УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1308/2012Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.

"04" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівМоісеєнко Т.І.,Редько Г.В.,

При секретаріШиловій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання дій щодо стягнення комісії за поповнення депозиту та зобов'язання припинити дії по стягненню комісії за поповнення депозиту за договором банківського внеску, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ВТБ Банк», відділення Кримська регіональна дирекція «Феодосійське ВАТ «ВТБ Банк», в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправними дії відповідача щодо стягнення комісії у розмірі 12% за поповнення депозиту «Цільовий» та зобов'язати відповідача припинити дії по стягненню комісії за поповнення депозиту «Цільовий» за договором банківського внеску №054605/117 від 05.01.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.01.2010 року між ОСОБА_6 та ВАТ «ВТБ Банк» в особі відділення Кримської регіональної дирекції «Феодосійське ВАТ «ВТБ Банк» був укладений договір банківського внеску №054605/117, згідно пункту 2.6 якого поповнення депозиту здійснюється без стягнення комісії, відсотків, тощо, вартість вказаної послуги включена в банківський продукт «Цільовий». Проте, керуючись наказом від 22.10.2010 року, якій був постановлений після укладення договору № №054605/117 відповідач безпідставно та незаконно стягує з позивача 12% комісії за поповнення депозиту «Цільовий». Так, при поповнені депозиту «Цільовий» 06.12.2012 року на 159,80 грн. банком стягнуто 19,18 грн., що вбачається з квитанції №37252 від 06.12.2012 року.

Ухвалою Феодосійського міського суду від 14.05.2012р. до участі у справі у якості правонаступника відповідача залучено Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (а.с. 55).

Ухвалою Феодосійського міського суду від 14.05.2012 року позовні вимоги в частині вимог до Відділення Кримської Регіональної Дирекції «Феодосійське» ВАТ «ВТБ Банк» про визнання дій противоправними та про зобов'язання припинити дії по стягненню відсотків за поповнення депозиту за договором банківського внеску залишено без розгляду за заявою представника позивача (а.с. 56).

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 липня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 липня 2012 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апелянт зазначає, що суд не звернув уваги на те, що банк застосував тарифи на комісійний збір за вчинення банківських операції по поповненню депозитного вкладу, а будь-які зміни до укладених з позивачем договорів депозитних вкладів не вносились та додаткових угод не укладалось.

У запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «БТБ Банк» просить апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 липня 2012 року залишити без змін.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходів з того, що введена банком комісія за переказ коштів не суперечить нормам діючого законодавства та не порушує права позивача за договором банківського вкладу.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.01.2010 року між ОСОБА_6 та ВАТ «ВТБ Банк» укладено договір банківського вкладу №054605/117 (депозитний вклад «Цільовий») про строковий банківський вклад на суму 20 доларів США, за умовами якого банк прийняв від ОСОБА_6 грошові кошті у сумі 20 доларів США на строковий депозитний рахунок строком на 2192 дня з 05.01.2010 року по 05.01.2016р. зі сплатою 13% річних (а.с.5)

Відповідно до п. 2.1 договору для обліку суми вкладу банк відкриває вкладнику депозитний рахунок за №26357512004862 та рахунок для обліку процентів №26385517004862.

Пунктами 2.6, 2.6.1, 2.6.2 передбачено, що протягом дії договору вклад може поповнюватись за рахунок додаткового внесення коштів на депозитний рахунок. Кожне поповнення вкладу оформлюється випискою з депозитного рахунку, яка надається на першу вимогу вкладника та не потребує укладення додаткової угоди до договору. Нарахування процентів на суму поповнення вкладу починається з дня, наступного за днем зарахування суми поповнення на депозитний рахунок.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", ст.ст.1058-1068 ЦК України.

Статтею 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За змістом договорів банківського вкладу, обов'язок банку полягає у відкритті вкладнику депозитного рахунку, прийняті грошових коштів, що надійшли на даний рахунок на умовах договору та забезпеченні їх виплати, своєчасного і повного нарахування процентів на умовах і порядку, погодженому сторонами.

Цими ж договорами передбачена можливість поповнення вкладу за рахунок додаткового несення коштів на депозитні рахунки.

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання рішення Тарифного (Клієнтського) комітету ПАТ „ВТБ Банк" (протокол № 42 від 22.10.2010 року) наказом по Банку № 321-од від 26.10.2010 року введено в дію з 27.10.2010 року зміни до чинної редакції Тарифів на розрахунково-касове обслуговування фізичних осіб затверджених рішенням Тарифного „Клієнтського) комітету (протокол від 28.09.2007 року № 12), якими введено тариф у розмірі 12% за: зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок за продуктом „Цільовий" з рахунків в інших Банках; переказ коштів з поточного/вкладного рахунка на вкладний (депозитний) рахунок за продуктом „Цільовий"; внесення коштів на вкладний (депозитний) рахунок з метою розміщення та поповнення вкладу „Цільовий". Ці зміни введені в дію в зв'язку з потребою приведення тарифів операцій (послуг) у відповідність з вимогами Закону України „Про банки та банківську діяльність".

Згідно ч.8 ст. 47 Закону України „Про банки та банківську діяльність" комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Відповідно до ст. 44 Закону України „Про банки і банківську діяльність" для забезпечення заходів з метою управління ризиками банки самостійно вирішують і створюють постійно діючі комітети, зокрема тарифний комітет, який щомісячно аналізує співвідношення собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів, відповідає за політику банку з питань операційних доходів.

З аналізу зазначених правових норм слідує, що переказ грошових коштів є окремою банківською операцією, що здійснюється за комісійну винагороду, яка встановлюється банком самостійно, як оплата за послуги банку, що розраховується під час проведення відповідної фінансової операції та не встановлено обов'язковості укладання договору щодо здійснення переказу коштів.

Як встановлено судом першої інстанції, в договорі банківського вкладу № 054605/117 (депозитний вклад „Цільовий») від 05.01.2010 року не визначено про безоплатне поповнення вкладу. Операція щодо переказу коштів є окремою банківською операцією, що здійснюється за комісійну винагороду, яка встановлюється банком самостійно, як оплата за послуги банку, що розраховується під час проведення відповідної фінансової операції

Отже, умови укладеного з позивачем договору банківського вкладу не змінювались, процента ставка по депозиту залишилась на обумовленому договором рівні.

З огляду на наведене, суд першої інстанції, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про те, що введена банком комісія за переказ коштів не суперечить нормам діючого законодавства, є законною та не порушує прав позивача за договором банківського вкладу, у зв'язку з чим, позовні вимоги не обґрунтовані, не засновані на законі та не підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача у частині визнання протиправними дії відповідача щодо стягнення комісії у розмірі 12% за поповнення депозиту «Цільовий» та зобов'язання ПАТ «ВТБ Банк» припинити дії по стягненню комісії за поповнення депозиту «Цільовий» за договором банківського внеску №054605/117 від 05.01.2010 року, суд першої інстанції правильно виходив з того, що заборона вчинення банком у майбутньому будь-яких дій, спрямованих на безоплатне здійснення касових операцій по поповненню позивачем депозитних вкладів, не є належним способом захисту порушеного права, та не ґрунтується на приписах ч.2 ст. 16 ЦК України.

Аналіз зібраних по справі доказів, які всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені судом з додержанням правил належності доказів та допустимості правил доказування, враховуючи достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Докази та обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження судом першої інстанції, при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду і підстав для скасування рішення суду не містять.

Оскільки оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, відповідно до положень ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 п.1 ч.1, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 20 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.

В.О.Полянська Т.І.Моісеєнко Г.В. Редько