Судове рішення #26080241

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"13" листопада 2012 р. Справа № 18/21/5022-427/2012


Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В. , Бакуліної С.В., Поляк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали касаційної скарги ФОП ОСОБА_4

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року

у справі № 18/21/5022-427/2012

господарського судуТернопільської області

за позовомФОП ОСОБА_4

доФОП ОСОБА_5

простягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача -ОСОБА_6

від відповідача -не з'явився


В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до місцевого господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_5 про стягнення 7 258,00 грн. авансу, сплаченого за договором на розробку інформаційної системи (веб-сайту) від 18.09.2011 року.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.07.2012 року у справі № 18/21/5022-427/2012 (суддя - Н.В.Охотницька) позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 7258,00грн. грошових коштів, 1609,50грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року рішення господарського суду Тернопільської області у даній справі скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції у даній справі, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись при цьому на неправильне застосування судом положень ст. 858 ЦК України, оскільки на думку скаржника, право відмовитися від договору могло бути реалізоване ним тільки протягом строку дії договору, тобто до 07.11.2011 року, коли роботи мали бути виконані підрядником та передані за актом приймання - передачі.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Представник відповідача своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.09.2011 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (виконавець) було укладено договір на розробку інформаційної системи (веб-сайту), згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботу по створенню веб-сайту, надати її результат замовнику, а замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти результат роботи і оплатити її.

Відповідно до п. 1.2 договору склад роботи затверджується сторонами в "Технічному завданні на розробку інформаційної системи (веб-сайту)" (Додаток № 1 до договору), що розробляється замовником самостійно або замовляється виконавцю за окрему плату, яка визначається за домовленістю.

Згідно з п. 1.3 договору вартість виконання роботи затверджується сторонами в "Кошторисі та строках створення інформаційної системи (веб-сайту)" (Додаток № 2 даного договору).

У п. 1.5 договору сторони погодили, що робота вважається виконаною виконавцем після підписання акту здачі-прийому виконаних робіт замовником.

За умовами п. 3.1 договору у відповідності з даним договором та Додатком № 2 до нього повна вартість виконаної Виконавцем роботи складає 1695 доларів США. Оплата здійснюється в гривнях за курсом НБУ (з заокругленням до однієї гривні) і станом на 19.09.2011 року (за курсом 1USD=7,9733UAH) становить 13 515 грн. Порядок оплати визначається в Додатку № 2.

Відповідно до п. 4.1 договору останній вступає в законну силу з моменту підписання та затвердження сторонами додатків та діє до виконання сторонами усіх передбачених в ньому зобов'язань.

Додатком № 2 ( п. п. 2.2 - 2.6) до договору встановлено поетапну оплату робіт замовником::

- авансовий платіж -1 000,00 грн.;

- 3 129,00 грн. - упродовж трьох банківських діб після підписання договору;

- 3 129,00 грн. - через тиждень після попередньої передоплати;

- 3 129,00 грн. - після завершення другого етапу;

- 3 128,00 грн. - після завершення четвертого етапу протягом трьох банківських діб.

У Технічному завданні на розробку інформаційної системи (веб-сайту) "super.te.ua", погоджено склад робіт, що підлягають виконанню по створенню інформаційної системи "realty.super.te.ua" (сайт), їх зміст та викладені вимоги до сайту, його призначення та мету створення.

У додатку № 2 до Договору -"Кошторис та строки створення сайту" сторонами погоджено поетапне виконання робіт, а саме:

- перший етап -проектування сайту (узгодження структури сайту, його функціоналу); розробка технічного завдання на створення веб-сайту;

- другий етап -програмування функціоналу сайту; первісне (тестове) наповнення сайту вмістом (контентом) -підлягає виконанню в строк від 3-х до 4-х робочих тижнів;

- третій етап -створення та верстка професійного унікального дизайну веб-сайту на основі побажань замовника -підлягає виконанню в строк від 1-ого до 2-х робочих тижнів;

- четвертий етап -запуск сайту в експлуатацію; оптимізація для пошукових систем; навчання персоналу роботі з сайтом -підлягає виконанню протягом 1-ого робочого тижня.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивач сплатив відповідачу авансові платежі на загальну суму 7258,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 19 від 09.09.2011р. на суму 1000,00 грн., № 20 від 26.09.2011р. на суму 3129,00 грн. та № 21 від 30.09.2011р. на суму 3129,00 грн.

Виходячи з умов договору та додатку № 2 до нього, підрядник у строк до 07.11.2011 року мав виконати взяті на себе зобов'язання та передати замовнику за актом приймання -передачі результат робіт.

Однак, доказів передачі підрядником та прийняття замовником результатів робіт, тобто акту приймання -передачі виконаних робіт, складеного сторонами в порядку п. 1.5 договору, матеріали справи не містять.

З матеріалів справи слідує, що 20.12.2011 року позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 01-12-12/11 від 19.12.2011 року з вимогою в строк до 30.12.2011 року повернути сплачені авансом кошти в сумі 7 258,00 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору та порушенням строків виконання робіт.

Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання з розробки веб-сайту у строк, встановлений додатком № 2 до договору.

Однак, господарський суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, зазначив про передчасність заявленої позивачем вимоги про стягнення 7 258,00 грн. авансу, оскільки матеріали справи не містять доказів попередньої відмови позивача від договору підряду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, укладений між сторонами договір на розробку інформаційної системи від 18.09.2011 року за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, право та випадки односторонньої відмови замовника від договору передбачені законом.

Зокрема, в силу ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, зі змісту наведеної норми слідує, що замовник має право у будь-який час до передачі йому результатів робіт, виконаних у повному обсязі, відмовитися від виконання договору, сплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Одностороння відмова від договору здійснюється без звернення до суду і, відповідно, в силу само лише факту її здійснення договір вважається розірваним.

Для того, щоб відмова від договору вважалася такою, що відбулася, замовнику необхідно направити підряднику відповідну заяву, надавши суду докази такого направлення.

Разом з цим, наявна в матеріалах справи претензія від 19.12.2011 року такою не є.

Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що матеріали справи не містять доказів відмови замовника від договору в односторонньому порядку, а відтак зобов'язання сторін за договором не припинилися, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми авансу.

Доводи касаційної скарги про те, що замовник може скористатися правом на відмову договору лише в межах його строку дії, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки зі змісту вищенаведеної ч. 4 ст. 849 ЦК України слідує, що право замовника відмовитися від договору не пов'язане зі строком дії останнього та може бути реалізоване ним у будь-який час до передачі підрядником результатів робіт, виконаних у повному обсязі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в розумінні наведеної норми право замовника відмовитися від договору не пов'язане з наявністю у виконаній роботі відступів від умов договору або будь-яких інших недоліків.

За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення касаційної скарги ФОП ОСОБА_4 та скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року у справі господарського суду Тернопільської області № 18/21/5022-427/2012.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на касатора.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -


ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року у справі господарського суду Тернопільської області № 18/21/5022-427/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц


Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація