ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/2544/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання: Троценко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Шаповал В.В., Гайдиш О.В.,
Гапич І.В.
від відповідача: Перепелка С.В.
від прокурора: Зіма В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" за участю прокурора Дніпропетровської області про стягнення 2 342211, 60грн., -
ВСТАНОВИВ:
17.02.2012р. Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася з адміністративним позовом до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" та, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12.10.2012р., просить стягнути кошти Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, на суму податкового боргу у розмірі 2 342211, 60грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції з 21.03.1995р. та має борг по податку на додану вартість у розмірі 2 342211, 60грн., який станом на 12.10.2012р. несплачений відповідачем. Позивачем вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу з відповідача та у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III (в редакції яка діяла до 01.01.2011р.) на адресу відповідача були надіслані податкові вимоги «Ю1» № 1/827 від 03.12.2004р., «Ю2» № 2/4/720 від 11.01.2005р., однак не були сплачені відповідачем у встановлені законом строки зазначені податкові вимоги не відкликалися та нові податкові вимоги у зв'язку з цим не направлялися згідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, а тому позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з урахуванням норм ст.ст. 14, 16, 20, 57, 129 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні 12.10.2012р. прокурор позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.10.2012р. в судовому засіданні 08.10.2012р. усно визнав частково в сумі 2496328, 57грн., а в іншій частині щодо стягнення пені заперечує.
У судовому засіданні 12.10.2012р. після подачі позивачем уточненої позовної заяви від 12.10.2012р. відповідач позовні вимоги визнав частково у сумі 2 342211, 60грн. та зазначив, що визнає податковий борг без врахування зобов'язань визначених за трьома податковими повідомленнями-рішеннями від 23.06.2009р. на загальну суму - 204 371, 28грн. та пені.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.10.2012р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокурора, які приймали участь у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Судом встановлено, що Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго" зареєстровано Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради 12.09.2002р. та знаходиться на податковому обліку як платник податків у Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції з 21.03.1995р. за № 138, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідкою про взяття на облік платника податків від 12.12.2011р. № 656/29-068.(а.с. 17, 19-20).
Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго" має податковий борг перед бюджетом станом на 12.10.2012р. в сумі 2 342211, 60грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом звірки та довідкою розрахунком пені.(а.с. 262-263).
Судом встановлено, що Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією та відповідачем були укладені договори № 84 від 31.08.2011р. та № 89 від 30.09.2011р., № 8 від 30.01.2011р., № 17 від 28.02.2011р., № 19 від 02.03.2011р., № 26 від 30.03.2011р., № 32 від 29.04.2011р., № 36 від 30.04.2011р., № 47 від 30.05.2011р., № 53 від 30.06.2011р., № 57 від 30.06.2011р.(а.с. 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43).
30.08.2011р. податковою інспекцією було прийнято рішення № 75 про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 518392, 77грн. у відповідності до якого відповідачеві була надана розстрочка з 30.08.2011р. по 20.12.2011р. (а.с. 41-42).
Як встановлено в судовому засіданні відповідач податковий борг за вказаним рішенням сплатив частково, залишок несплаченої суми становить за липень 2011р. в сумі 38 930, 58грн., що підтверджується актом звірки. (а.с.262).
Податковий борг на суму 38 930, 58грн. з урахуванням строків його сплати за рішенням № 75 виник з 21.12.2011р.
29.04.2011р. податковою інспекцією було прийнято рішення № 46 про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 1 007 644, 05грн. у відповідності до якого відповідачеві було надано розстрочення сплати боргу з 30.04.2011р. по 20.12.2011р. (а.с. 32).
Судом встановлено, що податковий борг за вказаним рішенням відповідач сплатив частково, залишок несплаченої суми боргу становить в сумі 21037, 54грн., що підтверджується актом звірки. (а.с. 262).
Податковий борг на суму 21037, 54грн. з урахуванням строків його сплати за рішенням № 46 виник з 21.12.2011р.
28.02.2011р. податковою інспекцією було прийнято рішення № 23 про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 1176217, 58грн. у відповідності до якого відповідачеві було надано розстрочення сплати боргу з 28.02.2011р. по 20.12.2011р. (а.с. 26).
Судом встановлено, що податковий борг за вказаним рішенням відповідач сплатив частково, залишок несплаченої суми боргу становить в сумі 39 848, 17грн., що підтверджується актом звірки. (а.с. 262).
Податковий борг на суму 39 848, 17грн. з урахуванням строків його сплати за рішенням № 23 виник з 21.12.2011р.
28.01.2011р. податковою інспекцією було прийнято рішення № 2 про розстрочення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 530 533грн. у відповідності до якого відповідачеві було надано розстрочення сплати боргу з 30.01.2011р. по 20.12.2011р. (а.с. 24).
Судом встановлено, що податковий борг за вказаним рішенням відповідач сплатив частково, залишок несплаченої суми боргу за грудень 2011р. становить 48 230, 00грн. (а.с.262).
Податковий борг на суму 48 230, 00грн. з урахуванням строків його сплати за рішенням № 2 виник з 21.12.2011р.
Також, судом встановлено, що відповідач подав до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції наступні податкові декларації та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме:
1. податкова декларація за листопад 2011р. № 9012464180, згідно якої сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 166 151, 00грн. Податковий борг виник - з 31.12.2011р.(а.с. 45-46);
2. уточнюючий розрахунок за липень 2011р. № 9000490073, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 572 595, 00грн. Податковий борг виник - з 19.01.2012р.(а.с. 47-48);
3. уточнюючий розрахунок за липень 2011р. № 9000504092, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 623 966, 00грн. Податковий борг виник - з 19.01.2012р.(а.с. 49-50);
4. уточнюючий розрахунок за липень 2011р. № 9000547921, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 1 496, 00грн. Податковий борг виник - з 19.01.2012р.(а.с. 51-52);
5. уточнюючий розрахунок за липень 2011р. № 9000758860, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 1 496, 00грн. Податковий борг виник - з 21. 01.2012р.(а.с. 53-54);
6. уточнюючий розрахунок за серпень 2011р. № 9000490359, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 53 385, 00грн. Податковий борг виник - з 19.01.2012р.(а.с. 55-56);
7. уточнюючий розрахунок за серпень 2011р. № 9000548129, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 1 602, 00грн. Податковий борг виник - з 19.01.2012р.(а.с. 57-58);
8. уточнюючий розрахунок за серпень 2011р. № 9000758878, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 1 602, 00грн. Податковий борг виник - з 21. 01.2012р.(а.с. 59-60);
9. уточнюючий розрахунок за вересень 2011р. № 9000758871, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 1 812, 00грн. Податковий борг виник - з 21.01.2012р.(а.с. 61-62);
10. уточнюючий розрахунок за жовтень 2011р. № 9000491249, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 147 234, 00грн. Податковий борг виник - з 19.01.2012р.(а.с. 63-64);
11. уточнюючий розрахунок за жовтень 2011р. № 9000548435, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 4 417, 00грн. Податковий борг виник - з 19.01.2012р.(а.с. 65-66);
12. уточнюючий розрахунок за жовтень 2011р. № 9000758885, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 4 417, 00грн. Податковий борг виник - з 21.01.2012р.(а.с. 67-68);
13. уточнюючий розрахунок за листопад 2011р. № 9000492753, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 531 828, 00грн. Податковий борг виник - з 19.01.2012р.(а.с. 69-70);
14. уточнюючий розрахунок за листопад 2011р. № 9000548498, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 15 955, 00грн. Податковий борг виник - з 19.01.2012р.(а.с. 71-72);
15. уточнюючий розрахунок за листопад 2011р. № 9000758883, згідно якого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 15 955, 00грн. Податковий борг виник - з 21.01.2012р.(а.с. 73-74).
Також, на зазначену суму податкового боргу була нарахована пеня в сумі 50 254, 35грн. за період з 31.12.2010р. по 23.06.2011р., що підтверджується довідкою-розрахунком пені по податку на додану вартість, який підписаний як податковим органом, так і відповідачем. (а.с. 263).
У ході судового розгляду справи було встановлено, що податковий борг по сплаті до бюджету виник у відповідача ще у 2004р. та постійно збільшується у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених зобов'язань.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного до 01.01.2011р.), з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Так, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:
- перша податкова вимога № 1/827 від 03.12.2004р. на суму 142 655, 98грн., яка отримана 06.12.2004р. директором НКП "Нікопольтеплоенерго" особисто;
- друга податкова вимога № 2/4/720 від 11.01.2005р. на суму 441 588, 65грн., яка отримана директором НКП "Нікопольтеплоенерго" особисто.(а.с. 117-118).
Зазначені податкові вимоги відповідачем залишилися не виконаними у встановлені законодавством строки.
Як встановлено з матеріалів справи відповідачем податковий борг повністю не був сплачений та лише збільшувався.
У відповідності до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшеного податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
У зв'язку з наведеним, у податкового органу відсутні підстави для направлення податкової вимоги відповідачеві за нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.
Відповідна правова позиція викладена і в листі Вищого адміністративного Суду України від 12.04.2012р. № 1044/11/13-12.
Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю , протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково без урахування сум за трьома податковими повідомленнями-рішеннями від 23.06.2009р. та пені.
Однак, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо нарахування податковим органом пені на несплачену суму податкового боргу, оскільки, як вбачається із наданих суду акту звірки та довідки-розрахунку пені, відповідачем сума пені у розмірі 50254, 35 грн. була визнана, що підтверджується підписами посадових осіб відповідача в акті звірки та довідці-розрахунку пені. (а.с. 262-263).
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем фактично була визнана сума податкового боргу та пені, при цьому представник відповідача в судовому засіданні підтвердив факт несвоєчасної сплати податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення позовних вимог.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність своїх позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 2342211, 60грн., а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 112, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", за участю прокурора Дніпропетровської області про стягнення 2 342211, 60грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Трубників, 12А, реєстраційний номер облікової картки платника податків 05472525, р/р № 2600530438500, р/р № 2600830138500, Філія ПАТ «Промінвестбанк», МФО: 305437, р/р №260013031476, р/р № 260023021476, р/р № 260063011475 Нікопольське відділення № 7898 ВАТ «Державний ощадний банк України, МФО: 306287, р/р № 26000010368301 ЗАТ «Альфа-банк», МФО: 300346, р/р № 26001060759467, р/р № 26003057005047, р/р № 26003060196255, р/р № 26007050225057, р/р № 26047057000923, р/р № 26052060338268 ПАТ КБ «Приватбанк», МФО: 305299, р/р № 26000010038193 ККБ «Мрія», МФО: 321767, р/р № 35433001011221, р/р № 35443002011221, р/р № 37120911602901, р/р № 37129440029001 ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО: 805012) кошти з розрахункових рахунків підприємства, обслуговуючих такого платника податків до бюджету (реєстраційний номер облікової картки платника податків 26462755, р/р № 3521900500116 УДК у Дніпропетровській області, МФО: 805012)в рахунок погашення податного боргу в сумі 2342211, 60грн. (два мільйони триста сорок дві тисячі двісті одинадцять гривень 60 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 17.10.2012р.
Суддя С.О. Конєва