Справа № 0124\9089\2012

2а0124\649\2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 року Ялтинський міський суд АР Крим

в складі: головуючого – Руденко В.В.

при секретарі – Корнєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 до Масандрівської селищної ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування,

встановив:

позивач просить суд скасувати рішення 37-ї сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 29 від 21 травня 2010 року «Про розгляд протесту заступника прокурора м. Ялти на п. 2.9 рішення 20 сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року».

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 квітня 2008 року він звернувся до Масандрівської селищної ради з заявою про передачу йому у власність земельної ділянки. До заяви він додав всі передбачені Земельним кодексом України документи. Пунктом 2.9. рішення 20 сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року йому надано дозвіл на розроблення проекту відводу земельної ділянки площею 0,0600 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд за адресою: смт. Відрадне в районі вул. шосе Дражинського.

Однак рішенням 37-ї сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 29 від 21 травня 2010 року «Про розгляд протесту заступника прокурора м. Ялти на п. 2.9 рішення 20 сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року» задоволено протест прокурора та скасовано п.2.9 рішення ради № 12 від 24 червня 2008 року про надання йому дозволу на складання проекту землеустрою.

Обґрунтовуючи свою позицію прокурор в протесті зазначив, що місце розташування земельної ділянки, яка планується позивачу до відведення, вказане на ситуаційному плані у висновку головного архітектору м. Ялти, не співпадає з місцем розташування, вказаним на ситуаційному плані доданому до заяви позивача.

Без будь – якої перевірки обставин, посилаючись лише на наявність протесту прокурора, Масандрівська селищна рада скасувала п. 2.9. свого попереднього рішення про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки позивачу. В рішенні ради № 29 від 21 травня 2010 року взагалі не вказані підстави для скасування зазначеного пункту рішення, а лише зазначено про наявність протесту прокурора.

До того, ж вказане рішення являється актом ненормативного характеру , має одноразову дію, у повному обсязі ним виконано у 2009 році, що встановлено рішеннями судових інстанцій і, відповідно, не може бути скасовано самою селищною радою. У нього виникли правовідносини з реалізації суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів в частині розробки проекту землевідводу для подальшого отримання у власність земельної ділянки. Таким чином вказане рішення прийнято радою за непровіренними даними, не відповідає фактичним обставинам та протиречить закону.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала .

Заперечення мотивувала тим, що рішення 37-ї сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 29 від 21 травня 2010 року «Про розгляд протесту заступника прокурора м. Ялти на п. 2.9 рішення 20 сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року» прийнято відповідно до закону та в межах повноважень органу місцевого самоврядування.

Представник ради пояснила в судовому засіданні, що дійсно позивач звернувся до ради про надання йому у власність земельної ділянки та додав до заяви всі передбачені законом документи і рада своїм рішенням надала йому дозвіл на складання проекту землеустрою. Однак, заступником прокурора м. Ялта було встановлено порушення позивачем норм земельного законодавства України, яке виразилось в тому, що місце розташування земельної ділянки, яка проектується позивачу, вказане на ситуаційному плані у висновку головного архітектору м. Ялти не співпадає з місцем розташування вказаним на ситуаційному плані доданому до заяви позивача про передачу у власність земельної ділянки. Про встановлений факт порушення законодавства України заступник прокурора м. Ялта повідомив раду шляхом внесення протесту на рішення ради. Розглянувши протест, рада його задовольнила та скасувала п.2.9. рішення 20 сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року. Ствердження позивача про те, що він виконав рішення ради про надання йому дозволу на складання проекту землеустрою не відповідає дійсності , оскільки рішення Ялтинського міського суду та Севастопольського адміністративного апеляційного суду АР Крим, якими нібито встановлений факт виконання ним зазначеного рішення ради, скасовані Верховним Судом України. Вважає, що між радою та позивачем не виникли правовідносини з реалізації суб’єктивних прав, тому рада мала можливість скасувати своє рішення. Крім цього, рішення ради № 12 від 24 червня 2008 року втратило свою чинність 14 листопада 2010 року відповідно до ч. 3 Заключних положень Закону України № 509 – VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16 вересня 2008 року . Вважає, що на даний час позивач взагалі не міг звертатись до суду з даною заявою, оскільки жодних чинних рішень ради щодо його прав на земельну ділянку не існує.

Дослідивши надані сторонами докази суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

До такого висновку суд дійшов з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні обґрунтованості будь – якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього , має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади. Конвенція про захист прав і основних свобод людини являється складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права, свободи громадян захищаються судом.

Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України , іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються , створено або створюються перешкоди для їх реалізації , або мають місце інші ущемлення прав та свобод .

Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Даний спір виник у зв’язку з оскарженням рішення колегіального органу місцевого самоврядування та відноситься до категорії публічно – правових спорів.

Правові відносини сторін регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України , законом України «Про місцеве самоврядування».

Згідно ст. 12 Земельного Кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

У відповідності зі ст. 116 ЗК України громадяни і юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної, або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень або за результатами аукціону.

Судом встановлено, що 24 квітня 2008 року позивач звернувся до Масандрівської селищної ради з заявою про передачу йому у власність земельної ділянки.

До заяви він додав всі передбачені законом документи.

Пунктом 2.9. рішення 20 сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту відводу земельної ділянки площею 0,0600 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд за адресою: смт. Відрадне, в районі вул. шосе Дражинського.

На підставі зазначеного рішення, позивач уклав договір з ТОВ «Інститут землевпорядження й проектування» на виконання проекту відводу земельної ділянки.

Проект землевпорядження по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель був виконаний та погоджений відповідно до норм діючого законодавства: з Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів (а.с. 14), Комітетом з охорони культурної спадщини, (а.с. 20), управлінням державної екологічної інспекції Південно-Кримського регіону (а.с. 19), Управлінням головного архітектора м. Ялта (а.с. 15-16), Ялтинською міською СЭС (а.с. 17), відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України.

24 грудня 2008 року виконком Масандрівської селищної ради своїм рішенням № 783 затвердив генеральний план земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва та обслуговування жилого будинку , господарських будівель та споруд ОСОБА_1 за адресою: смт. Відрадне, в районі вул. Шосе Дражинського (а.с. 23). Вказане рішення підписано Масандрівським селищним головою.

До теперішнього часу рішення про затвердження генерального плану земельної ділянки позивачу ніким не оскаржено та не скасовано у встановленому законом порядку.

23 квітня 2010 року на адресу Масандрівської селищної ради надійшов протест заступника прокурора м. Ялти, в якому він вимагав від ради скасувати п. 2.9 рішення 20 сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року.

В обґрунтування протесту заступник прокурора зазначив , що місце розташування земельної ділянки, яка проектується позивачу до відведення, вказане на ситуаційному плані у висновку головного архітектору м. Ялти № 05\2195, не співпадає з місцем розташування вказаним на ситуаційному плані доданому до заяви про передачу у власність земельної ділянки.

На підставі лише одного протесту, без будь – якої перевірки обставин відповідач своїм рішенням 37-ї сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 29 від 21 травня 2010 року задовольнив протест заступника прокурора та скасував п.2.9 рішення ради № 12 від 24 червня 2008 року про надання позивачу дозволу на складання проекту землеустрою.

До того ж, в рішенні відповідача № 29 від 21 травня 2010 року взагалі відсутнє будь - яке обґрунтування для задоволення протесту заступника прокурора м. Ялти та скасування пункту рішення ради.

Рішення ради про задоволення протесту заступника прокурора м. Ялти від 23 квітня 2010 року суперечить фактичним обставинам справи та діючому законодавству України.

Своє рішення № 12 від 24 червня 2008 року про надання позивачу дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки Масандрівська селищна рада приймала на підставі заяви позивача, ситуаційного плану, доданого до заяви , рекомендацій постійної комісії ради по землевпорядкуванню ( а.с. 11).

Висновок головного архітектора № 05\2195, на який посилається у протесті заступник прокурора , з’явився лише 08 серпня 2008 року, тобто набагато пізніше ніж було прийнято рішення ради № 12 від 24 червня 2008 року і цей висновок ніякого відношення до рішення ради про надання позивачу дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки мати не може.

Вказаний висновок може бути врахований радою лише при вирішенні питання при затвердження позивачу проекту відведення земельної ділянки.

Судом при розгляді справи встановлено, що на виконання рішення ради позивач виконав проект землевпорядження по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та погодив його відповідно до норм діючого законодавства України з відповідними службами. У позивача виникли правовідносини з реалізації його суб’єктивного права на отримання у власність земельної ділянки .

Пункт п.2.9 рішення ради № 12 від 24 червня 2008 року є актом ненормативного характеру.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року по справі № 1-9/2009 від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є „ гарантією стабільності суспільних відносин “ між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Ствердження представника відповідача, що рішення ради № 12 від 24 червня 2008 року про надання дозволу позивачу на складання проекту землеустрою втратило свою чинність 14 листопада 2010 року, відповідно до ч. 3 Заключних положень Закону України № 509 – VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16 вересня 2008 року та на даний час позивач взагалі не має правовідносин з радою, оскільки жодних чинних рішень ради щодо його прав на земельну ділянку не існує, не може бути прийнято судом до уваги з наступних підстав.

Земельним законодавством України не встановлений строк для виконання рішень міських, сільських, селищних рад про виготовлення проекту відводу земельної ділянки.

Окрім цього , позивач ще в 2009 році виконав пункт 2.9. рішення 20 сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року про надання дозволу на розроблення проекту відводу земельної ділянки площею 0,0600 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд за адресою: смт. Відрадне, в районі шосе Дражинського.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення суд керується вимогами ст. 2 КАС України та перевіряє, чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи вимоги закону, суд дійшов висновку, що Масандрівська селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла з перевищенням повноважень, оскільки пункт 2.9. рішення 20 сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року є актом ненормативного характеру, та не міг бути скасований радою, оскільки відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

У силу п. 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, - у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень та зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

За таких обставин суд вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства, та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року по справі № 1-9/2009 від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 12,116, 118 Земельного кодексу України ст.ст. ст. ст. 2, 6, 9, 10,11, 17, 71, 159-163 КАС України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Масандрівської селищної ради про скасування рішення органу місцевого самоврядування - задовольнити.

Рішення 37-ї сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 29 від 21 травня 2010 року «Про розгляд протесту заступника прокурора м. Ялти на п. 2.9 рішення 20 сесії 5- го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року» - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя: (підпис) з оригіналом згідно

Суддя: секретар: