Справа № 22-7962/2006 p.              Головуючий у 1 інстанції Дрюк П.М.

Категорія 5                                          Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2006 року                                 Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів Санікової О.С, Шамрило Л.Г.

при секретарі Личкатій В.В.

за участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Великоновелківського районого суду Донецької області від ЗО червня 2006 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, витребування правовстановлюючих документів і відшкодування моральної шкоди і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння і стягнення моральної шкоди,-

встановив:

В      апеляційній     скарзі               ОСОБА_2     просить     скасувати     рішення

Великоновоселківського районного суд Донецької області від 30 червня 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_2 задоволені частково: визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1 та зобов'язано її знятися з реєстрації за вказаною адресою. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 43 грн. 50 коп. витрат за оплату послуг адвоката та сплачене державне мито; в іншій частиш позову відмовлено. Зобов'язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 набір для ванної кімнати вартістю 200 грн., електронасос „Харків", дощівалку, політиленовий шланг вартістю 900 грн., 4 люстри вартістю 120 грн., телефонний апарат вартістю 20 грн., меблеву стінку вартістю 2 000 грн., а всього на суму 3 240 грн., а при їх відсутності стягнуто вказану суму. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 51 грн. за сплачене держмито; в іншій частині вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення по 30 грн.

В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилалась на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а саме: судом безпідставно задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням, оскільки станом на 19 грудня 2005 року - дату подання позовної заяви до суду вона вже не проживала у будинку та не перешкоджала позивачці користуватися ним; станом на зазначений час вона була тільки зареєстрованою у будинку і не знімалась з реєстрації на прохання позивачки для того, щоб вона не втратила можливість користування телефоном та електричною енергією; суд без достатніх підстав відмовив їй в позові про повернення її особистого майна, яке знаходиться у будинку і на території домоволодіння, яке не було предметом договору купівлі-продажу будинку; судом безпідставно відмовлено в задоволенні позову про стягнення вартості ліків, які вона придбала у зв'язку з погіршенням стану здоров'я з вини позивачки, а також в позові про стягнення моральної шкоди; суд безпідставно стягнув з неї 43 грн. 50 коп. за надання  послуг  адвоката,  оскільки в  матеріалах  справи відсутні  докази,  що  саме адвокатом їй надавалась допомога.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Позивачка ОСОБА_3 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом позивачка ОСОБА_3 є власницею будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 грудня 2004 року, засвідченого державним нотаріусом Великоновоселківської державної нотаріальної контори. В договорі купівлі -продажу зазначено, що загальна вартість нерухомого майна за даними бюро технічної інвентаризації складає 52 801 грн., жилий будинок продано за 40 000 грн., які покупець сплатив продавцю повністю до підписання договору. За зазначеною адресою позивачка значиться зареєстрованою з 8 грудня 2004 року. Станом на грудень 2005 року, тобто на момент звернення позивачки до суду, відповідачка ОСОБА_2 також була зареєстрована у зазначеному будинку і в ньому знаходилась частина її майна. Відповідачка ОСОБА_2 підтвердила ці обставини; при цьому зазначала, що домова книга була нею втрачена.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просила зобов'язати позивачку ОСОБА_3 повернути її майно або стягнути його вартість, а саме: меблі з 5 одиниць, електрокотельну, металеву арку для винограду, трубу металеву, полиці металеві у двух підвалах, вугілля, огорожу з оцинкованого шиферу, бак з тенами для душу, набір для ванної кімнати, дощівалку з оцинкованої труби, шланг політеленовий, насос „Харків" зі скважиною, оцинковану трубу, дрова, люстри, плафони, телевізійну антену з кабелями, телефонний апарат, цеп для огорожі, навіс з оцинкованого металевого шиферу, огорожі для квітників, ліки.

Позивачка заперечувала повернути відповідачці її речі, посилаючись на те, що меблевої стінки, вугілля, дров та цепа для огорожі на подвіррі не було, решта речей входить до споруд і є невід'ємною частиною будівлі, яку вона придбала у відповідачки і крім того заперечувала той факт, що між нею і відповідачкою була домовленість про повернення будь-якого майна. Проте допитані в судовому засіданні свідки підтвердили наявність деякого майна і, зокрема меблевої стінки у будинку та скважини після того, як він став належати позивачці.

В судовому засіданні позивачка пояснила, що перед купівлею будівлі вона її оглядала, бачила всі надвірні споруди, обладнання і вважала, що все це належить до будинка і будівлі. Відповідачка ОСОБА_2 не надала суду переконливих доказів усної домовленості з позивачкою про повернення їй будь-якого майна.

В договорі купівлі-продажу зазначено, що продавець продав, а покупець купив жилий будинок з надвірними побудовами, який знаходиться АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці, на якій знаходяться також тамбури, літня кухня, два погріба, два гаража, сараї, котельна, вбиральня, душ, огорожа, ворота.

Відповідно до ст.381 ЦК України у разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом. Садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та ухвалив законне і обгрунтоване рішення. Висновки суду про відмову в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди і витрат на лікування  також є правильними.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги відповідачки про незаконне стягнення з неї витрат послуг адвоката, затрачених позивачкою, є безпідставними, оскільки відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, відшкодовуються як за допомогу, надану адвокатом так і іншим фахівцем в галузі права, а з матеріалів справи вбачається, що позивачкою була укладена угода про надання юридичної допомоги з ПП „Юридична допомога" в особі ОСОБА_4, який і приймав участь у суді першої інстанці.

Керуючись ст. ст.303, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний

суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Великоновоселківського районного суду Донецької області від 30 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.