УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1354/2012Головуючий суду першої інстанції:Петрова Ю.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.

"16" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівМоісеєнко Т.І.Редько Г.В.,,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Чорноземненської сільської ради Совєтського району АР Крим, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Совєтського районного суду АР Крим від 30 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_13, після смерті якого відкрилася спадщина, яка була заповідана її братові ОСОБА_9. Однак, у встановлений законом строк ОСОБА_9 спадщину не прийняв, заяву про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не подавав. Позивачка зазначає, що вона є спадкоємцем за законом першої черги. На момент смерті батька їй було відомо про заповіт, тому вона не цікавилася питанням прийняття спадщини братом. У літку 2012 року, коли позивачці стало відомо, що після смерті батька брат та ніхто з родичів спадщину не прийняли, вона вирішила реалізувати своє право на спадщину за законом, та просить визначити їй додатковій строк у три місяці.

Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 30 липня 2012 року у позові ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Совєтського районного суду АР Крим від 30 липня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апелянт посилається на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вона не будучі спадкоємцем за заповітом не могла звернутися з заявою про прийняття спадщини та для цього мала знати, що брат не бажає оформити на себе спадщину за заповітом. Крім того, у судовому засіданні спадкоємець за заповітом фактично відмовився від свого права на спадкування на її користь та не заперечував про визначення її додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 відкрилася спадщина у вигляді: домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 2,3057 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Належне йому майно спадкодавець за життя заповів ОСОБА_9(а.с.7).

Згідно відповіді Совєтської ДНК АР Крим від 07 липня 2012 року спадкова справа щодо майна ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у Совєтській ДНК не зареєстрована (а.с.28). Отже після смерті спадкодавця із заявами про прийняття спадщини спадкоємці не звертались.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зі змісту позовної заяви та пояснень позивача у судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що причиною пропуску строку позивачем визначено незнання того, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_9 спадщину не прийняв, що стало їй відомо лише у літку цього року, тобто після спливу строку встановлено для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того позивачка зазначила, що після смерті батька не мала наміру отримувати спадщину за законом, оскільки померлий за життя склав заповіт на ОСОБА_9 і лише після того, як дізналася, що спадщина ніким не прийнята із спадкоємців вирішила реалізувати своє право на спадщину за законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованому висновку про те, що поважність причин які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини не встановлені та позивачем не доведені.

Довід апелянта про те, що суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував наявність поважних причин з яких позивачкою був пропущений строк на прийняття спадщини не є підставою для скасування рішення суду про відмову у визначенні додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не містять.

За таких обставин, враховуючи, що позивач на інші причини пропуску зазначеного матеріального строку в обґрунтування позовних вимог не посилався та докази на їх підтвердження не надавав, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Совєтського районного суду АР Крим від 30 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

В.О. Полянська Т.І. Моісеєнко Г.В. Редько