А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д Д О Н Е Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду

Донецької області у складі:

головуючого Меленчука В.С.

суддів Преснякової А.А., Кір'якова П.І.

за участю прокурора Дудіна О.М.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні 16 травня 2012 року в місті Маріуполі справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 13 березня 2012 року

В С Т А Н О В И Л А :

Заявник ОСОБА_1 27 лютого 2012 року звернувся до Жовтневого районного суду міста Маріуполя зі скаргою на постанову слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського міського управління ГУМВС України Донецькій області від 18 грудня 2011 року, якою було відмовлено у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за частиною 2 статті 185, статтею 198 КК України та щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_6 за частиною 3 статті 185 КК України за відсутністю в їх діях складу злочину.

У скарзі заявник ОСОБА_1 стверджував, що постанова слідчого є незаконною, оскільки дослідча перевірка була проведена неповно, а висновок зроблений слідчим не відповідає дійсним обставинам справи.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 13 березня 2012 року скарга заявника ОСОБА_1 задоволена, а постанова слідчого скасована з направленням матеріалів прокурору для проведення додаткової перевірки.

Скасовуючи постанову слідчого, суд першої інстанції послався на те, що на момент вчинення злочину на місці події були присутніми усі особи, на яких вказав заявник. Усі вони разом демонтували металоконструкції та здійснювали завантаження в автомобіль для вивозу.

Приймаючи рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, слідчий обмежився лише поясненнями вказаних осіб без проведення будь-яких інших слідчих дій.

Послався суд першої інстанції і на те, що слідчим шляхом виконання слідчих дій не перевірив показання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про обставини вчинення лише ними злочину, згідно з якими вони самостійно і без сторонньої допомоги за 1 годину зрізали 21 драбинний марш та 5 секцій та підготували для завантаження, а також показання обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що він сам доставив до дитячого будинку балон кисню, балон пропану, 30 метрів шлангу, різак та тачку загальною вагою 200 кілограмів. Про ці обставини в оскаржуваній постанові мова не йде.

Зважаючи на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про неможли-

Справа №10/0591/67м/12 Головуючий у суді 1 інстанції ОСОБА_10

Категорія 236-1 КПК України Доповідач Меленчук В.С.

2.

вість без належної і достатньої перевірки винесення слідчим постанови про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4. та ОСОБА_11., а ця постанова є передчасною.

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляцію, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням постанови про відмову у задоволенні скарги заявника ОСОБА_1

В апеляції прокурор послався на те, що показання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 співпадають з показаннями ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4. та ОСОБА_11., за якими останні особи за винагороду лише допомагали завантажити викрадене. Ці обставини підтверджуються і показаннями працівників міліції ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які прибули на місце злочину.

На думку прокурора, є безпідставними твердження суду першої інстанції про необхідність проведення очних ставок між усіма особами події та заявником ОСОБА_1, оскільки протиріччя між їх показаннями відсутні.

Помилковим є висновок суду першої інстанції про необхідність встановлення додаткових свідків, оскільки з цього приводу приймалися заходи, працівники міліції, які прибули на місце злочину підтвердили, що свідки були відсутні. Наразі, встановлені свідки зможуть лише підтвердити факт вантаження викраденого.

В ході розслідування кримінальної справи було перевірено, яким чином обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доставили обладнання на місце злочину та зрізали металеві конструкції. З цією метою було проведене відтворення обстановки і обставин події.

Прокурор вважає, що суд першої інстанції стверджуючи на необхідність перевірки всіх цих обставин вийшов за межі розгляду скарги у порядку статті 2361 КПК України та вдався до спроби доказування вини.

Спрямовуючи, за результатами судового розгляду скарги заявника ОСОБА_1, суд першої інстанції у постанові не зазначив, чи поновлений строк заявнику на подачу скарги, а є лише посилання на те, що строк не пропущений, не навів підстав для спрямованості матеріалів прокурору, не вказав, які саме матеріали направити прокурору, враховуючи те, що кримінальна справа, в межах якої слідчим винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи, перебуває в провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя.

В апеляційній інстанції прокурор доповнив свої доводи тим, що об'єкт злочину, тобто приміщення, з якого зрізали металеві конструкції належить дружині заявника, тому він не мав права на звернення зі скаргою до суду.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про підтримку апеляційних вимог і незаконність судового рішення, пояснення заявника, який заперечував проти доводів прокурора, вважаючи постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали судової справи і, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статей 2361 та 236 2 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову у порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується або її представником до районного суду.

Розглядаючи скаргу по суті, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні

3.

справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу приймає рішення.

За змістом статті 99 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя відмовляють у порушенні кримінальної справи при відсутності підстав для порушення кримінальної справи.

Проте, суд першої інстанції, перевіряючи законність постанови про відмову у порушенні кримінальної справи вдався в аналіз і оцінку доказів по справі, що є неприпустимим.

Так, суд першої інстанції у своїй постанові зазначив, що слідчий, відмовляючи у порушенні кримінальної справи, не перевірив шляхом слідчих дій показання ОСОБА_4., ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 в частині участі у вчиненні крадіжки чи допомоги у завантаженні, не знаючи про крадіжку.

Зазначив суд першої інстанції у постанові і про відсутність перевірки показань ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про підготовку до вчинення крадіжки, а саме: доставку обладнання для обрізання металоконструкцій.

За таких обставин, апеляційні твердження прокурора про спробу суду першої інстанції довести вину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є обґрунтованими і заслуговують на увагу.

Виходячи з зазначених підстав, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таку, що суперечить вимогам закону.

При новому розгляді справи необхідно врахувати наведене, а також положення статей 99, 2362 КПК України і в залежності від встановленого прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Що стосується інших апеляційних вимог, то вони повинні буті перевірені при новому розгляді скарги.

Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 13 березня 2012 року про задоволення скарги заявника ОСОБА_1 і скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 та ОСОБА_11 скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до того ж суду, але в іншому складі.

С У Д Д І :

А.А. Преснякова В.С. Меленчук П.І. Кір'яков