. Відповідно п.2.2.3 Угоди товарна біржа «Правопорядок»взяла на себе обов'язок провести аукціон з продажу даного майна у відповідності з чинним законодавством та правилами біржової торгівлі на товарній біржі «Правопорядок».
Згідно протоколів №2 та №3 проведення аукціону від 01.07.2010 року цех та земельну ділянку було продано переможцю аукціону ОСОБА_1 Відповідно до частини 6 статті 15 Закону України «Про товарну біржу»не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони ж продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби та капітальні активи. Тіж обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону. Згідно з абзацом 2 ч.7 статті 15 цього ж закону уживаними товарами вважаються товари, що були у користуванні не менше року, транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу згідно із законом, а також будь-який капітальний актив. Право власності на цех ОСОБА_2 набув відповідно до договору купівлі-продажу незакінченої будівництвом нежитлової будівлі від 18.09.2006 року. Даний договір зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 18.09.2006 року під №1577823. Право власності на будівлю зареєстроване КП «Дергачівське районне бюро технічної інвентаризації»згідно із витягом №12144720 від 13.10.2006 року. Тобто ОСОБА_2 набув у власність нежитлову будівлю 18.09.2006 року та користувався нею з того часу. Відповідно до п.4.1.5 Договору іпотеки ОСОБА_2 користувався будівлею з дати укладання договору. Земельна ділянка, яка продана з аукціону, має цільове призначення: обслуговування виробничих приміщень. Ділянка була придбана ОСОБА_2 18.09.2006 р. відповідно до договору купівлі-продажу та використовувалась ним за призначенням з моменту придбання. Таким чином, і цехом, і ділянкою, які були продані з аукціону товарною біржею «Правопорядок»01.07.2010 року, їх власник користувався більш ніж три роки. А тому позивач вважав, що все це майно підпадало під визначення «уживані товари»в розумінні Закону України «Про товарну біржу», а тому не могло бути предметом біржової торгівлі. До того ж, цех і ділянка, - це речі визначені індивідуальними ознаками, і тому з цих підстав, відповідно до положення статті 15 Закону України «Про товарну біржу»вони не можуть бути предметами біржової торгівлі. З огляду на це, відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа «Правопорядок»не мала права здійснювати продаж майна ОСОБА_2, а аукціон, на якому були продані цех та ділянка і який відбувся 01.07.2010 року відповідно до угоди від 28.05.2010 року, укладеною між Шершнем Ю.С. та ТБ «Правопорядок», як і сама ця угода, є незаконними.
Окрім того, позивач зазначав, що були допущені порушення при проведені оцінки цеху та земельної ділянки для їх реалізації. Заставна вартість цеху відповідно до договору іпотеки №6208-ІД-01 від 18.06.2006 року складала 359565грн.. Для порушення справи про банкрутство вартість майна визначалась ТОВ «Альянс». Відповідно до висновку, складеного 29.04.2009 року, ринкова вартість майна на 22.04.2009 року склала: цеху - 168404 грн. 13.09.2010 року ліквідатор подав до суду звіт про виконання ліквідаційної процедури з додатками. Відповідно до даного звіту цех був проданий за ціною 16000 грн., що складає 9,5 відсотків від його ринкової вартості та 4,5 відсотка від заставної. Тобто ціна продажу цеху була свідомо занижена при укладанні договору купівлі-продажу порівняно з ринковою вартістю більш, ніж на 90 відсотків. На аукціон земельна ділянка виставлялась за ліквідаційною вартістю, яка визначалась, згідно п.3 договору купівлі- продажу земельної ділянки від 10.09.2010 року, укладеним між ОСОБА_2, від імені якого діяв Шершень Ю.С. та переможницею аукціону ОСОБА_1, Українським науково-дослідним інститутом проблем землевпорядкуванні лісового господарства, екології та права, що не відповідало ринкової вартості як бази оцінки під час укладання договору на проведення оцінки майна. Тобто ліквідаційна вартість земельної ділянки, визначена Українським науково- дослідним інститутом проблем землевпорядкування, лісового господарства, екології та права, не могла бути застосована для визначення ціни продажу ділянки банкрута ФОП ОСОБА_2 з аукціону. Це ще одна обставина, яка засвідчує неправомірність проведення аукціону, який відбувся 01.07.2010 року, та на якому було продано майно ФОП ОСОБА_2
На підставі результатів даного аукціону ліквідатор Шершень Ю.С. уклав з його переможцем ОСОБА_1 два договори: договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом цеху гумово- технічних виробів від 10.08.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстром №1511; договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10.09.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстром №1738. За ними ліквідатор продав цех та земельну ділянку, які належали ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1 Укладання вищезазначених договорів відбувалось з численними порушеннями, з використанням помилкової оцінки, а їх зміст суперечить Законам України «Про товарну біржу», «Про оцінку земель», «Про оцінку майна та майнових прав в Україні»та Національному стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого наказом постановою Кабінету міністрів України №1440 від 10.09.2003 року.
Позивач вважав, що відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України реєстрація права власності ОСОБА_1 на цех та ділянку має бути скасована, та реєстрація права власності ОСОБА_2 на дані об'єкти - поновлена. Дані обставини суттєво порушують права АТ «ПроКредит Банк»як кредитора ОСОБА_2 та іпотекодержателя його майна, не дозволяють задовольнити грошові вимоги, забезпечені майном, яке реалізовано з численними порушеннями.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 28 травня 2012 року в задоволені позову ПАТ «ПроКредит Банк»відмовлено.
