АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м. Ужгород, вул. О.Довженка, 7 тел/факс: (0312) 61-53-83
Справа №22-585/06 Головуючий у 1 інстанції-Івашкович 1.1.
Доповідач - Павліченко С.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Павліченка С.В. суддів - Фазикош Г.В., Куштана Б.П. при секретарі - Талпа С.М.
за участю представника Управління МВС України в Закарпатській області Щадей Світлани Михайлівни, позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Закарпатській області про скасування наказів та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що наказом начальника УМВС України в Закарпатській області НОМЕР_1 йому було оголошено догану, наказом НОМЕР_2 йому оголошено сувору догану, а наказом НОМЕР_3 попереджено про неповну посадову відповідність. Позивач зазначав, що накази є протиправними і підлягають відміні. Так. відповідно до ч.4 ст.26 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ перед накладенням стягнення, що оголошується в наказі, від винного відбирається пояснення. Крім того, відповідно до цього ж статуту стягнення не може бути накладено у період перебування працівників ОВС у відпустці чи під час хвороби. Позивач вказував на те, що при накладенні на нього стягнення наказом від 14.07.2005 року не було враховано, що він знаходився у відпустці, а сувора догана не відповідає ступеню тяжкості вчиненого. Крім того, наказ НОМЕР_3 також був винесений під час його хвороби, так як він знаходився на стаціонарному лікуванні в обласній клінічній лікарні. Посилаючись на вказані обставини просив визнати протиправними та скасувати накази начальника УМВС України в Закарпатській області.
В доповненні до позовної заяви позивач просив стягнути з УМВС України в Закарпатській області на його користь 50000 грн. в якості відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 22 травня 2006 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано накази начальника УМВС України в Закарпатській області відносно ОСОБА_1 НОМЕР_1, НОМЕР_2 про оголошення суворої догани та НОМЕР_3 про попередження про неповну посадову відповідність. Стягнуто з УМВС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 2500 грн. в якості відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі УМВ.С України в Закарпатській області ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в позові ОСОБА_1 Зазначається, що суд першої інстанції дійшов такого висновку з порушенням норми матеріального. Зокрема, вказується, що про накладення кожного дисциплінарного стягнення позивач був особисто повідомлений і давав усні пояснення та жодного разу не повідомляв відділ по роботі з персоналом УМВС про перебування на лікарняному чи переведення в інше відомство. Крім того, згідно 3 Законом України «Про міліцію» та іншими нормативними документами, які регламентують правовим та соціальний статус в органах внутрішніх справ, не передбачено відшкодування моральної шкоди.
Представник апелянта ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу задовольнити з підстав, наведених в ній.
Позивач ОСОБА_1 просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що при накладенні дисциплінарних стягнень на позивача згідно наказів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідачем було порушено порядок накладення, передбачений дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ. Крім того, встановлено, що наказом НОМЕР_3 позивача попереджено про неповну посадову відповідність. Однак ОСОБА_1 з 18.10.2005 року по 30.10.2005 року знаходився на стаціонарному лікуванні в обласній клінічній лікарні, тому зазначене дисциплінарне стягнення також накладено з порушенням зазначеного вище статуту.
Відповідно до ч.4 п.26, ч.2 п.28 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР. затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29 липня 1991 року ( який діяв на час накладення адміністративних стягнень на позивача) перед накладенням стягнення , що оголошується в наказі, від винного береться пояснення (письмове чи усне), дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період перебування особи у відпустці чи під час її хвороби, або з дня проступку минуло більше року.
Як вбачається, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що від позивача відбиралось пояснення. Крім того, з 14 липня по 19 серпня 2005 року позивач знаходився у відпустці.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про .скасування наказу НОМЕР_1.
Правильним є також висновок суду про скасування наказу НОМЕР_2 зід 15.09,І(?05 року, оскільки ступінь тяжкості вчиненого при виданні цього наказу визначалась з урахуванням попереднього оголошення догани позивачу.
Крім того, як видно, позивач ОСОБА_1 в період з 18.10.2005 року по 30.10.2005 року знаходився на стаціонарному лікуванні, тому вірним є також висновок суду першої інстанції про скасування наказу НОМЕР_3.
Отже, постанова суду в частині визнання протиправними та скасування наказів начальника УМВС України в Закарпатській області законна та обгрунтована.
Однак, висновок суду про заподіяння моральної шкоди відповідачем є необгрунтованим, оскільки таке позивачем не доведено в судовому засіданні. Тому постанова суду в цій частині підлягає скасуванню і в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 198, 205. 207 КАС України, колегія суддів. -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу УМВС України в Закарпатській області задовольнити частково.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 22 травня 2006 року змінити.
Скасувати постанову в частині стягнення з УМВС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 2500 грн. і в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.