АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6462/12 Справа № 412-1760-2012 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А. Доповідач - Осіян О.М.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2012 року. м. Дніпропетровськ.

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.,

суддів - Максюти Ж.І., Колодяжної Н.Є.,

при секретарі - Надтоці А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2012 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_5 про поділ сумісно нажитого майна подружжя та визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2012 року задоволено частково позов ОСОБА_3

Визнано спільною власностю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 47/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В порядку розподілу судових витрат стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3. 2157 гривень.

Сторонами рішення суду не оскаржене.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що суд не врахував обставини у справі, а саме наявність перед ним боргових зобов'язань відповідача, в зв'язку із чим суд порушив норми процесуального права, розглянувши справу за його відсутності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що 16.01.1988 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений шлюб.

Під час шлюбу - 23 серпня 1997 року сторони придбали за спільні кошти 47/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яка була зареєстрована на відповідача на підставі договору купівлі-продажу.

Посилаючись на вимоги ст.22 КпШС України, ст. 57,60,69-71 СК України суд вказав, що спільною власністю подружжя є будь-яке майно, що було набуте за рахунок їх спільних коштів та/або праці.

Тому позовні вимоги щодо визнання спільною власністю подружжя частини домоволодіння суд задовольнив.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам у справі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд неправомірно визнав вказане майно спільною власністю подружжя, не врахував наявність боргових зобов'язань відповідача, та розглянув справу за його відсутності не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.22 КпШС України, ст.60 СК України частина будинку є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вказану обставину не спростував належними і достовірними доказами і сам ОСОБА_2

Визнання судом цього факту не суперечить обставинам у справі та вимогам законодавства, а також не порушує права стягувача, оскільки це майно за законом є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідач у справі є боржником за виконавчим провадженням, відповідно до якого він повинен сплатити грошову суму на користь ОСОБА_2

Наявність боргових зобов'язань одного із подружжя не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки ця обставина не впливає на право спільної сумісної власності подружжя. Таке рішення суду не зменшує вартості та кількості майна належного відповідачу. А тому не притягнення до участі у справі стягувача по виконавчому провадженню, де боржником є один із подружжя, не свідчить про незаконність рішення суду.

У зв'язку із відсутністю фактів порушення прав інших осіб та вимог законодавства, рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, відповідно до вимог ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307,308, 315 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: