РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/1033/2012Головуючий суду першої інстанції:Трубніков Ю.Л.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В. О.
РІШЕННЯ
"11" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПолянської В.О.,
СуддівМоісеєнко Т.І., Редько Г.В.,
При секретаріХоружий О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розподіл сумісного майна подружжя та визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Ленінського районного суду АР Крим від 18 травня 2012 року
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив про провести поділ спільного майна подружжя шляхом стягнення з відповідача на його користь 1/2 частини його вартості, що складає 12 455 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 02 лютого 2007 року по 19 серпня 2008 року він перебував з відповідачкою у шлюбі, під час якого ними сумісно було придбано майно. У позовній заяві ним наведено перелік речей домашнього вжитку, побутової техніки із зазначенням ціни на загальну суму 24 910 грн. Посилаючись на те, що 18 січня 2012 року відповідачка без його згоди та відома вивезла усе сумісне нажите майно, яке є предметом спору, що підтверджується актом від 19.01.2012р. та постановою Ленінського РВ ДУ МВС України в АР Крим від 20.01.2012р., просив стягнути на його користь 1/2 частини його вартості.
Заочним рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 18 травня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений частково. Визнано за ОСОБА_6 право власності на майно: кухонний гарнітур вартістю 1200,00 грн.; стіл комп'ютерний кутовий вартістю 250,00 грн.; ліжко двоспальне вартістю 400,00 грн.; газову плиту вартістю 2000,00 грн.; тюнер вартістю 200,00 грн.; дві спліт-системи вартістю 500,00 грн. кожна; дві антени вартістю 400,00 грн. кожна; п'ять табуреток вартістю 10,00 грн. кожна; комод вартістю 50,00 грн.; платтяну шафу вартістю 400,00 грн.; тумбочку під телевізор вартістю 150,00 грн.; систему водоочищення вартістю 500,00 грн.
Визнано за ОСОБА_7 право власності на майно: стіл кухонний вартістю 50,00 грн.; стіл комп'ютерний прямий вартістю 200,00 грн.; стілець м'який вартістю 50,00 грн.; диван-софу вартістю 1100,00 грн.; книжну шафу вартістю 400,00 грн.; м'який куточок вартістю 1500,00 грн.; комод п'ятисекційний вартістю 350,00 грн.; витяжку вартістю 300,00 грн.; мікрохвильову піч вартістю 300,00 грн.; чайник вартістю 50,00 грн.; телевізор вартістю 1100,00 грн.; DVD вартістю 200,00 грн.; водонагрівач вартістю 1800 грн.; пральну машинку вартістю 2000 грн.; 5 килимів для підлоги вартістю 500,00 грн. кожний.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 в рахунок компенсації з урахування перевищення розміру частки ОСОБА_7 255,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Ленінського районного суду АР Крим від 18 травня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На думку апелянта, суд неправильно застосував положення ст. ст. 60, 71 СК України, що призвело до необґрунтованого розділу сумісно нажитого майна. Суд не прийняв до уваги доводи позивача про те, що відповідачка 18.01.2012 року вивезла усе сумісне нажите майно, що підтверджується актом від 19.01.2012 року та постановою Ленінського РВ ДУ МВС в АР Крим.
Крім того, судом не було визначено право власності на холодильник «LG» вартістю 3000 грн., який також був вивезений відповідачкою разом з іншим майном.
Будучи повідомлені про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що вимоги ОСОБА_6 щодо присудження на його користь грошової компенсації замість виділа його частки майна в натурі не відповідають діючому законодавству.
Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.
Пленум Верховного Суду України у пункті 22 постанови № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснив, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 Сімейного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частиною 1 статті 71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Проте, доводи апелянта про порушення судом положень ст.ст.60,63,70 СК України та не врахування всього спільно нажитого майно подружжя заслуговують на увагу.
У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Згідно роз'яснень викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 " Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Тобто названі норми матеріального права припускають існування факту спільної сумісної власності подружжя, доки не доказано інше кимось із подружжя.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції вищезазначені вимоги закону залишив поза увагою, належним чином не встановив обсяг спільного майна подружжя, про поділ якого заявлено в позови, та не здійснив його поділ відповідно до закону та ухвалив рішення при неповно встановлених обставинах справи в порушення ст. 214 ЦПК України, що є підставою, відповідно до п.п.1,3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, для скасування рішення суду та ухвалення нового про часткове задоволення позову.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що сторони, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що згідно наданих сторонами доказів, відповідно до ст.ст. 10 ч.3,11,60 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що до шлюбу ОСОБА_7 була придбане DVD/VHS «Samsung» вартістю 200,00 грн. (а.с.47), після розірвання шлюбу - станція для подачі води вартістю 1500,00 грн. (а.с.46). Тобто, вказане майно не можна вважати спільною сумісною власністю подружжя і воно підлягає виключенню з розподілу.
Інше майно, а саме: кухонний гарнітур вартістю 1200,00 грн.; стіл кухонний вартістю 60,00 грн.; п'ять табуреток вартістю 10,00 грн. кожна; стіл комп'ютерний кутовий вартістю 250,00 грн.; стіл комп'ютерний прямий вартістю 200,00 грн.; комод на чотири ящика вартістю 50,00 грн.; стілець м'який вартістю 50,00 грн.; диван-софа вартістю 1100,00 грн.; книжна шафа вартістю 400,00 грн.; платтяна шафа вартістю 400,00 грн.; тумбочка під телевізор вартістю 150,00 грн.; м'який куточок вартістю 1500,00 грн.; ліжко двоспальне вартістю 400,00 грн.;, комод п'ятисекційний з дзеркалом вартістю 350,00 грн.; котел газовий двоконтурний турбирований «Hermann» вартістю 3000,00 грн.; система водоочищення 5-ти ступінчата вартістю 500,00 грн.; плита газоелектрична «Gorenie» вартістю 2000,00 грн.; витяжка навісна вартістю 300,00 грн.; холодильник «LG» вартістю 3000,00 грн.; мікрохвильова піч «Samsung» вартістю 300,00 грн.; електрочайник вартістю 50,00 грн.; телевізор ЭЛК «Samsung» вартістю 1100,00 грн.; тюнер для супутникової антени вартістю 200,00 грн.; водонагрівач електричний «Gorenie» вартістю 1800,00 грн.; пральна машина «Bosh» вартістю 2000,00 грн.; два кондиціонера вартістю 500,00 грн. кожний; дві антени супутникові вартістю 400,00 грн. кожна; п'ять килимів вартістю 200,00 грн. кожний; на загальну суму 23210 грн. є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу в натурі.
Відповідно до частин 1,2 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечувала проти обсягу та вартості майна пред'явленого позивачем до поділу.
З огляду на наведене, з урахуванням інтересів сторін, колегія суддів вважає за доцільне визначити наступний варіант поділу майна між колишніми подружжя:
ОСОБА_6 виділити у власність в натурі наступне майно: кухонний гарнітур вартістю 1200,00 грн.; стіл комп'ютерний кутовий вартістю 250,00 грн.; ліжко двоспальне вартістю 400,00 грн.; платтяна шафа вартістю 400,00 грн.; газоелектричну плиту «Gorenie» вартістю 2000,00 грн.; тюнер вартістю 200,00 грн.; дві спліт-системи вартістю 500,00 грн. кожна; дві антени вартістю 400,00 грн. кожна; телевізор ЭЛК «Samsung» вартістю 1100,00 грн.; тумбочка під телевізор вартістю 150,00 грн.; електрочайник вартістю 50,00 грн.; дві табуретки вартістю 10,00 грн. кожна; комод вартістю 50,00 грн.; три килими для підлоги вартістю 200,00 грн. кожний, витяжку вартістю 300,00 грн.; холодильник «LG» вартістю 3000,00 грн.; а всього на суму 11 520 грн.
ОСОБА_7 виділити у власність в натурі наступне майно: стіл кухонний вартістю 60,00 грн.; стіл комп'ютерний прямий вартістю 200,00 грн.; стілець м'який вартістю 50,00 грн.; диван-софу вартістю 1100,00 грн.; книжну шафу вартістю 400,00 грн.; м'який куточок вартістю 1500,00 грн.; комод п'ятисекційний вартістю 350,00 грн.; мікрохвильову піч «Samsung» вартістю 300,00 грн.; водонагрівач вартістю 1800 грн.; два килими для підлоги вартістю 200,00 грн. кожний; три табуретки вартістю 10,00 грн. кожна; систему водоочищення вартістю 500,00 грн.; котел газовий двоконтурний турбирований «Hermann» вартістю 3000 грн.; пральну машину «Bosh» вартістю 2000,00 грн., а всього на суму 11690 грн.
Грошова компенсація до зрівнювання часток яка складає 85грн. і підлягає стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6
Крім цього, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 підлягають стягненню судові витрати у сумі 116,05 грн.
Доводи апелянта про незаконність поділу сумісно нажитого майна в натурі без урахування того, що є підтвердження вивезення цього майна відповідачкою, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки відповідно до частин 1, 2, 4 статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Доказів того, що спірне майно відповідачкою реалізоване матеріали справи не містять.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 п.п.1,3 ч.1, 313, 314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Заочне рішення Ленінського районного суду АР Крим від 18 травня 2012 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розподіл сумісного майна подружжя та визнання права власності задовольнити частково.
Поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, наступним чином:
ОСОБА_6 виділити у власність в натурі наступне майно: кухонний гарнітур вартістю 1200,00 грн.; стіл комп'ютерний кутовий вартістю 250,00 грн.; ліжко двоспальне вартістю 400,00 грн.; платтяна шафа вартістю 400,00 грн.; газоелектричну плиту «Gorenie» вартістю 2000,00 грн.; тюнер вартістю 200,00 грн.; дві спліт-системи вартістю 500,00 грн. кожна; дві антени вартістю 400,00 грн. кожна; телевізор ЭЛК «Samsung» вартістю 1100,00 грн.; тумбочка під телевізор вартістю 150,00 грн.; електрочайник вартістю 50,00 грн.; дві табуретки вартістю 10,00 грн. кожна; комод вартістю 50,00 грн.; три килими для підлоги вартістю 200,00 грн. кожний, витяжку вартістю 300,00 грн.; холодильник «LG» вартістю 3000,00 грн.; а всього на суму 11 520 грн.
ОСОБА_7 виділити у власність в натурі наступне майно: стіл кухонний вартістю 60,00 грн.; стіл комп'ютерний прямий вартістю 200,00 грн.; стілець м'який вартістю 50,00 грн.; диван-софу вартістю 1100,00 грн.; книжну шафу вартістю 400,00 грн.; м'який куточок вартістю 1500,00 грн.; комод п'ятисекційний вартістю 350,00 грн.; мікрохвильову піч «Samsung» вартістю 300,00 грн.; водонагрівач вартістю 1800 грн.; два килими для підлоги вартістю 200,00 грн. кожний; три табуретки вартістю 10,00 грн. кожна; систему водоочищення вартістю 500,00 грн.; котел газовий двоконтурний турбирований «Hermann» вартістю 3000 грн.; пральну машину «Bosh» вартістю 2000,00 грн., а всього на суму 11690 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію до зрівнювання часток 85 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у відшкодування судових витрат 116,05 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
В.О. Полянська Т.І. Моісеєнко Г.В. Редько