УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1220/2012Головуючий суду першої інстанції:Самойлова О.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.

"04" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівМоісеєнко Т.І.,Редько Г.В.,

При секретаріШиловій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Феодосії в інтересах ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» про стягнення суми за договором банківського вкладу, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року заступник прокурора м. Феодосій в інтересах ОСОБА_6, на підставі ст. 36-1 Закона України «Про прокуратуру», звернувся до суду з позовом до ПАТ «Іноваційно-промисловий банк» в особі КФ ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» (надалі «Інпромбанк»), у якому просив стягнути грошові кошти за договором банківського вкладу №1042 від 17 червня 2009 року у розмірі 4000 грн. на користь ОСОБА_6

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 17 червня 2009 року був укладений договір банківського вкладу №1042, за умовами якого ОСОБА_6 вніс, а Банк прийняв грошові кошти у розмірі 11 000 грн. строком до 17 грудня 2009 року та зобов'язався виплачувати відсотки. Після закінчення дії договору позивач звернувся до Банку із вимогою про повернення грошових коштів, але отримав відмову, у зв'язку із неспроможністю виконання зобов'язань. Гроші були переведені на поточний рахунок, видано ощадну книжку. Станом на 05 квітня 2012 року залишок грошових коштів на поточному рахунку НОМЕР_1 складає 4 000 грн. Свої зобов'язання за договором відповідач не виконує.

Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 червня 2012 року позов заступника прокурора м. Феодосії в інтересах ОСОБА_6 задоволений: стягнено з ПАТ «Інпромбанк» на користь ОСОБА_6 невиплачену суму за договором банківського вкладу №1042 від 17 червня 2009 року у сумі 4000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, рішення суду скасувати та стягнути з ПАТ «Інпромбанк» на його користь моральну шкоду, понесені збитки у зв'язку з інфляцією та невиплачені проценти, згідно договору №1042 від 17 червня 2009 року, у розмірі 5 000 грн.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи спір по суті щодо стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору, тому повинен повернути позивачу грошові кошти за договором банківського вкладу.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він обґрунтований та заснований на законі.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2009 року між сторонами був укладений депозитний договір банківського вкладу №1042, на підставі якого між ОСОБА_6 та ПАТ «Інпромбанк») склались зобов'язальні правовідносини, згідно яких Банк отримавши від позивача обумовлені договором кошти у сумі 11 000 грн. зобов'язався повернути їх 17.12.2009 року.

В порушення умов договору банк своїх зобов'язань належним чином не виконав, після закінчення строку депозитного договору не видав позивачу вклад й належні йому проценти.

Згідно довідки ПАТ «Інпромбанк» від 05.04.2012 року та копії ощадної книжки ОСОБА_6 залишок грошових коштів на поточному рахунку ОСОБА_6 станом 05.04.2012 року складає 4000 грн. (а.с.13,12).

Положеннями статей 525 і 526 ЦК України визначено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання та загальні умови виконання зобов'язання, яке має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За змістом статей 1060 та 1061 ЦК України за договором банківського вкладу банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника з виплатою вкладникові нарахованих до цього моменту процентів на суму вкладу у встановленому договором банківському вкладу розмірі.

Обмеження прав вкладника розірвати договір банківського вкладу у будь-який час, а також перешкоди вільно розпоряджатися своїми коштами суперечать Конституції України та ч.2 ст. 1060 ЦК України.

З огляду на наведене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо порушення ПАТ «Інпромбанк» умов договору та вимог ч.2 ст. 1060 ЦК України, а саме невиконання зобов'язання повернути позивачу на його вимогу залишок вкладу разом з нарахованими відсотками з депозитного рахунку та обмеження доступу ОСОБА_6. до грошових коштів, що знаходяться на його поточному рахунку.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо не вирішення судом першої інстанції питання про стягнення з ПАТ «Інпромбанк» матеріальної, моральної шкоди, понесених збитків у зв'язку з інфляцією та невиплачених процентів колегія суддів вважає неспроможними, оскільки, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справі не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Матеріали справи не містять доказів щодо звернення ОСОБА_6 або заступника прокурора м. Феодосії, якій діяв в інтересах позивача, до суду першої інстанції з вказаним вимогами відповідно до вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України, про що зазначено в рішенні суду.

Заявлені ОСОБА_6 в апеляційній скарзі вимоги про стягнення матеріальної шкоди у вигляді понесених збитків у зв'язку з інфляцією та невиплачених процентів, моральної шкоди у розмірі 5000 грн. не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції, оскільки згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 06 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

В.О. Полянська Т.І. Моісеєнко Г.В. Редько