Скасовані заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на незавершений будівництвом цех гумотехнічних виробів, готовністю 80%, розташований за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку для обслуговування виробничих приміщень, загальною площею 0,1710 га, що розташована за адресою- АДРЕСА_1, кадастровий номер 6322057600:01:000:0067, що належить ОСОБА_1, забороні відчуження незавершеного будівництвом цеху гумотехнічних виробів, готовністю 80%, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки для обслуговування виробничий приміщень, загальною площею 0,1710 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6322057600:01:000:0067, що належить ОСОБА_1, які були застосовані відповідно до ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 31 серпня 2011 року.
На це рішення представник Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»надав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано виходив з того, що при укладенні договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом цеху резино-технічних виробів від 10.08.2010 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.09.2010 року ліквідатор Шершень Ю.С. діяв відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ та в межах своїх повноважень, наданих цим Законом, а тому немає підстав, визначених законом, для визнання зазначених договорів купівлі-продажу недійсними, оскільки ці договори не суперечить ЦК України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони правильні, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам діючого законодавства
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка та згідно встановленого постановлено рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11, 60, 61 ЦПК України.
У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.
Матеріали справи містять дані про те, що відповідно до рамкової угоди №6208 від 18 вересня 2006 року, укладеною між ЗАТ «ПроКредит Банк»та ФОП ОСОБА_2, як з підприємцем було укладено рамкову угоду, відповідно до якої кредитор зобов'язувався здійснювати кредитування боржника у межах наступних лімітів кредитування: ліміт суми - еквівалент 200000 доларів США ліміт строку - 84 календарних місяці.
На підставі та в межах рамкової угоди ЗАТ «ПроКредит Банк»та ФОП ОСОБА_2 уклали договір про наданні траншу №2.17530/6208 від 18 вересня 2006 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 60000 доларів США, процентна ставка - 14% річних, строк - 48 місяців, а також договір про надання траншу №218919/6208 від 30 листопада 2006 року, відповідно до якого боржнику було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 404000гривень, процентна ставка - 21% річних, строк - 48 місяців.
В забезпечення виконання ФОП ОСОБА_2 зобов'язань за даними договорами між ним та ЗАТ «ПроКредит Банк» було укладено договір іпотеки №6208-ІД-1 від 18.09.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4., реєстровий №2478, відповідно до якого в іпотеку ФОП ОСОБА_2 передав таке майно: незакінчений будівництвом цех гумово-технічних виробів, готовністю 80%, загальною площею 161,91 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка загальною площею 0,171га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно постанови господарського суду Харківської області від 17 березня 2010 року ФОП ОСОБА_2 визнаний банкрутом та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Шершня Ю.С.
Відповідно до абз.14 ч.І ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно ст. 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ, майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.
Відповідно до ч.І ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Також ч.З ст.30 цього Закону передбачено, що у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що реалізація майна підприємства-банкрута в ліквідаційній процедурі не є різновидом біржової торгівлі, правове регулювання здійснюється не Законом України «Про товарну біржу», а спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», в Розділі IV якого не встановлюється заборону відчуження на прилюдних торгах індивідуально визначених речей. Згідно зі ст. 15 вказаного Закону інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити відомості, зокрема, про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови ' користування ними.
Крім того, суд 1 інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що рухоме та нерухоме майно, визначене індивідуальними ознаками, яке було предметом біржового аукціону з продажу майна ФО-П ОСОБА_2 цілком правомірно. Правове регулювання здійснюється Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", тому приписи ст.15 Закону України «Про товарну біржу»не розповсюджуються на відносини з реалізації майна банкрута.
Таким чином, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що при укладенні договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом цеху резино-технічних виробів від 10.08.2010 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.09.2010 року ліквідатор Шершень Ю.С. діяв відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ та в межах своїх повноважень, наданих цим Законом.
Судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що позивачем не доведено та не надано суду належних та допустимих доказів щодо порушення прав позивача під час вчинення договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом цеху гумово-технічних виробів від 10.08.2010 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.09.2010 року. Представниками позивача відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів, що договори укладені із порушенням норм чинного законодавства.
Таким чином, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що доводи ПАТ «ПроКредит Банк»щодо невідповідності процедури біржового аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_2, що пред'являються чинним законодавством, безпідставні та необґрунтовані.
Процедура біржового аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_2 повністю відповідала приписам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Тому суд 1 інстанції обґрунтовано зазначав, що спірний аукціон не може бути визнаний недійсним за підстав, наведених у позовній заяві ПАТ «ПроКредит Банк», а тому не задовольнив ці позовні вимоги.
Відповідно до ч.І ст. 377 ЦК України (в редакції станом на час укладання договору купівлі-продажу), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Тому суд 1 інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що немає підстав, визначених законом, для визнання зазначених договорів купівлі-продажу недійсними, оскільки ці договори не суперечить ЦК України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ.
Оскільки суд відмовив у задоволенні вимоги про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, то немає правових підстав для задоволення вимоги про застосування наслідків недійсності до правочинів.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, судова колегія підстав для скасування рішення не вбачає.
Доводи наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.і ст.307, ст.308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»відхилити.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -