АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11а-904 2006 р.                        Головуючий у 1 інстанції Шаєнко Ю.В.

Категорія 289 ч.2 КК України                    Доповідач Палічук А.О.

УХВАЛА Іменем України

17   жовтня   2006   р.   Судова   палата   у   кримінальних   справах   апеляційного   суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого-Драного О.П.

Судців - Палічука А.О., Коротченко В.В.

за участю прокурора - Ахалшенішвілі Н.Є. розглянула   у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1   на вирок Петрівського районного   суду від 22 червня 2006 p., яким

ОСОБА_1, українець, громадянин України, освіта середня - спеціальна, не працюючий, раніше судимий: -   7.08.1996 р. за- ст. ст. 94,140 ч.2, 42 КК України на 12 років позбавлення волі, звільненого 1.02.2006 року на 2 роки 3 місяці 5 днів умовно- достроково, засуджений за ст. 289 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком суду від 7.08.1996 року і остаточно призначено покарання 6 років 2 місяці позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. 1483 грн. 18 коп.

Суд визнав винним ОСОБА_1. В тім, що він, 2.04.2006 року близько 10 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в АДРЕСА_1 скоїв повторно, незаконне заволодіння автомобілем "Москвич - 27151", який належить ОСОБА_2. та не справившись з управлінням останнім пошкодив його на суму 1483 грн. 18 коп.

В апеляції засуджений ОСОБА_1. посилається на те, що судом порушено його право на захист, неправильно кваліфіковані його дії за ст. 289 ч.2 КК України, при призначенні покарання суд взяв до уваги недостовірні характеристики та не врахував стан його здоров'я, що він хворіє цілим рядом хронічних захворювань, потерпілий ОСОБА_2 його оговорив.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора про залишення вироку без змін, а скарги без задоволення, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про скоєння ОСОБА_1 повторно, незаконного заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою при обставинах, вказаних у вироку являється вірним, оскільки ґрунтується на сукупності зібраних та перевірених в судовому засіданні доказах.

Так, сам ОСОБА_1. винним себе визнав повністю, та детально розповів про обставини скоєння ним незаконного заволодіння автомобілем "Москвич - 27151", який належить ОСОБА_2.                                                                                                                                                             Потерпілий ОСОБА_2. показав, що 2.04.2006 року він залишив автомобіль "Москвич - 27151" біля двору своєї матері. Повернувшись через годину виявив, що автомобіля біля двору немає. Розшукуючи автомобіль на вулиці Кірова побачили, що за кермом автомобіля знаходиться ОСОБА_1., якого вони відвели додому, а коли він оглянув автомобіль, то виявив пошкодження.

Свідок ОСОБА_3 повністю підтвердила факт зникнення автомобіля "Москвич", якого ОСОБА_2. залишив біля двору своєї матері, а свідок ОСОБА_2 показав, що він разом з ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 зупинили автомобіль "Москвич", яким керував ОСОБА_1.

Згідно з висновком експерта автомобіль "Москвич" має механічні пошкодження, матеріальні збитки складають 1483 грн. 18 коп.

Проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 За ст. 289 ч.2 КК України, оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом повторно, так як він раніше судимий за злочин, передбачений ч.2 ст. 140 КК України, судимість за який не знята та не погашена в установленому законом порядку.

Колегія суддів вважає, що судом при розгляді справи не порушено право на захист ОСОБА_1, оскільки він при попередньому розгляді справи та в судовому засіданні захист своїх інтересів взяв на себе, ніяких клопотань про участь захисника при розгляді справи не заявляв.

Доводи ОСОБА_1. Про те, що його оговорив ОСОБА_2., який дозволив йому користуватись автомобілем "Москвич - 27151" являються безпідставними, оскільки повністю спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_2., який побачив зниклий автомобіль та разом з ОСОБА_2 почав його розшукувати, та з усною заявою звернувся в Петрівський РВ УМВС.

Покарання ОСОБА_1 суд призначив згідно ст. 65 КК України, при цьому повністю врахував як обставини справи, так і дані про особу винного.

Що стосується обставин на які посилається ОСОБА_1. стосовно його хвороб, чого не врахував суд при призначенні покарання, то з урахуванням ступіні тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу, вони не можуть бути підставою для пом'якшення йому покарання, тим більш застосування ст. 69 КК України.

Підстав для зміни вироку, пом'якшення покарання ОСОБА_1. колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Петрівського районного суду від 22 червня 2006 року стосовно його - без змін.