Судове рішення #26054
9/309

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

04 липня 2006 р.                                                                                   

№ 9/309  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,


Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу


Фермерського господарства “Колосс”

на постанову

від 30.03.06 Запорізького апеляційного господарського суду

у справі

№ 9/309 господарського суду Запорізької   області

за позовом

Приватного багатопрофільного підприємства “Вал”

до

Фермерського господарства “Колосс”

про

стягнення суми

за участю представників

позивача: не з»явилися

відповідача: Аксенова О.А., довір. №1 від 016.01.06

                                        ВСТАНОВИВ:


Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.2005 (суддя О.М. Нечипуренко), позовні вимоги задоволено частково: стягнуто на користь позивача 16939,40 грн. основного боргу, 1182,51 грн. –пені, 2748,80 грн. –втрат від інфляції, 1060 грн. 92 коп. –3% річних, 219,29 грн. сплата держмита та 95,51 грн. витрати на інформаційне забезпечення процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що заборгованість відповідача в розмірі 16939 грн. 40 коп. підтверджена матеріалами справи.

В стягненні частини пені відмовлено на підставі п.6 ст. 232, 258, п.3 ст. 267 ЦК України, а в частині 3% річних –у зв’язку з арифметичними помилками при їх розрахунку та невірним визначенням позивачем початку строку нарахування 3% річних.


Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006 рішення місцевого суду змінено. На користь позивача стягнуто 16198 грн. 55 коп. заборгованості з урахуванням відсотків по товарному кредиту, 2745 грн. 80 коп. витрат від інфляції, 1011 грн. 85 коп. –3% річних, 199 грн. 56 коп. держмита та 106 грн. 19 коп. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу. В стягненні пені відмовлено у зв’язку із припиненням в силу п.6 ст. 232 ЦК України  нарахування штрафних санкцій та пропуском строку позовної давності для її стягнення (колегія суддів: Н. Коробко, Л. Кагітіна, Т. Мойсеєнко).


В поданій касаційній скарзі відповідач ФГ “Колосс” просить скасувати прийняті у справі рішення та постанову та передати справу до суду першої інстанції для нового розгляду. Скарга мотивована тим, що судами належним чином не досліджені обставини справи, що мають суттєве значення.  Неповно встановленим обставинам надана неправильна юридична оцінка. Судами не застосована до спірних відносин ст. 217 ЦК УРСР (в редакції 1963р.). Скаржник вважає, що заборгованість була погашена ним заліком однорідних вимог 01.12.2003.

За таких обставин заборгованість, пеня та штрафні санкції нараховані та стягнуті безпідставно.


Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню   з наступних підстав.


Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.


Суди попередніх інстанцій встановили наступне.

На підставі договору № 030/01-ІІ від 01.11.2002 позивач передав відповідачу на умовах товарного кредиту насіння ячменю “Миронівський-87” в кількості 20 тн. на загальну суму 13200 грн. За користування товарним кредитом продавець повинен був отримати 10% річних. Кінцевий розрахунок по договору визначено до 01.08.2003. Відповідач розрахунок грошовими коштами не проводив. В судовому засіданні встановлена заборгованість відповідача 12620 грн., плата за товарний кредит 3578 грн. 55 коп. (разом 16198 грн. 55 коп.).

Відповідач у справі не довів у суді факту погашення заборгованості шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог.

На підставі встановлених судами обставин справи, які касаційна інстанція в силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України не має права перевіряти та встановлювати інші, доводи господарства про те, що борг погашений заліком зустрічних вимог, колегія суддів залишає поза увагою.

З огляду на встановлення обставини, судами правильно застосована ст. 217 ЦК УРСР і підстави для скасування прийнятих у справі  судових актів відсутні.


Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


                                                ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу Фермерського господарства “Колосс” залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006 у справі  № 9/309 господарського суду Запорізької   області –без змін.



Головуючий                                                                           В. Овечкін


Судді:                                                                                      Є.Чернов

          

                                                                                                В.Цвігун



дп



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація