Справа № 1-24/2006 рік
ВИРОК іменем України
" 8 " червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого
судді
народних засідателів
секретаря
з участю прокурора
захисника
потерпілих
представника потерпілої
Романова О.В.
Слісарчука Я.А.
ОСОБА_1. ОСОБА_2 ОСОБА_3.
ОСОБА_4. ОСОБА_5. ОСОБА_6.
ОСОБА_7, ОСОБА_8. ОСОБА_9.
ОСОБА_10.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця смт.Першотравневськ Баранівського району Житомирської області, освіта повна загальна, не одруженого, студента ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не судимого,
- у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.115 ч.2 п.п.4, 7, 10, ст. 152 ч.4, 357 ч. 1 КК України,
Встановив:
ОСОБА_11. з хуліганських мотивів вчинив умисне вбивство ОСОБА_12
., поєднане із зґвалтуванням, зґвалтував останню, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також умисно знищив офіційний документ потерпілої ОСОБА_12. Вищевказані злочини вчинив за наступних обставин.
16 жовтня 2005 року близько 21.00-21.30 год. в смт.Першотравневськ Баранівського району ОСОБА_11., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та проходячи через парк "Центральний", який розташований між вулицями Комсомольська та Службова, на стежці випадково зіткнувся з місцевою жителькою ОСОБА_12., яка йшла у зустрічному напрямку.
Використовуючи цей незначний привід, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, встановленим у суспільстві порядком, тобто з хуліганських спонукань, проявляючи особливу зухвалість та винятковий цинізм, ОСОБА_11. вирішив вбити ОСОБА_12.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_11. раптово наніс ОСОБА_12. лезом сокири, яку мав при собі, удар в життєво-важливий орган - голову, а коли та впала на землю, ще безліч ударів по голові останньої, заподіявши прижиттєві тілесні ушкодження, що утворили рану у височно-тім'яній ділянці справа, з переходом на верхню та середню частину правого вуха, з ушкодженням правої тім'яної, вискової кісток, твердої мозкової оболонки головного мозку, рану в потилично-тім'яно-лобно-висковій ділянці зліва з ушкодженням лівих тім'яної, лобної, вискової кісток, потиличної кістки, твердої мозкової оболонки головного мозку, ушкодження головного мозку з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, і, таким чином, умисно вбив ОСОБА_12.
Смерть ОСОБА_12. настала від рубаних поранень голови з ушкодженнями м'яких тканин, кісток основи та склепіння черепа, оболонок та речовини головного мозку.
Продовжуючи свої хуліганські дії, глумлячись над трупом потерпілої, ОСОБА_11. тут же - на місці вбивства став наносити по трупу ОСОБА_12, множинні удари сокирою, що спричинило рани та садно на передньо-внутрішній поверхні правого стегна у середній частині з пошкодженням м'яких тканин, рану на передній поверхні лівого стегна у нижній частині з пошкодженням м'яких тканин та лівого стегна, рану на передньо-внутрішній поверхні правого стегна у верхній частині з ушкодженням м'яких тканин, рану в паховій ділянці з переходом на велику статеву губу, з ушкодженням м'яких тканин та правої кістки, рану та садно на животі дещо зліва вище пупка, рану та садно на животі посередині 5 см нижче пупка з ушкодженням м'яких тканин та пристінкової очеревини, рану та садно на животі посередині на 8,5 см нижче пупка з ушкодженням м'яких тканин та пристінкової очеревини; рану та садно на животі посередині на 10,5 см нижче пупка з ушкодженням м'яких тканин та пристінкової очеревини, садно в проекції нижньої та середньої частини грудини, садно в проекції нижньої частини грудини з переходом в проекцію правої реберної дуги, рани м'яких тканин обличчя з ушкодженням кісток обличчя.
Після цього, вчиняючи наругу над тілом померлої, ОСОБА_11.,
оголивши статеві органи ОСОБА_12., зґвалтував її.
Крім того, виявивши в сумці потерпілої офіційний документ на її ім'я, а саме - паспорт, з метою запобігти встановленню правоохоронними органами особи потерпілої і приховати таким чином свою причетність до вбивства та зґвалтування ОСОБА_12., ОСОБА_11, діючи умисно, викинув сумку ОСОБА_12., в якій знаходився паспорт останньої, в пожежну водойму, розміщену поблизу місця вбивства, в селищному парку і таким чином умисно знищив його.
В судовому засіданні ОСОБА_11. в пред'явленому обвинуваченні себе визнав винним повністю, проте покази давати відмовився.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_11. неодноразово давав показання, якими викривав себе у вчиненні інкримінованих злочинів.
Так, відразу після затримання в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у скоєнні умисного вбивства ОСОБА_12., ОСОБА_11. власноручно звернувся до правоохоронних органів із заявою, в якій визнавав свою причетність до вбивства (т. 1, а.с.44).
В подальшому, будучи допитаним в якості підозрюваного та обвинуваченого, зокрема й в присутності захисника, ОСОБА_11. підтвердив, що вчинив умисне вбивство ОСОБА_12. за обтяжуючих обставин, а крім того, зґвалтував потерпілу та знищив паспорт на її ім'я, який є офіційним документом.
Із угазальнюючого змісту цих показів підсудного вбачається, що 16 жовтня 2005 р. приблизно з 19 год. він разом з ОСОБА_13., ОСОБА_14. та тестем останнього - ОСОБА_15. розпивав спиртні напої в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_3" АДРЕСА_1 Баранівського району, де також знаходилась дружина ОСОБА_14. - ОСОБА_16. Біля 20 год. направився до себе додому в смт. Першотравенськ. При цьому, проходячи біля мосту через річку Хомора забрав із собою залишену напередодні сокиру. Біля 21.00 - 21.30 год., проходячи через неосвітлений парк "Центральний" в смт. Першотравенськ Баранівського району, на стежці зіткнувся з жінкою, яку відштовхнув рукою, потім лезом сокири вдарив цю жінку в праву частину голови, а коли вона впала, то присів та наніс ще декілька (не менш п'яти) ударів в область голови. Удари наносив зі злості на потерпілу через те, що зіткнувся з нею. Незважаючи на те, .що жінка перестала подавати ознаки життя вже після першого удару, він продовжив наносити удари сокирою по тулубу та правій нозі потерпілої. Після цього знявши з однієї ноги цієї жінки штани і, таким чином, оголивши статеві органи потерпілої, зґвалтував її. Крім того, з місця подій він забрав мобільний телефон марки "Siemens A-60" темно сірого кольору, який випав із куртки потерпілої, та на екрані якого була заставка у вигляді чоловіка та троянди, а також жіночу сумку чорного кольору з двома ручками, в якій знаходились особисті речи потерпілої - зокрема, гаманець чорного кольору із грошима в сумі 10 грн., паспорт, косметика, різні папери. Забравши гроші, інші речі вбитої ним жінки він разом із сумкою викинув в пожежний ставок, що розташований
неподалік від місця подій, після чого пішов додому. По дорозі з мобільного телефону потерпілої зателефонував до свого знайомого - Віталія в м.Херсон. Прийшовши додому, залишив сокиру в сараї, а сам пішов спати. Показав також, що під час вчинення вбивства потерпіла була одягнута у куртку темного кольору довгу, кофту, штани, а він сам - у джинсову куртку (т.1 а.с.49-50, 77-86, 94-99; т.2 а.с. 165-168).
Крім того, 17 жовтня 2005 року під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_11. власноруч виконав схеми розташування місця вчинення злочину, а також план свого домогосподарства, вказавши на ньому місце знаходження знаряддя злочину - сокири (т.1 а.с. 52-54), а 26 січня 2006 року під час додаткового допиту в якості обвинуваченого - схематичні малюнки жіночої сумочки та гаманця, які мала при собі загибла та схему розташування водоймища, куди він викинув ці речі потерпілої.
Свої покази стосовно обставин вчинення злочинів щодо ОСОБА_12. ОСОБА_11. підтвердив й під час відтворення обстановки та обставин події з його участю із застосуванням відеозапису(т.2 а.с.61-73).
