Справа № 11 -757 2006 p.                             Головуючий у 1 інстанції Ковальчук

Категорія: 15 ч.2,115 ч.1 КК                              Доповідач: Моніч

УХВАЛА Іменем України

10 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                Романова О.В.

суддів                           Моніча С.П.,

Гузовського О.Г.

прокурора   Шкіль С.С.

потерпілого                  ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 19 липня 2006 р.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець с. Жовтневе Олевського району, громадянин України, українець з середньою освітою, не судимий, засуджений за ст.ст 15 ч.2, 115 ч.1 КК України на п'ять років позбавлення волі з приміненням ст. 69 КК України.

Постановлено стягнути з засудженого 202 грн. 50 коп. судових витрат на користь УМВС України в Житомирській області.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог закону.

Згідно з вироком ОСОБА_2 засуджений за такі дії.

23 травня 2006 року, о 17-ій годині засуджений в с.Жовтневому в своєму будинку посварився з своєю дружиною ОСОБА_3. В конфлікт, або ж сварку, втрутився ОСОБА_1 з дружиною.

Будучи розлюченим за такі дії, ОСОБА_2 вирішив вбити ОСОБА_1.

З цією метою він взяв в коморі свого будинку не зареєстровану мисливську рушницю конструкції Фролова, 28 калібру, 1940 року випуску, з якою вийшов на подвір'я. Побачивши в садку біля дерева ОСОБА_1, для реалізації свого умислу на вбивство потерпілого, засуджений спорядив рушницю мисливським набоєм, спорядженим дробом і вистрілив з неї в ОСОБА_1 з відстані в межах 15-ти метрів, спричинивши тому легке тілесне ушкодження у вигляді сліпого вогнепального поранення на життєво-важливому органі животі, від чого утворилася рана на передній стінці лівої половини живота на рівні пупка, яка переходить в канал, що сліпо закінчується в межах м'яких тканин передньої черевної стінки. ОСОБА_2 усвідомлював, що стріляючи у потерпілого прицільно з близької відстані може умисно вбити його. Для цього виконав всі дії, однак смерть потерпілого не наступила від причин незалежних від волі засудженого, оскільки потерпілий сховався за грушу, що встиг зробити,передбачивши проведення пострілу, і основне дробове спорядження влучило в грушу, тобто в її стовбур.

В апеляції потерпілий просить змінити вирок суду і застосувати до засудженого покарання не пов'язане з позбавленням волі, а застосувати до нього ст. 75 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що засуджений раніше не притягався до будь-якої відповідальності, працював і працює, характеризуючись загалом позитивно, провину у вчиненому визнав і чистосердечно розкаявся, сприяв досудовому слідству в розкритті злочину, тяжких наслідків від злочину не наступило.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого, в яких він підтримав доводи апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, колегія суддів апеляцію задовольняє частково з наступних підстав.

Винність засудженого в замаху на умисне вбивство потерпілого доведена повністю і це не оспорюється в апеляції. Дії ОСОБА_2 за ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України кваліфіковано вірно.

Щодо призначеного покарання то його не можна визнати справедливим унаслідок суворості, хоча таке покарання призначено нижче від найнижчої межі, передбаченої санкацією ч. 1 ст. 115 КК України, тобто з застосуванням ст. 69 КК України. Суд обгрунтовано застосував до засудженого ст. 69 КК України, але і правильно прийшов до висновку, що для перевиховання засудженого йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі реально, бо він вчинив закінчений замах на особливо тяжкий злочин, перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Однак з врахуванням конкретних обставин вчинення злочину і даних про особу засудженого, колегія суддів вважає, що перевиховання засудженого можливе за більш короткий термін, чим визначив суд. До такого висновку колегія приходить врахувавши, що засуджений вперше притягається до кримінальної відповідальності, постійно працював, у вчиненому чистосердечно розкаявся, потерпілий є його сином і між ними раніше не було будь-яких конфліктів. В день вчинення злочину потерпілий також був у нетверезому стані, бо вживав спиртні напої разом з засудженим. Втручаючись у сварку батьків , перебуваючи у нетверезому стані, потерпілий також спровокував конфліктну ситуацію з своїм батьком, тяжких наслідків від злочину не наступило. За таких обставин колегія суддів пом'якшує покарання до трьох років позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_1  задовольнити частково.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 19 липня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити. За ст.ст. 15 ч.2, 115 ч. 1 КК України призначити йому покарання з приміненням ст. 69 КК України три роки позбавлення волі.

В решті вирок залишити без зміни.