Справа № 11-730 2006 p.                         Головуючий у 1 інстанції Тимошенко

Категорія: 125 ч.1                                  Доповідач: Моніч

УХВАЛА Іменем України

24 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої                  Мельничук Н.М.

суддів                           Моніча С.П.,

Єрещенка A.M.

представника потерпілого захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 3 серпня 2006 р.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Малин, де прописана АДРЕСА_1, проживаюча в АДРЕСА_2, громадянка України з середньою освітою, не судима, засуджена за ч.1 ст. 125 КК України на 100 годин громадських робіт. Згідно з вироком ОСОБА_2 засуджена за такі дії. 12 травня 2006 року, близько 15-ї години, на вулиці Грушевського в м.Малині, вона умисно нанесла потерпілій ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді синців та саден обличчя і тулубу.

В апеляції засуджена просить скасувати вирок суду, а провадження по справі закрити, оскільки тілесних ушкоджень потерпілій не наносила. Долучений до справи акт судово-медичного освідування сумнівний, бо в ньому зазначено, що освідування проводилося в неробочий день. В ньому не зазначено з якої години і по яку проводилося освідування. По справі не було проведено судово-медичні експертизи, що ніби-то повпливало на правильність прийняття рішення судом. Крім того, засуджена зазначає, що суд не врахував даних, які характеризують її особу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілої, який вважав, що вирок суду є законним і обгрунтованим, перевіривши справу в межах апеляції, колегія суддів апеляцію не задовольняє з наступних підстав.

Як видно з показань потерпілої у неї з засудженою тривалий час створилися неприязнені стосунки. З боку засудженої були образи, погрози тощо. 12 травня 2006 року, о 15 годині, вона поверталася додому і біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Малині її зустріла ОСОБА_2 де образила нецензурною лайкою, вдарила рукою в груди, подряпала обличчя і нанесла удар ногою по її нозі. Не вірити показанням потерпілої суд обгрунтовано не знайшов підстав, оскільки її показання об'єктивно стверджуються: довідкою Малинського МРВ УМВС України в Житомирській області, з якої видно, що засуджена тривалий час створює конфліктні ситуації щодо потерпілої, актом судово-медичного освідування, яким стверджується, що у потерпілої були легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я. Судов-медичне освідування проводив судово-медичний експерт, з достанім досвідом роботи, його висновок оформлений належним чином і викладені у висновку наявність тілесних ушкоджень їх місцезнаходження сумнівів не викликають.

Крім наведених обставин факт побиття потерпілої засудженою стверджується показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Наявність неприязнених стосунків між потерпілою і засудженою стверджується також роздруківкою телефонних розмов, що є у справі, а розмови проводилися з телефону засудженої на телефон потерпілої.

На підставі таких доказів суд правильно кваліфікував дії засудженої за ч.1 ст. 125 КК України і обрав їй за цим законом покарання в межах санкції з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Малинського районного суду Житомирської області від 3 серпня 2006 року щодо неї - без зміни.