1

Справа № 11/0591/150м/2012 Головуючий в 1 інстанції: Демочко Д.О.

Категорія: ч.1 ст.121 КК України Доповідач: Преснякова А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду Донецької області

в складі: головуючого судді Преснякової А.А.

суддів Кірь»якова П.І., Меленчука В.С.

за участю прокурора Максименко Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 08 вересня 2011 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, що народився у с.Корсунь м.Єнакієве Донецької області, з неповною середньою освітою, має на утриманні неповнолітню доньку 2009 року народження, не працює, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 судимий:

- 15.09.1998 року Приморським районним судом м.Маріуполя за ст. 229-6 ч.2 КК України до двох років позбавлення волі;

- 06.02.2001 року Першотравневим районним судом Донецької області за ст. 101 ч.1, ст. 111 ч.1 КК України до п'яти років позбавлення волі;

- 23.05.2001 року Першотравневим районним судом Донецької області за ст. 117 ч.3, ст. 118 ч.2, 42 ч.1, 42 ч.3 КК України в редакції 1960 року до тринадцяти років шести місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі умовно-достроково за постановою Волноваського районного суду Донецької області від 02.12.2010 року на 3 роки 3 місяця 21 день,

засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України до п'яти років шести місяців позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 23.05.2001 року у вигляді 9 місяців позбавлення волі, остаточно призначено покарання ОСОБА_2 у вигляді шести років трьох місяців позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 01 травня 2011 року біля 19.30 годин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись разом з потерпілою ОСОБА_3 в своєму домоволодінні АДРЕСА_1 в процесі розмови, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, в процесі якої ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_3 на ліжко, після чого зайшов на кухню, взяв кухонний ніж та повернувшись до спальні, умисно наніс потерпілій один удар ножем в ліву бокову поверхню тулуба, внаслідок чого останній були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді різаної рани у лівій вздухвинній області з ушкодженням лівої нирки, що супроводжувалася масивною як внутрішньою так і зовнішньою кровотечею, що призвело до ренектомії лівої нирки, гемморалогічного шоку 2-го ступеня, які за ступеням тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Засуджений ОСОБА_2, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляцію, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати, бо він занадто суворий, а кримінальну справу направити до Першотравневого районного суду Донецької області для розгляду по суті в іншому складі суду. При цьому посилається на те, що він не мав наміру заподіяти потерпілій умисно тяжкі тілесні ушкодження, не заперечував факт скоєння ним злочину, але заперечує, що він це зробив умисно. Вважає, що скоїв злочин через необережність. В апеляції засуджений просить перекваліфікувати його дії з ч.1 ст.121 КК України на ст. 128 КК України

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора про законність судового рішення і відсутність підстав для задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції в її межаї, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав частково, показав, що взяв ніж, щоб налякати потерпілу, він не бажав причиняти їй тяжкі тілесні ушкодження, він хотів її ударити ножем, в той час він не думав, що ніж дістане потерпілу, зробив випад і почувши крик потерпілої, зрозумів, що поранив її, він не розрахував сили удару.

Однак, вина засудженого ОСОБА_2 в скоєні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України: в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння підтверджена доказами, які суд першої інстанції дослідив в судовому засіданні і дав їм належну оцінку, а саме: показами самого засудженого ОСОБА_2, який не заперечував, що взяв ніж і саме цим ножем потерпілій були спричинені тілесні ушкодження; показами потерпілої, яка свідчила, що ОСОБА_2 взяв ніж та наніс їй цим ножем удар у лівий бік, вказані покази потерпіла підтвердила в ході відтворення обстановки та обставин події (а/с 100-101), висновками судово-медичної експертизи № 358 від 10.06.2011 року (а/с 107-109), з яких вбачається, що потерпіла отримала тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких, як небезпечні для життя в момент заподіяння, пояснення потерпілої при відтворенні обстановки та обставин події з її участю не суперечать результатам судово-медичного дослідження її медичних документів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно проаналізував зібрані по справі докази в їх сукупності і дав їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, оскільки ОСОБА_2 взяв ніж та наніс удар ножем в життєво важливий орган в область нирки, повинен був передбачати настання тяжких наслідків, його дії по ч. 1 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.

Відповідно до положень статті 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також призначає покарання, яке має бути необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи і, зокрема, з вироку суду першої інстанції, призначаючи міру кримінального покарання засудженому ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував характер вчиненого, ступінь суспільної небезпеки, конкретні обставини справи, дані про особу, яка раніше засуджувалася, в тому числі і за вчинення злочину проти життя та здоров'я особи. При цьому, суд також врахував як обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи з цих обставин, суд першої інстанції призначив засудженому ОСОБА_2 міру покарання у вигляді позбавлення волі, у межі, передбачених санкцією частини 1 статті 121 КК України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку про призначення кримінального покарання саме такого виду і саме у такому розмірі. З урахування усіх обставин справи та даних, які враховуються при призначенні кримінального покарання саме така міра є достатньою і необхідною, висновок суду першої інстанції з цього приводу є правильним.

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить апеляційних підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_2 Судом першої інстанції матеріальний закон застосований правильно, порушень вимог кримінально-процесуального закону при постановленні вироку не встановлено.

Керуючись статями 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 08 вересня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без зміни.

Судді: