АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2/2027/4960/12
Провадження №22-ц/2090/4717/2012р. Головуючий 1 інст. - Елізаров И.Е.
категорія -арешт майна Доповідач - Пономаренко Ю.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
13 листопада 2012 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Пономаренко Ю.А.
суддів - Черкасова В.В.., Кукліної Н.О.
при секретарі - Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України на рішення Московського районного суду м. Харкова від 2 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління СБУ в Запорізькій області, Державної податкової служби в Запорізькій області, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Запорізької філії про виключення із опису квартири,-
В С Т А Н О В И Л А :
В вересні 2012 року до суду звернулася ОСОБА_2 із позовом, в якому просила виключити із опису належну їй на праві власності АДРЕСА_1, скасувати арешт на вказану квартиру, накладений постановою про накладення арешту на майно від 15.10.2010р. cлідчим відділом Управління служби безпеки України в Запорізькій області та зобов'язати Запорізьку філію Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 10667784 від 27.12.2010р. про арешт вказаної квартири.
В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_2 посилалася на те, що постановою слідчого відділу Управління СБ України в Запорізькій області від 15.10.2010р. винесеною при провадженні досудового слідства по кримінальній справі у відношенні її колишнього чоловіка ОСОБА_3 накладений арешт на АДРЕСА_1. Запис про арешт майна внесений Запорізькою філію ДП «Інформаційний центр»Мін'юсту України 27.12.20102р. до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Позивач зазначала, що оскільки спірна квартира була їй подарована, то вона є її особистою власністю, і не підлягає опису, арешту і подальшій конфіскації відповідно до вироку щодо ОСОБА_3
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 2 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі. Виключено із опису квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, скасовано арешт на квартиру АДРЕСА_1, накладений постановою слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області № 596 від 15.10.2010 року.
Зобов'язано Запорізьку філію державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 10667784 від 27.12.2010 року про арешт квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2
У апеляційній скарзі Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України міститься прохання про часткове скасування рішення суду та постановлення нового рішення в частині відмови позивачеві в задоволення позовних вимог відносно зобов'язання вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 10667784 від 27.12.2010 року про арешт квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неможливості виконання рішення суду в цій частині.
Рішення в частині виключення майна з акту опису та скасуванння арешту на квартиру не оскаржується та судовою колегією не переглядається.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 виходив з того, що оскільки позивач отримала спірну квартиру на підставі договору дарування від 29.11.2003р., який не розірваний і не визнаний судом недійсним, дане майно є її особистою власністю.
Зобов'язуючи Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 10667784 про арешт квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, суд 1 інстанції виходив з того, що згідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі рішень судів, що набрали законної сили, а тому вважав за можливе зобов'язати вилучити запис про арешт.
Але судова колегія не може погодитися з таким висновком суду 1 інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області про накладення арешту на майно від 15.10.2010р., та заяви про реєстрацію обтяження нерухомого майна №14/3428нт, 27.12.2010р. Запорізькою філією державного підприємства «Інформаційний центр»Мін'юсту України було внесено до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 10667784 про арешт квартири АДРЕСА_1.
Порядок вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, регламентується Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 № 31/5, Інструкцією про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2004 №85/5.
Законодавством визначено чіткі умови та порядок зняття арешту щодо нерухомого майна та передбачена обов'язкова реєстрація реєстратором таких відомостей у Реєстрі заборон згідно з вищезгаданим Положенням.
Підпунктами 2.1.1., 2.1.2. пункту 2.1 Положення визначено, що підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти майна є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається: державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, у зв'язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна; судами (крім третейських судів) і слідчими органами у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту); органами державної виконавчої служби у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).
Вищезазначені органи та посадові особи, надсилають Реєстратору в день накладення (зняття) заборони (арешту) заяву про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна.
У відповідності до п.1.5. № 2027 Положення, Реєстраторами Реєстру заборон є не тільки державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії, які можуть вносити до Реєстру заборон записи про вилучення обтяження, але й державні нотаріальні контори, державні
нотаріальні архіви, приватні нотаріуси.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до п.3.2. Інструкції, перед вилученням запису Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису у Реєстрі заборон здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та переконання, що зміни будуть внесені саме до належного запису, застосовується контрольна сума запису. З резолютивної частини рішення не вбачається можливим ідентифікувати запис за контрольною сумою, який підлягає вилученню з Єдиного реєстру, що унеможливлює його виконання.
Судом 1 інстанції не було також враховано, що державне підприємство «Інформаційний центр Міністерства юстиції України в особі Запорізької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, діючи в межах повноважень, встановлених законодавством, не має можливості самостійно вилучити запис з Єдиного реєстру.
Підставою для внесення відомостей про зняття арештів з об'єкта нерухомого майна є належним чином оформлена заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається уповноваженими особами, зазначеними в п.2.1.2. Положення одному з Реєстраторів.
Таким чином, судова колегія вважає, що зобов'язання в частині безпосереднього виключення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не можуть бути покладені на державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, оскільки таке рішення суду призвело б до неможливості його виконання в цій частині.
Суд першої інстанції не дослідив порядок внесення до Єдиного реєстру відомостей про припинення обтяжень на об'єкти нерухомого майна, та зобов'язав державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру запис про арешт щодо нерухомого майна, чим порушив норми діючого законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.309 ЦПК України, норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення в частині зобов'язання Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вилучити запис є таким, що прийняте із порушенням матеріальних норм, а також без урахування нормативно правових актів, які регулюють порядок функціонування Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та порядку припинення обтяжень щодо об'єктів нерухомого майна.
З огляду на вищевикладене рішення суду підлягає скасуванню в частині зобов'язання Запорізької філії державного - підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.п.3,4 ст.309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України задовольнити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 2 жовтня 2012 року змінити.
Відмовити позивачу ОСОБА_2 в частині задоволення позовних вимог до державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України щодо зобов'язання Запорізьку філію державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт № 10667784 від 27.12.2010 року про арешт квартири АДРЕСА_1.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -