. Справа №22-7297/2006 Головуючий у 1 інстанції Бродніков С.О.
Категорія 19 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С.
суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І.
при секретарі Стефановій І.М. розглянув у відкритому судовому засфіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Укренерговугілля" про визнання незаконною бездіяльності посадових осіб та відшкодування моральної шкоди і
встановив:
в апеляційній скарзі 3 особа - відділення ФСС в Київському районі м. Донецька оспорює обгрунтованість рішення суду, яким позов задоволено частково, і ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, оскільки санітарно-гігієнічна характеристику умов праці позивача від 3.03.2005 р. складено в порушення вимог п.70 „Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого Постановою КМ України від 23.02.2001 р. №1112- без участі представників відділення ФСС, бланк протоколу невстановленого зразку, на запит ДВАТ Енергоуправління ДП ДХК „Селидіввугілля" Макіївський НДІ не зміг підтвердити факт проведення атестації робочого місця „електрослюсар підземний" за умовами праці в Селидівському ЕУ у жовтні 1994 р.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача за довіреністю Сидяк В.О. підтримав доводи скарги 3 особи - відділення ФСС в Київському районі м. Донецька, просив про її задоволення, скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, а позивач ОСОБА_1 та його представник -адвокат ОСОБА_2 заперечували проти доводів скарги, просили її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
3.11.2005 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що 1.01.1990 р. він був прийнятий на роботу за переводом слюсарем підземним 4 розряду на дільницю виробничої лабораторії в Енергоуправління в/о „Селидіввугілля", яке 30.12.1996 р. було перетворено в ДВАТ „Енергоуправління" ДП ДХК „Селидіввугілля" згідно з Наказом Міністра вугільної промисловості №667. 1.02.2005 р. ДВАТ „Енергоуправління" ДП ДХК „Селидіввугілля" реорганізовано в Селидівське енергоуправління Донецької філії ДП „Укренерговугілля" шляхом приєднання до ДП „Укренерговугілля". Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 18.01.2005 р. ДП „Укренерговугілля" є правонаступником прав та обов'язків ДВАТ „Енергоуправління" ДП ДХК „Селидіввугілля".
У березні 2005 р. у нього було виявлено професійне захворювання-хронічний обструктивний бронхіт, про що є належне повідомлення згідно з формою П-3. За 20 років праці у відповідача він підпадав під дію шкідливих виробничих факторів, що призвело до виникнення у нього професійного захворювання. 25.03.2005 р. відповідачеві було направлено повідомлення про профзахворювання, на яке відповіді не надійшло. У червні 2005 р. він собово надав оригинал повідомлення на підприємство, однак посадові особи відмовились його прийняти через неправильне зазначення адресату на повідомленні та зобов'язали відкорегувати його. В серпні 2005 р. спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом оригинал повідомлення повторно направлено відповідачеві, але відповіді не надійшло. 6.09.2005 р. він звернувся з письмовою заявою до відповідача для з'ясування причин відмови підприємства від призначення комісії з рослідування причин виявлення профзахворювання та складання акту розслідування за формою П-4. У відповіді відповідач пояснив, що складання даного акту неможливо у зв'язку з тим, що вказаний акт складається на підставі отриманого керівником підприємства оригиналу поввдомлення про профзахворювання від спеціалізованого лікувально- профілактичного закладу за формою П-3 після проходження хворим обов'язкової процедури встановлення захворювання з умовами праці. Однак п. 75 „Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварії на виробництві" не передбачає проведення вказаних дій. 22.09.2005 р. він звернувся до відповідача з заявою про поновлення його порушених прав та організації на підприємстві комісії з рослідування причин профзахворювання. Листом від 6.10.2005 р. відповідач повідомив його про необхідність додаткового вивчення матеріалів за його заявою. У т.ч., він невзмозі вести трудову діяльність та утримувати свою родину, його було поставлено у тяжкий матеріальний стан, порушенням його прав йому спричинено моральні страждання. Завдану йому моральну шкоду він оцінює в 5000 грн.
Тому просив ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача створити комісію з рослідування причин виникнення у нього профзахворювання та провести розслідування профзахворювання у встановлений законом строк, зобов'язати відповідача видати йому акт розслідування нещасного випадку хронічного профзахворювання за формою П-4 та стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 6 травня 2006 року позов задоволено частково, зобов'язано ДП „Укренерговугілля" в особі Донецької філії ДП „Укренерговугілля" призначити комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 та провести розслідування професійного захворювання. Зобов'язано ДП „Укренерговугілля" в особі Донецької філії ДП „Укренерговугілля" скласти та видати ОСОБА_1 акт розслідування професійного захворювання. В частині позову ОСОБА_1 до ДП „Укренерговугілля" про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з ДП „Укренерговугілля" на користь держави судовий збір-8 грн. 50коп. та на користь ДП „Судовий інформаційний центр" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи- 7 грн.50коп.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони-посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Всупереч доводів скарги суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, встановленим фактам і доказам надав належну правову оцінку, застосувавши матеріальний закон, правильно вирішив спір. Висновки суду відповідають обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційний суд вважає, що позивачем доведено позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльності відповідача з рослідування причин виникнення професійного захворювання.
Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язуючи відповідача призначити комісію з рослідування причин виникнення професійного захворювання у позивача, скласти акт рослідування вказаного захворювання, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідачем в порушення вимог п.п. 75, 76 „Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого Постановою КМ України від 25.08.2004 р. №1112, незважаючи на наявність повідомлення спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу за формою П-3, не організовано розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом не призначено комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання у позивача.
По-перше, є повідомлення спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу за формою П-3, яке ніким не оспорене. По-друге, є санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, яка ніким не змінена, не скасована. Тобто відсутні підстави для непроведення відповідачем розслідування причин виникнення професійного захворювання позивача.
Доводи скарги щодо складання вказаної характеристики в порушення вимог п.70 „Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого Постановою КМ України від 23.02.2001 р. №1112, без участі представників відділення ФСС, щодо бланку протоколу невстановленого зразку, відсутності підтвердження факту проведення атестації робочого місця „електрослюсар підземний" за умовами праці в Селидівському ЕУ у жовтні 1994 р. апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки вони не спростовують правових висновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд,-
ухвалив:
апеляційну скаргу 3-ї особи- відділення ФСС в Київському районі м. Донецька відхилити, рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 6 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.