Судове рішення #26085282

4







У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Проскурніцького П.І.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: представника ОСОБА_1- ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 03 жовтня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 03 жовтня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 штрафу у розмірі 79 975,20 грн. та на користь ОСОБА_5 штрафу в розмірі 24,80 грн. відмовлено.

На дане рішення представник ОСОБА_1-ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що 28.12.2010 року між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу часток статутного капіталу ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна», внаслідок якого ОСОБА_3 стала власником 100% часток ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна». Відповідно до п.7.1 договору відповідач зобов'язувалась до 31.12.2011 року змінити назву ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна» на іншу не співзвучну, що не міститиме слів «ВІГРО ТРЕЙД», і у випадку невиконання сплатити штраф у розмірі 80 000 грн. впродовж 7 днів з моменту отримання письмової вимоги від продавців. Однак взяті на себе зобов'язання відповідач не виконала.

Та обставина, що відповідач з незалежних від неї обставин, не встигла завершити _______________________________________________________________________________

Справа №2/0907/4496/2011 Головуючий в 1 інстанції - Шамотайло О.В.

Провадження № 22ц/0990/2203/2012 Суддя-доповідач - Меленко О.Є.

Категорія 20

процедуру затвердження матеріалів із землеустрою, що посвідчують право на земельну ділянку ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна» в строки для виконання умов п.7,1 Договору не може вважатися поважною причиною невиконання нею своїх зобов'язань. Оскільки в договорі не було передбачено жодних обов'язків відповідача щодо здійснення процедури затвердження матеріалів із землеустрою, а тому висновок суду в цій частині є помилковим та не відповідає обставинам справи.

Крім того, апелянт зазначає, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 року не заборонялося ОСОБА_3, як власнику 100% корпоративних прав ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна» змінювати назву, а тому заборона Івано-Франківській міській раді виносити на розгляд сесії питання про затвердження технічної документації із землеустрою, жодним чином не перешкоджала відповідачу виконати п.7.1 Договору.

Також апелянт вказує, на безпідставне застосування судом норм статей 133, 139 Господарського кодексу України, адже відносини,які виникли між сторонами не є господарськими.

З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив про її задоволення.

Представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечила, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 28.12.2010 року між ОСОБА_1, ОСОБА_5, та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу часток статутного капіталу ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна», внаслідок якого ОСОБА_3 стала власником 100% часток ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна».

Відповідно до п.7.1 договору відповідач зобов'язувалась до 31.12.2011 року змінити назву ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна» на іншу не співзвучну, що не міститиме слів «ВІГРО ТРЕЙД», і у випадку невиконання сплатити штраф у розмірі 80 000 грн. впродовж 7 днів з моменту отримання письмової вимоги від продавців. Проте у встановлений договором строк своїх зобов'язань ОСОБА_3 не виконала і саме з цього приводу виник спір.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність обставин, які свідчать про навмисне ухилення відповідачем від виконання свого обов'язку за договором купівлі-продажу часток статутного капіталу ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна».

З таким висновком погоджується і колегія суддів.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано самим представником ОСОБА_1, на момент укладення між сторонами договору купівлі-продажу про відчуження часток в статутному капіталі ТзОВ «СП Вігро Трейд Україна» право власності чи користування на земельну ділянку, на якій знаходиться дане нерухоме майно не було оформленим.

Саме у зв'язку з цим сторони дійшли згоди, та визначили термін 1 рік для вчинення відповідних дій із відводу землі та укладення договору оренди земельної ділянки, як і для переукладення інших господарських договорів, що не суперечить ст.ст. 133 та 139 ГК України.

У зв'язку з цим заслуговують на увагу та є логічними доводи сторони відповідача про те, що зважаючи на необхідність вчинення дій пов'язаних з зміною правового режиму майна підприємства і було відстрочено у часі - на один рік, тобто до 31.12.2011 року реєстрацію зміни назви підприємства.

Доказів, які б спростовували цю позицію ОСОБА_3, сторона позивача не надала.

З матеріалів справи також вбачається, що процедура затвердження технічної документації із землеустрою, які посвідчують право власності на земельну ділянку була розпочата відповідачем вчасно, однак через незалежні від ОСОБА_3 обставини, а саме: ініційовані ОСОБА_1 позови до суду, і як наслідок - заборона сесії Івано-Франківської міської ради виносити на розгляд дане питання; розгляд справи пов'язаний з вирішенням питання про скасування вищезазначеної заборони.

Зважаючи на це, ОСОБА_3 зверталася до ОСОБА_1 з проханням про продовження термінів виконання п. 7.1 договору.

У сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що невиконання ОСОБА_3 умов договору в строк, не було наслідком неналежного ухилення нею від взятих на себе зобов'язань.

Доводи апелянта про те, що оскільки договором не було передбачено жодних обов'язків відповідача щодо здійснення процедури затвердження матеріалів із землеустрою, тому перешкод у виконанні взятих на себе зобов'язань у ОСОБА_3 не було, не заслуговують на увагу і спростовуються матеріалами справи - зокрема даними про те, що вирішення питання про затвердження технічної документації із землеустрою, і як наслідок укладення договору оренди земельної ділянки, необхідне було відповідачу для здійснення господарської діяльності придбаного нею ТзОВ «Сп Вігро Трейд Україна».

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни з мотивів зазначених апелянтом, немає.

Керуючись ст.,ст. 307; 308; 313- 315; 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 03 жовтня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.


Головуючий О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

П.І. Проскурніцький



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація