ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

04 липня 2006 р.

№ 44/106

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді: суддів:

Добролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю ?Димитроввантажтранс?, м. Димитров, Донецька обл.

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2006

у справі

№ 44/106 господарського суду Донецької області

за позовом

Державного підприємства ?Донецька залізниця?, м. Донецьк

до	Товариства з обмеженою відповідальністю ?Димитроввантажтранс?, м. Димитров, Донецька обл.

про	стягнення штрафу за невиконання плану вантажоперевезень в листопаді 2005 у розмірі 1485,40грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого або постанови апеляційного господарських судів виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України).

Касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, тобто скаржник повинен чітко вказати, які саме норми матеріального чи процесуального права порушені судом при прийнятті останнім того чи іншого судового акта (вказати статті Закону, його назву тощо) до встановлених ним обставин справи.

Однак вищезазначені норми процесуального права при оформленні касаційної скарги скаржником не враховані.

Зміст касаційної скарги зводиться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над другими, без зазначення які конкретно норми матеріального та процесуального права порушені судом. Як вбачається з касаційної скарги, скаржник вважає, що у постанові апеляційного суду є ?протиріччя?, але скаржник не зазначає які саме норми матеріального та процесуального права порушив суд при прийнятті оскаржуваної постанови.

Отже, доводи скаржника зводяться до намагань надати перевагу його доказам над іншими та до переоцінки доказів, що враховуючи вимоги частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України не входить до повноважень касаційної інстанції.

Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку, враховуючи вимоги ст. ст. 53, 110 зазначеного Кодексу.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Димитроввантажтранс? на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2006 у справі №44/106 - повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий, суддя

Т. Добролюбова

Суддя

Т. Гоголь

Суддя

Л. Продаєвич