УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1336/2012Головуючий суду першої інстанції:Морозова Л.М.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.

"09" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівАвраміді Т.С.,Редько Г.В.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до виконавчого комітету Морської селищної ради, ОСОБА_9 про визнання незаконними рішень та свідоцтва про право власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_8 та представника ОСОБА_7 - ОСОБА_10 на ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 30 липня 2012 року

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Морської селищної ради м. Судаку АК Крим, ОСОБА_9, в якому просили: визнати незаконними та скасувати рішення виконавчого комітету Морської селищної ради №24 від 13 березня 1997 року «Про поділ присадибної ділянки ОСОБА_9» і рішення №165 від 05 грудня 1997 року «Про визнання літньої кухні жилим приміщенням та поділ домоволодіння АДРЕСА_1 на два самостійних»; визнати недійсним свідоцтво про право власності жилого будинку по АДРЕСА_2.

Ухвалою Судацького міського суду АР Крим від 30 липня 2012 року провадження у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в частині вимог про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Морської селищної ради №24 від 13 березня 1997 року «Про поділ присадибної ділянки ОСОБА_9» та рішення №165 від 05 грудня 1997 року «Про визнання літньої кухні жилим приміщенням та поділ домоволодіння АДРЕСА_1 с. Громівка м. Судаку АР Крим на два самостійних» закрите на підставі пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_8, представник ОСОБА_7 - ОСОБА_10, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 30 липня 2012 року скасувати, питання передати до суду першої інстанції на продовження розгляду.

Апелянти зазначають, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що даний спір повинен розглядатися в порядку КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Закриваючи провадження у справі в частині визнання недійсними рішень виконавчого комітету Морської селищної ради, суд першої інстанції виходів з того, що справа в цій частині позовних вимог не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір є публічно-правовим і повинна розглядатися за правилами КАС України.

Проте, з таким висновком суду не погоджується колегія суддів з таких підстав.

У відповідності з п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України однією з підстав закриття провадження у справі є подання заяви, яка не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У ст.ст. 2,17 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів суб'єктів права у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними власних управлінських функцій; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, з огляду на вищезазначене, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правовідносинах, які передбачають владний вплив уповноваженого законом одного (суб'єкта владних повноважень) на поведінку іншого (підпорядкованого) суб'єкта, які відповідно до законодавства зобов'язані виконувати його вимоги та приписи.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньої посадовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно й прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб'єктивний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Як вбачається із матеріалів справи оскаржуваними рішеннями виконавчого комітету Морської селищної ради м. Судаку АК Крим проведено поділ присадибної ділянки ОСОБА_9, визнано літню кухню жилим приміщенням та поділено домоволодіння АДРЕСА_1, а на підстав цих рішень відповідачу ОСОБА_9 видано свідоцтво про право власності жилого будинку по АДРЕСА_2, яке позивачі прохають визнати недійсним. Тобто, в даному випадку виник спір про право, а саме про право власності на житловий будинок.

Таким чином, оскаржувані в суді рішеннями виконавчого комітету Морської селищної ради м. Судаку АК Крим мають конкретні і прямі майнові наслідки для позивачів і відповідача ОСОБА_9, а позов спрямований на захист майнових прав і містить вимоги майново-матеріального характеру, тобто у даному випадку, спір зводиться до вирішення питання про право власності на житловий будинок між позивачами та відповідачем - фізичними особами, тому він не є публічно-правовим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суд суду першої інстанції, про те, що спір необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства є помилковим.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність публічно-правового спору сторін, що унеможливлює розгляд позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.4, 311 ч.1 п.4, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодо

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_8, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_10 задовольнити.

Ухвалу Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2012 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає

В.О. Полянська Т.С. Авраміді Г.В. Редько