АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа №2/2020/675/2012

Провадження №22-ц/2090/2369/ 2012р. Головуючий 1 інст.- Колодяжна І. М

категорія -визнання користувачем житла Доповідач - Пономаренко Ю.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Пономаренко Ю.А

суддів - Черкасова В.В., Шевченко Н.Ф.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 01 лютого 2012 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання наймачем квартири та зобов'язання укласти договір найму квартири

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання його наймачем квартири АДРЕСА_1 та зобов'язання укласти договір найму вказаної квартири.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він проживає у вищевказаній квартирі з 1999 року. До 03.11.2004 року це була кімната N°68 в цьому ж будинку, який мав статус гуртожитку Державного підприємства «Завод ім.В.О. Малишева». З 03.11.2004 року будинок АДРЕСА_1 був виключений з числа гуртожитків Державного підприємства «Завод ім.В.О. Малишева»на підставі рішення Харківської міської Ради № 1033 від 03.11.2004 року та набув статусу житлового будинку, який на даний час перебуває в комунальній власності територіальної громади м.Харкова.

З 1999 року по 01.04.2005 року позивач проживав на даній житловій площі, в кімнаті № 68 гуртожитку на підставі договорів найму житлового приміщення Житлово-побутовим комплексом ДП «Завод ім.В.О.Малишева», які укладалися з ним щорічно. Ця кімната була надана йому як працівнику Казенного підприємства Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова»(КП ХКБМ») за клопотанням адміністрації та профкому КП «ХКБМ». Після виключення будинку з числа гуртожитків та надання йому статусу житлового будинку кімната № 68 була перереєстрована на квартиру № 716 готельного типу.

01.11.2004 року згідно виписки протоколу № 49 спільного засідання адміністрації та профкому об 'єднання ДП «Завод імені Малишева»кімната № 68 була закріплена за ним для проживання. Згідно цього ж протоколу постановлено змінити правовий статус відомчого гуртожитку будинку АДРЕСА_1 на житловий будинок, закріпити за мешканцями цього будинку займану ними житлову площу та клопотати перед виконкомом про затвердження цього рішення.

25.08.2005 року він був прописаний в квартирі АДРЕСА_1 як постійний мешканець, про що свідчить штамп у паспорті. Йому було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на однокімнатну неізольовану квартиру гостинного типу за цією ж адресою. З цього моменту він вважав себе наймачем вказаної квартири.

Восени 2011 року, коли він, як наймач, мав намір укласти окремий договір на постачання електроенергії в його квартиру, з 'ясувалося, що недостатньо документів як наймача. 19.10.2011 року він звернувся до Департаменту житлового господарства Харківської міської Ради з проханням визнати його наймачем АДРЕСА_1, на що отримав відповідь за № 3588 від 04.11.2011 року, в якій йому відмовлено через відсутність ордеру на вселення та витягу з протоколу спільного засідання адміністрації і профспілки, згідно з яким він придбав би право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, з обов'язковим затвердженням виконавчим комітетом Комінтернівської районної в м. Харкові ради.

Позивачеві невідомо було про необхідність одержання від адміністрації та профспілки ордеру на вселення, оскільки він проживав на цій жилплощі вже п 'ять років. Про необхідність спільного засідання адміністрації і профспілки, згідно з яким він придбав би право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, з обов'язковим затвердженням виконавчим комітетом Комінтернівської районної в м.Харкові ради, позивач не знав.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 01 лютого 2012 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його представника поставлене питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на ті обставини, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального закону.

Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріали справи містять дані про те, що 01.04.2004 року було укладено договір найму житлового приміщення між житлово-побутовим комплексом ДП «Завод імені Малишева»(наймодавцем) та ОСОБА_1, ОСОБА_4 (наймачами), відповідно до якого наймодавець надав наймачу строком на 1 рік окрему кімнату АДРЕСА_1.

Згідно з випискою з протоколу № 49 спільного засідання адміністрації та профкому об'єднання ДП «Завод імені Малишева»від 01.11.2004 року працівнику Казенного підприємства «ХКБМ»ОСОБА_1 дозволено проживати в окремій кімнаті АДРЕСА_1 та змінено правой статус відомчого гуртожитку будинку АДРЕСА_1 на житловий будинок, та закріплено за мешканцями цього будинку займану ними житлову площу.

Таким чином, судова колегія вважає, що хоча працівнику підприємства ОСОБА_1 й не було видано ордер на займану ним житлову площу, наймодавець визнавав за ним право користування цим житловим приміщенням.

Рішенням Харківської міської Ради за № 1033 від 03.11.2004 року будинок АДРЕСА_1 виключений з числа гуртожитків Державного підприємства «Завод ім.В.О. Малишева»та дозволено Комінтернівському райвиконкому та ДП «Завод ім.В.О. Малишева»закріпити за мешканцями цього будинку займану ними житлову площу та відкрити особові рахунки.

На підставі цього рішення позивачу було відкрито особовий рахунок на квартируАДРЕСА_1 та був зареєстрований за даною адресою.

19.10.2011 року ОСОБА_1 звернувся Харківської міської Ради з заявою про визнання його наймачем АДРЕСА_1, на що отримав відповідь за № 3588 від 04.11.2011 року, відповідно до якої йому відмовлено у визнанні наймачем квартири через відсутність ордеру на вселення та витягу з протоколу спільного засідання адміністрації і профспілки.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передача та прийняття гуртожитків, що є об'єктами державної власності, у власність територіальних громад здійснюється відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом; передача гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальних громад здійснюється за рішенням законного власника гуртожитку.

Згідно до ст.8 вищезазначеного Закону, громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які на законних підставах зареєстровані та тривалий час (не менш як п'ять років) проживають у гуртожитках, віднесених до недержавного житлового фонду (які перебувають у власності чи у повному господарському віданні відповідних державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а також підприємств та організацій, утворених шляхом корпоратизації чи приватизації колишніх державних підприємств, крім тих організацій, які створено органами державної влади, органами місцевого самоврядування для управління житловим фондом) та призначених для проживання працівників (членів їх сімей), які не мають можливості самостійно придбати чи побудувати власне житло, у разі, коли такі гуртожитки не передаються їх власниками у власність територіальних громад, мають право подальшого проживання в таких гуртожитках до розв'язання їх житлової проблеми. Для сприяння таким громадянам у розв'язанні їх житлової проблеми вони беруться відповідними місцевими радами в установленому порядку на квартирний облік для надання їм (їх сім'ям) соціального житла на загальних підставах.

З підстав наведеного, колегія суддів, враховуючи, що позивач тривалий час (12 років) мешкає у спірній квартирі, право на проживання в якій було визнано власником гуртожитку, який при передачи даного гуртожитку теріторіальній громаді м.Харкова закріпив за мешканцями гуртожитку займану ними житлову площу, вважає за можливє задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 визнати за ним право користування спірною житловою площею та визнати позивача наймачем зазначеної квартири.

Відповідно до ст.309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу та скасовує рішення суду 1 інстанції з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст. 307, 308, п.1 ч.1313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 01 лютого 2012 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання наймачем квартири та зобов'язання укласти договір найму квартири задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати Харківську міську раду укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення на квартиру АДРЕСА_1

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили

Головуючий -

Судді -