ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 р. | № 9/310 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді | Овечкіна В.Е., |
суддів | Чернова Є.В., |
Цвігун В.Л., |
розглянув касаційну скаргу |
Фермерського господарства “Колосс” |
на постанову | від 30.03.06 Запорізького апеляційного господарського суду |
у справі | № 9/310 господарського суду Запорізької області |
за позовом | Приватного багатопрофільного підприємства “Вал” |
до | Фермерського господарства “Колосс” |
про | стягнення суми |
за участю представників
позивача: не з»явилися
відповідача:Аксенова О.А., довір. №1 від 06.0.06
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.2005 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто на користь позивача 11960 грн. основного боргу, 1697,60 грн. –втрат від інфляції, 724,99 грн. –3% річних, 143,83 грн. витрат на сплату держмита та 77,08 грн. на інформаційне забезпечення судового наказу. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що факт заборгованості в сумі 11960 грн. доведений у судовому засіданні і підтверджений матеріалами справи. В стягнення пені відмовлено у зв’язку з пропуском строку позовної давності. Відсотки за користування чужими грошима (їх розмір) договором сторін не обумовлені. Втрати від інфляції нараховані правомірно (суддя О.М. Нечипуренко).
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006 рішення місцевого суду від 27.12.2005 залишено без змін (колегія суддів: Н. Коробко, Л. Кігітіна, Т. Мойсеєнко).
Фермерське господарство “Колосс” (відповідач) просить скасувати прийняті у справі судові акти, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на те, що суди надали неправильну оцінку обставинам справи, неповно їх дослідили, а саме, що стосується заліку від 01.12.2003. Судом неправильно застосована ст. 217 ЦК УРСР і як наслідок частково безпідставно задоволені позовні вимоги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
16.01.2003 сторони уклали договір № 1 відповідно до умов якого позивач зобов’язався на зворотній основі надати відповідачеві фінансову допомогу на два місяці в сумі 56000 грн. без оплати за користування, а останній прийняти кошти, користуватися та повернути їх. Строк дії договору - до 16.03,2003. Позивач свої зобов’язання виконав. Відповідач повинен був повернути 6000 грн. до 17.03.2003 та 50000 грн. до 17.04.2003 але свої зобов’язання виконав не в повному обсязі та з прострочкою: 28.02.2003 повернув 35000 грн. та 29.08.2003 в рахунок боргу передав позивачу насіння пшениці Розівська-6 на суму 9040 грн. Позивач зарахував поставлену пшеницю в рахунок боргу. Судами встановлена заборгованість по договору № 1 в сумі 11960 грн. Доводи відповідача про те, що фактично борг складає 4905 грн. 08 коп. матеріалами справи дослідженими в судовому засіданні, не підтверджені.
Відповідач не довів надіслання заяви від 01.12.2003 ПБП фірма “Вал” про зарахування однорідних зустрічних вимог.
З огляду на встановлені судами обставини справи, яки касаційна інстанція не має права перевіряти (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України), доводи скаржника про неправильне застосування ст. 217 ЦК УРСР та неповне дослідження доказів, - колегія суддів до уваги не приймає.
Пеня та штрафні санкції стягнуті судами від встановленої суми боргу з правильним застосуванням норм матеріального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що прийняті у справі судові акти відповідають вимогам діючого матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фермерського господарства “Колосс” залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006 у справі № 9/310 господарського суду Запорізької області - без змін.
Головуючий В. Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун
дп