УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1216/2012Головуючий суду першої інстанції:Терентьєв А.М.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.

"11" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівМоісеєнко Т.І.,Редько Г.В.,

При секретаріХоружий О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Феодосійської міської ради АР Крим до Виконавчого комітету Феодосійської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Комунальне підприємство «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання недійсним розпорядження органу приватизації, рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради, витребування майна від добросовісного набувача та передачу у комунальну власність, зобов'язання повернути квартиру, за апеляційною скаргою Феодосійської міської ради АР Крим на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року Феодосійська міська рада звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просила визнати недійсними: розпорядження органу приватизації №11973, рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради №1350 від 20.10.2006 року у частині затвердження розпорядження органу приватизації №11973 про передачу у власність ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 та свідоцтва про право власності на вказану квартиру, виданого на ім'я ОСОБА_6, витребувати квартиру від добросовісного набувача - ОСОБА_7 та передати її у комунальну власність, зобов'язати ОСОБА_7 повернути квартиру Феодосійській міській територіальній громаді в особі Феодосійської міської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13.07.2006р. ОСОБА_6 був визнаний членом сім'ї ОСОБА_8, яка була наймачем спірної квартири. Рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради №1350 від 20.10.2006р. вказана квартира була передана у власність ОСОБА_6 та видано свідоцтво про право власності від 24.10.2006р. У зв'язку з тим, що рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13.07.2006р. про визнання ОСОБА_6 членом сім'ї ОСОБА_8 скасовано, позовна заява ОСОБА_6 ухвалою Феодосійського міського суду від 11.08.2011р. залишена без розгляду, відсутні правові підстави для приватизації ОСОБА_6 квартири. 14.12.2006 року ОСОБА_6 продав квартиру ОСОБА_9, яка є добросовісним покупцем. Позивач, відповідно до положень ст. 388 ЦК України, просить витребувати квартири АДРЕСА_1 у відповідача ОСОБА_10 та передати в комунальну власність, оскільки спірна квартира вибула з володіння власника Феодосійської територіальної громади без її на то волі.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 04 липня 2012 року у задоволенні позову Феодосійської міської ради АР Крим відмовлено.

В апеляційній скарзі Феодосійська міська рада АР Крим посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04 липня 2012 року скасувати та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт вказує, що суд не врахував порушення прав Феодосійської територіальної громади під час приватизації ОСОБА_6 спірної квартири та не взяв до уваги, що ОСОБА_6 не мав права на отримання у безоплатну власність житла, у зв'язку з тим, що рішення Феодосійського міського суду АР Крим, на підставі якого ОСОБА_6 був визнаний членом сім'ї ОСОБА_11 та за ним було визнано право на житлову площу у квартири АДРЕСА_1 скасовано, позов ОСОБА_6 до виконавчого комітету Феодосійської міської ради про визнання його членом сім'ї наймача та визнання права на житлову площу залишений без розгляду.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Будучи повідомлені про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень частини 2 статті 197, частини 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із необґрунтованості заявлених вимог. Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи та не суперечать діючому законодавству.

Згідно зі ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із необґрунтованості заявлених вимог. Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи та не суперечать діючому законодавству.

Так, відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 5, ст. 8 Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон N 2482-XII) наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі(будинку) разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир (будинків) шляхом передання їм цих квартир (будинків) у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї на підставі рішення відповідного органу приватизації.

Виходячи з аналізу змісту Закону N 2482-XII у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України, місцем постійного проживання особи є житлове приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст.64 ЖК права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності (у випадках, передбачених ст.71 ЖК), а отже, і право на приватизацію разом з іншими членами сім'ї.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради №1350 від 20.10.2006 року було затверджено розпорядження органу приватизації №11973 про передачу у власність ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 (а.с.6).

Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради на підставі розпорядження №11973 ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право власності на житло від 24.10.2006 року.

Право на приватизацію ОСОБА_6 набув на підставі рішення Феодосійського міського суду від 13 липня 2006 р., яким його було визнано членом сім'ї ОСОБА_12 та визнано за ним право на жилу площу у квартири АДРЕСА_1. Вказане рішення було скасоване ухвалою Феодосійського міського суду від 14 липня 2009 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами, позовну заяву ОСОБА_6 про визнання членом сім'ї наймача, визнання права на жилу площу було залишено без розгляду ухвалою Феодосійського міського суду від 14 липня 2009 р.

Виходячи з вимог позовної заяви умовою задоволення позовних вимог є встановлення факту у ОСОБА_6 на момент приватизації квартири, права на її приватизацію.

Отже, звертаючись до суду з вимогами про визнання недійсним розпорядження органу приватизації, позивач повинен був надати відповідно до вимог ст. ст. 10,60 ЦПК України, докази на підтвердження відсутності права ОСОБА_6 права на приватизацію житла відповідно до положень Закону "Про приватизацію державного житлового фонду".

Проте, таких доказів на підтвердження своїх вимог відсутності правових підстав для приватизації ОСОБА_6 спірної квартири на час її приватизації позивач не надав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на положення ст.1, ч.5ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави вважати, що Феодосійська міська Рада, до виключної компетенції якої входить розпорядження комунальним майном, не приймала рішень щодо відчуження спірної квартири та вона вибула з комунальної власності поза їхньою волею.

Відповідно до вказаних норм Закону органи місцевого самоврядування реалізують свої повноваження через виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним розпорядження органу приватизації та рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради №1350 від 20.10.2006р., суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про витребування спірної квартири від добросовісного набувача та передачу її у комунальну власність, зобов'язання повернути квартиру, оскільки відсутні підстави для задоволення вказаних вимог.

Аналіз зібраних по справі доказів, які безпосередньо досліджені судом з додержанням правил належності доказів та допустимості правил доказування, враховуючи достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Докази та обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження судом першої інстанції, при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду і підстав для скасування рішення суду не містять.

Приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтами норм матеріального та процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 312, 313 ,314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу Феодосійської міської ради відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 04 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.

В.О.Полянська Т.І. Моісеєнко Редько Г.В.