АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/4431/12 Справа № 2-3557/11 Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т.В. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21»вересня 2012 року. м. Дніпропетровськ.

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого -судді -Осіяна О.М.,

суддів -Колодяжної Н.Є., Максюти Ж.І.,

при секретарі - Горлаковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа КП «ДМБТІ»про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, визнання незаконним рішення виконкому, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду із позовом, в якому вказувала на те, що відповідач ОСОБА_3 побудувала у 2000-2002 році гараж на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 Цей гараж розміщений впритул до житлового будинку позивачки по АДРЕСА_1

Оскільки відповідачка збудувала гараж без належного проекту та без узгодження місця його розташування із відповідними органами, а тому вона просила зобов'язати відповідачку усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом знесення гаражу відповідачкою.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, визнання незаконним рішення виконкому.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення суду та задоволення позову, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено із порушенням норм матеріального права та без врахування обставин у справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати із наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що на підставі договору дарування від 10.09.1998 року, позивач отримала в дар незакінчений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1, відсоток готовності 66,4 %.

Рішенням виконкому Бабушкінської районної ради народних депутатів № 977 від 16.12.1994 року домоволодіння АДРЕСА_1 було розділене на 3 самостійних, згідно до якого попередня власниця ОСОБА_4 отримала у користування земельну ділянку площею 257 кв. м і їй було присвоєно адресу АДРЕСА_1; ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку площею 613 кв. м. з житловим будинком, присвоєна адреса: АДРЕСА_1

Рішенням виконкому Бабушкінської районної ради народних депутатів № 153 від 21.03.1997 року ОСОБА_5 було дозволено продати недобудований житловий будинок АДРЕСА_1 відповідачу, а також останній було дозволено будівництво гаражу розміром 6,3 х 6,5 кв. м., а після закінчення будівництва житловий будинок та гараж необхідно пред'явити для прийняття в експлуатацію державній технічній комісії.

Суд встановив, що спірний гараж відповідач ОСОБА_3 побудувала у 2000-2002 році, що підтвердила позивач в судовому засіданні і на що посилалась представник відповідача ОСОБА_6

Відповідно до акту від 01.09.2010 року, складеного комісією виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради зафіксовано факт розміщення гаража ОСОБА_3 впритул до стіни житлового будинку по АДРЕСА_1 Комісією також встановлено, що на час перевірки проводились будівельні роботи по знесенню стіни гаража, яка примикає до житлового будинку по АДРЕСА_1

Сторонами в судовому засіданні визнано, що на час розгляду справи в суді, спірний гараж не примикає до стіни будинку позивача, відстань між ними більше 1 метра.

Після закінчення будівництва житлового будинку позивача на підставі акту прийомки індивідуального житлового будинку від 18.08.2001 р. будинок було введено в експлуатацію, який було затверджено рішенням виконкому Бабушкінської районної ради № 365 від 18.05.2001 року і вирішено оформити право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 На це рішення виконкому було внесено протест прокурором Бабушкінського району м. Дніпропетровська і рішенням Виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради № 447 від 15.10.2010 року рішення № 365 було скасоване. Відповідно до рішення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради №3 від 25 березня 2011 року, рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради № 447 від 15.10.2010 року скасоване та поновлено дію рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради №365 від 18.10.2001 року «Про затвердження актів приймання житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_1 ОСОБА_2

05.07.2001 року на ім'я позивача було видано реєстраційне посвідчення, яке оформлено на підставі говору дарування від 30.09.1998 року. Тому суд прийшов до висновку, що право власності домоволодіння АДРЕСА_1 (100 % готовності домоволодіння) за позивачем зареєстровано.

Як встановлено судом, згідно технічного паспорту від 22.12.2000 року на ім'я позивача при проведенні технічної інвентаризації домоволодіння було встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 113 кв. м., за що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КпАП України, що підтверджується листом Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області від 25.03.2011 року.

Згідно акту розподілу земельної ділянки від 21.10.1994 року, ОСОБА_4 /попередній власник домоволодіння по АДРЕСА_1/ виділено 257 кв. м., розмір житлового будинку позивача 361,80 кв. м, тобто виходить за межі, визначені рішенням Виконавчого комітету Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська №921 від 17.09.1993 року (дозволений розмір 13,5 м х 10,0 м, а фактично побудовано 13,5 м. х 26, 8 м.).

Тому суд вважав, що саме з боку позивача є порушення Правил пожежної безпеки України та державних будівельних норм.

Позивач при самовільному порушенні проектного розміщення будинку безпідставно побудувала спірне домоволодіння без дотримання нормативної відстані між суміжними домоволодіннями, тобто домоволодінням ОСОБА_3 та її домоволодінням.

Крім того, відповідно до реєстраційного посвідчення від 05.07.2001 року, позивач не здійснила державну реєстрацію свого права власності на спірний житловий будинок відповідно до затвердженого акту вводу в експлуатацію будинку. Так, згідно вказаного реєстраційного посвідчення позивачу ОСОБА_2 належить домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську на підставі договору дарування від 30.09.1998 року, тобто належить незакінчений будівництвом житловий будинок, відсоток готовності 66,4%.

Таким чином, в КП «ДМБТІ»проведена державна реєстрація на незакінчений будівництвом житловий будинок, який позивач прийняла в дар від своєї матері ОСОБА_4, а не фактично існуючий житловий будинок, який зафіксовано в технічному паспорті від 22.12.2000 року.

Суд встановив, що Виконавчим комітетом Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради 21.03.1997 року прийнято рішення №153, де в п.2 зазначено про надання дозволу - ОСОБА_3 після оформлення договору купівлі-продажу на будівництво гаража розміром 6,3 м. х 6,5 м. у домоволодінні по АДРЕСА_1

Таким чином, після оформлення договору купівлі-продажі недобудованого житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 перейшло право користування земельною ділянкою площею 613 кв. м.

Приймаючи рішення 21.03.1997 року №153 Виконавчий комітет Бабушкінської районної у Дніпропетровську ради дозволив будівництво гаража на земельній ділянці ОСОБА_3, місце розташування його не зазначив, до того ж зобов'язав після закінчення будівництва пред'явити гараж на прийняття державної технічної комісії. Таким чином, права позивача ніяким чином не порушені, отже оскаржуване рішення є законним.

Суд вказав, що на день розгляду справи відсутній предмет спору в частині знесення гаражу, оскільки стіна спірного гаражу була перенесена. Рішенням від 21.03.1997 року №153 Виконавчий комітет Бабушкінської йонної у м. Дніпропетровську ради дозволив будівництво гаража на земельній ділянці ОСОБА_3, місце розташування його не зазначив, до того ж зобов'язав після закінчення будівництва пред'явити гараж на прийняття державної технічної комісії, таким чином, права позивача ніяким чином не порушені, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Але із висновками суду щодо підстав відмови у задоволенні позову про усунення перешкод погодитись не можна, оскільки вони суперечать вимогам законодавства та обставинам у справі.

Сторонами не заперечується, що гараж відповідач ОСОБА_3 побудувала у 2000-2002 році.

Рішенням від 21.03.1997 року №153 виконавчий комітет Бабушкінської районної у Дніпропетровську ради дозволив будівництво гаража на земельній ділянці ОСОБА_3, місце розташування якого не зазначено, та зобов'язав після закінчення будівництва пред'явити гараж на прийняття державної технічної комісії.

Але це рішення виконкому ОСОБА_3 повністю не виконала, оскільки не узгодила із відповідними органами місце розташування гаражу на земельній ділянці, а побудувала вказаний гараж впритул до стіни сусіднього будинку, який належить позивачці, та не виконала зобов'язання після закінчення будівництва пред'явити гараж державній технічній комісії.

Те, що домоволодіння позивачки є узаконеним на теперішній час свідчить акт прийомки індивідуального житлового будинку від 18.08.2001 року, яким будинок було введено в експлуатацію, затверджено рішенням виконкому Бабушкінської районної ради № 365 від 18.05.2001 року і вирішено оформити право особистої власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 Це рішення виконкому було скасоване рішенням Виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради № 447 від 15.10.2010 року. Але відповідно до рішення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради №3 від 25 березня 2011 року, рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради № 447 від 15.10.2010 року скасоване та поновлено дію рішення виконавчого комітету Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради №365 від 18.10.2001 року. 05.07.2001 року на ім'я позивача було видано реєстраційне посвідчення.

Тому права позивача є порушеними, оскільки відповідачка збудувала гараж без належного проекту та без узгодження місця його розташування із відповідними органами. В зв'язку із чим необхідно зобов'язати відповідачку усунути перешкоди позивачці шляхом знесення гаражу відповідачкою, відповідно до вимог ст.ст.16,391 ЦК України.

Таким чином, наявні підстави для обов'язкового скасування судового рішення передбачені ст.309 ЦПК України - у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам у справі, та задоволення позову, оскільки у справі не потребується дослідження нових обставин та доказів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2011 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа КП «ДМБТІ», про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, визнання незаконним рішення виконкому -задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні власністю, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_3 знести капітальний гараж, розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 впритул до стіни будинку по АДРЕСА_1

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання незаконним рішення виконкому - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 38 грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у двадцятиденний строк у касаційному порядку.

Судді: