УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/7011/2012Головуючий суду першої інстанції:Прищепа О.І.
Доповідач суду апеляційної інстанції:М'ясоєдова Т. М.
"14" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМ’ясоєдової Т.М.,
СуддівБондарева Р.В., Яковенко Л.Г.,
При секретарі Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений. Розірвано шлюб, зареєстрований 24 вересня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ялтинського міського управління юстиції АР Крим України за актовим записом №608.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і надати шестимісячний строк для примирення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутнє бажання на подальше збереження шлюбу, який існує формально, збереження шлюбу не можливо, що не порушує особисті немайнові та майнові права сторін, тому відсутні підстави для вжиття заходів для примирення подружжя.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (ч. 3 ст. 109 цього ж кодексу).
Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи 24.09.2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Ялтинського МУЮ АР Крим за №608 (а.с. 6). Від спільного життя сторони неповнолітніх дітей не мають.
В позовній заяві ОСОБА_6 посилається на те, що спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, різними поглядами на ведення сумісного господарства, зазначені обставини підтвердив допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_9
Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. (ст. 111 СК України)
За змістом ст. 111 Сімейного кодексу України суд не зобов'язаний призначати строк для примирення подружжя.
Згідно ст. 112 цього кодексу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Місцевий суд, постановляючи рішення про розірвання шлюбу, повно встановив обставини справи та фактичні взаємини подружжя, причини розірвання шлюбу, у зв'язку із чим, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість збереження шлюбу та наявність правових підстав для його розірвання, оскільки із пояснень сторін в суді апеляційної інстанції слідує, що вони з травня 2012 року проживають окремо, спільне господарство не ведуть, будь-які взаємини між собою не підтримують, а позивач фактично створив нову сім'ю.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не розглянув заяву про надання строку для примирення не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки в рішенні суд першої інстанції зазначив, що підстави для надання строку для примирення сторін відсутні. Крім того, надання сторонам строку для примирення не є обов'язком суду.
При апеляційному перегляді колегією суддів не встановлено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального закону, які є обов'язковими підставами для скасування рішення.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: