Справа № 22а-4348                                         Головуючий у 1 інстанції Передрій B.C.

Категорія: 41                                                 Доповідач Снітко С.О.

УХВАЛА Іменем України

20 жовтня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого                Снітка С.О.

суддів апеляційного

суду                      Зарицької Г.В.,

Рафальської І.М.

при секретарі                Шевченко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Чуднівської районної державної адміністрації на постанову Чуднівського районного суду від 25 липня 2006 р. за позовом ОСОБА_1 до профспілкового комітету Чуднівської центральної районної лікарні, Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання незаконними рішення профкому Чуднівської центральної районної лікарні, розпорядження голови Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області, поновлення на роботі стягнення зарплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

21.04.2006 р. ОСОБА_1 пред'явив позов до профспілкового комітету Чуднівської центральної районної лікарні, Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання незаконними рішення профкому Чуднівської центральної районної лікарні НОМЕР_1, розпорядження голови Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області НОМЕР_2, поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу.

Позивач зазначив, що працював з 15.10.2002 р. ІНФОРМАЦІЯ_1Чуднівської центральної районної лікарні.

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 17 квітня 2006 р. на вимогу профкому центральної районної лікарні від 12.04.2006 р. він був звільнений 18.04.2006 р. з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 за п.4 ст. 36 КЗпП України.

Посилаючись на незаконність звільнення просив суд про задоволення позову. Доповнивши позовні вимоги просив суд стягнути на його користь 10 000 грн. моральної шкоди, яку потім збільшив до 20 000 грн.

Постановою Чуднівського районного суду від 25 липня 2006 р. позов задоволено частково. Постановлено визнати незаконними рішення профкому Чуднівської центральної районної лікарні НОМЕР_1 про розірвання трудового договору між ІНФОРМАЦІЯ_1Чуднівської центральної районної лікарні ОСОБА_1, розпорядження голови Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області НОМЕР_2 про звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 Чуднівської центральної районної лікарні.

Поновити ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 Чуднівської центральної районної лікарні з 18 квітня 2006 р.

Стягнути з Чуднівської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 564 грн. 62 коп. за час вимушеного прогулу та 1500 грн. моральної шкоди. В позові ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з профкому Чуднівської ЦРЛ відмовити.

Стягнути з Чуднівської райдержадміністрації в дохід держави 68 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання.

В апеляційній скарзі Чуднівська районна державна адміністрація просить скасувати постанову суду та постановити нову постанову, якою визнати розпорядження голови райдержадміністрації від 17.04.2006 р. законним, змінити формулювання причин звільнення, витребувати докази про хворобу ОСОБА_1, з'ясувати чи не здійснювався вплив на 207 осіб підписавших список.

При цьому посилається на незаконність постанови, на неповне з'ясування обставин справи, на порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не задоволив клопотання про виклик в судове засідання спеціаліста з медичною освітою для роз'яснень історії хвороби позивача, не витребував історії хвороби позивача.

Суд не взяв до уваги протоколів НОМЕР_3 Конференції трудових підрозділів, зробив помилковий висновок про те, що профспілкова організація Чуднівської ЦРЛ незаконно утворена. Суд не врахував, що позивач 18.04.2006 р. ще працював на робочому місці, тому за вимушений прогул він мав отримати 322 грн. 64 коп., крім того суд не витребував відомостей по нарахуванню зарплати, не перевірив дійсності довідки бухгалтерії. Витрати суд повинен був стягнути з Державного Бюджету України, а не з райдержадміністрації. Суд не змінив формулювання причин звільнення та не привів його у відповідність з чинним законодавством про працю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити постанову суду в частині розміру моральної шкоди, збільшити суму до реально заподіяної шкоди, оскільки суд не врахував, що незаконними діями відповідачів було підірвано його ділову репутацію відновлення якої потребує значного часу і зусиль, погіршення стану здоров'я.

Перевіривши доводи апеляційних скарг апеляційний суд не знаходить підстав для їх задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КЗпП України на вимогу виборчого органу первинної профспілкової організації власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Із протоколу НОМЕР_1 засідання профкому Чуднівської ЦРЛ (а.с.4,5) видно, що підставами ініціювання звільнення позивача з роботи були: 1.)Повне ігнорування ним рішень профспілкової організації; 2.)Самостійний розгляд кошторису на 2006 р. без учасників профспілкового комітету; 3.)Продовження невиплати коштів працівникам, які відбували у відрядження; 4.)Не узгодження позивачем з керівниками трудових підрозділів штатного розпису; 5.) Виведення з ладу котла в котельні, великої вартості.

Розпорядженням голови Чуднівської районної державної адміністрації Житомирської області НОМЕР_2 ОСОБА_1з 18 квітня 2006 р. звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 Чуднівської ЦРЛ на підставі п.4 ст. 36 КЗпП України. На зазначеній посаді ОСОБА_1 працював з 16.10.2002 р.

Судом встановлено, що у вимозі профкому і у розпорядженні про звільнення позивача з роботи не зазначено конкретних норм законодавства про працю, положень колективного договору, угод, або Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", які порушувались позивачем та недотримання яких стало підставою для звільнення його з роботи.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" від 28.02.2002 р. № 228, проекти кошторисів, планів асигнувань складаються розпорядником коштів і погоджуються з головним розпорядником коштів та у разі потреби розглядаються головним розпорядником в присутності керівників цих установ. Пунктом 35 даної Постанови передбачено, що кошториси, плани асигнувань і штатні розписи установ, які не мають вищестоящої установи        (центральні районі         лікарні),         затверджуються райдержадміністраціями або виконавчими органами відповідних місцевих рад. При цьому зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України не передбачено необхідності погодження кошторисів, планів асигнувань і штатних розписів з профспілковими та громадськими організаціями.

Головний лікар Чуднівської ЦРЛ ОСОБА_1 13.06.2005 р. звертався з листом НОМЕР_4 до голови профкому з приводу створення робочої комісії для ведення переговорів і підготовки проекту колективного договору на 2005-2006 роки, однак профспілковим комітетом з цього приводу надано відмову.

Доказів у підтвердження ігнорувань позивачем, як ІНФОРМАЦІЯ_1, конкретних рішень профспілкової організації, відповідачі суду не надали.

На а.с.66 є довідка бухгалтерії про відсутність у 2005-2006 роках заборгованості по оплаті працівникам відряджень.

Необхідність погодження штатного розпису з керівниками трудових підрозділів не знайшла в суді свого підтвердження у зв'язку з відсутністю внесення у 2005,2006 роках до штатного розпису змін відповідно до наказу НОМЕР_5.

У справі є акт від 5.04.2006 p., затверджений комісією, про те, що придбаний для лікарні водогрійний котел ВК 32 закоксувався і потребує профілактичного ремонту в умовах заводовиробника. Посилання ж профкому на виведення ІНФОРМАЦІЯ_1Чуднівської ЦРЛ ОСОБА_1 з ладу котла в котельні лікарні, не підтверджено.

Судом встановлені і інші порушення законодавства при звільненні позивача з роботи. Зокрема згідно ст. 37 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

На день розгляду справи профспілкові внески платили 293 члени трудового колективу лікарні, а до 31.12.2005 р. всі працюючі лікарні, в тому числі і позивач.

207 працівників лікарні висловили протест проти дій профкому щодо звільнення позивача. Таким чином, профспілковий комітет діяв без відому та всупереч волі трудового колективу, працівників у яких вираховуються профспілкові внески.

Питання ініціювання звільнення позивача з роботи на засіданні профкому вирішувалось у відсутності ОСОБА_1та даних про його повідомлення.

Відповідно до положень закону профспілковий орган - це орган створений згідно із статутом (положенням) профспілки. Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Легалізація ж профспілок районного рівня здійснюється відповідно районними, районними у містах, міськими управліннями юстиції, вони набувають права юридичної особи з моменту затвердження їх статуту (положення).

Судом встановлено, що Чуднівським районним управлінням юстиції Житомирської області легалізація профспілки із назвою профспілкова організація Чуднівської ЦРЛ не здійснювалась, статут вказаної профспілки не затверджувався і взагалі відсутній.

Тому нелегітивний профспілковий комітет не міг ініціювати питання про розірвання трудового договору з керівником установи.

Чуднівська районна державна адміністрація звільняючи позивача з роботи послалась у розпорядженні на п.4 ст. 36 КЗпП України, який не передбачає розірвання трудового договору, а передбачає підстави його припинення та відсилає до ст. 45 КЗпП України, на яку в розпорядженні посилань немає.

При звільненні позивача з роботи не перевірені гарантії його як депутата (а.с.8), ветерана війни-учасника бойових дій (а.с.9).

За таких обставин районний суд обгрунтовано задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_1.

Посилання райдержадміністрації у скарзі на незаконність постанови суду, на неповне з'ясування ним обставин справи, на порушення норм матеріального та процесуального права матеріалами справи не стверджуються.

Відповідно до ст. 198 КАС України до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду не входять визнання розпоряджень законними, зміна формулювань причин звільнення, витребування доказів про хвороби позивачів, з'ясування впливу чийогось на працівників, підписавших звернення.

У справі є достатньо даних про хворобу позивача (ксерокопія його медичної картки, результати медичного огляду), тому викликати в судове засідання спеціаліста з медичною освітою для роз'яснення історії хвороби позивача та витребовувати ще якісь дані про його хворобу підстав у суду не було.

Всі докази, зібрані по справі, суд оцінив об'єктивно та зробив висновки, які відповідають матеріалам справи.

Згідно довідки (а.с.55) заробітна плата позивачу з 18.04.2006 р. по 24.06.2006 р. не нараховувалась і не виплачувалась. Про недійсність довідок бухгалтерії ЦРЛ щодо зарплати позивача відповідач доказів суду не надав і до апеляційної скарги не долучив.

Витрати суд повинен був стягнути з місцевого бюджету, а не Державного України. Цю помилку він може виправити в порядку, передбаченому ст. 169 КАС України. Позовних вимог про зміну формулювання причин звільнення не було.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди суд врахував ті обставини, які зазначені позивачем в апеляційній скарзі.

Оскільки постанова суду є законною та обгрунтованою, то підстав для її скасування чи зміни, апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 198,200,205,206 КАС України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційні скарги Чуднівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 відхилити, а постанову Чуднівського районного суду від 25 липня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.