Суд вважає, що зазначені показання ОСОБА_11. є правдивими, оскільки підсудний, відповідаючи на запитання учасників судового розгляду, підтвердив, що ці покази він давав органам досудового слідства добровільно, без будь-якого примусу. Крім того, вони узгоджуються й з сукупністю інших досліджених судом доказів.
Так, за показаннями представника потерпілої ОСОБА_17. -ОСОБА_7., потерпілих ОСОБА_10., ОСОБА_18., ОСОБА_9. їм відомо, що 16 жовтня 2005 року з обідньої перерви до 16 год. ОСОБА_12. перебувала вдома у своєї матері - ОСОБА_17. в АДРЕСА_2 Баранівського району, після чого пішла, маючи намір зайти до своєї подруги на ім'я ОСОБА_19 з тим, щоб привітати з днем народження. Зазвичай мала при собі мобільний телефон "Siemens A-60" із стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_1, темно сірого кольору, із заставкою у вигляді червоної троянди, жіночу сумку чорного кольору, в якій знаходились предмети косметики, гаманець темного кольору, паспорт, інші особисті речі. Про загибель ОСОБА_17. дізнались від працівників правоохоронних органів на наступний день.
Крім того, потерпілі ОСОБА_10., ОСОБА_18. та представник потерпілої ОСОБА_7. в своїх показах зазначили, що описані підсудним в своїх показах ознаки особистих речей, що мала при собі ОСОБА_12. під час вчинення злочинів щодо неї, а також зображенні на схематичних малюнках, виконаних ОСОБА_11. під час досудового слідства, гаманець та сумочка за своїми зовнішніми ознаками схожі на ті, якими фактично користувалась загибла.
Допитана в якості свідка ОСОБА_19. показала, що її подруга ОСОБА_12. 16 жовтая 2005р. біля 15 год. 50 хв. дійсно приходила до неї привітати з днем народження. Після вечері, біля 20 год. 30 хв. ОСОБА_12. пішла додому. В той день її вона бачила останній раз. При ОСОБА_12. був
поліетиленовий пакет із якимись речами, жіноча сумка чорного кольору, мобільний телефон.
За показаннями свідка ОСОБА_14. 16 жовтня 2005 року вранці він із підсудним продавав овочі на ринку в смт. Першотравенськ. Після чого разом із ОСОБА_11., ОСОБА_13. та тестем ОСОБА_15. розпивали спиртні напої в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3", де його дружина - ОСОБА_16. працює продавцем. Біля 19 год. 30 хв. ОСОБА_11. пішов додому. Вранці 17 жовтня 2005 року підсудний знрв прийшов до нього, при цьому хвалився, що придбав мобільний телефон "Siemens A-60" з кольоровим екраном.
Аналогічні показання дала в судовому засіданні й свідок ОСОБА_16.
Свідок ОСОБА_13. також підтвердив факт розпиття підсудним і ОСОБА_14. спиртних напоїв увечері 16 жовтня 2005р. в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_3" АДРЕСА_1 Баранівського району.
Свідок ОСОБА_20. в судовому засіданні показав, що його син -підсудний по справі останнім часом підробляв у приватного підприємця ОСОБА_14. 16 жовтня 2005 року вранці бачив сина разом із ОСОБА_14 на ринку смт.Першотравенськ разом, де вони продавали овочі. У господарстві дружини, де проживав син - підсудний по справі, дійсно була сокира, якою він користувався за декілька днів до зазначених подій для рубки дров, після чого поклав її в хліві біля інструментів.
Тотожні показання в судовому засіданні дали свідок ОСОБА_21. - брат ОСОБА_11., який уточнив, що 16 жовтня 2005р. біля 20 год., коли він лягав спати підсудного ще не було вдома.
ОСОБА_22., будучи допитана в судовому засіданні в якості свідка, показала, що 17 жовтня 2005 року біля 7 год. проходячи вранці по центральному селищному парку в смт. Першотравенськ, біля стежки виявила напівроздягнений труп жінки із ранами в області голови та інших ділянок тіла, про що попросила односельця ОСОБА_23., який в цей час проїжджав веломашиною через парк, повідомити правоохоронні органи, а сама дочекалась приїзду працівників міліції.
Свідок ОСОБА_23., підтвердивши в судовому засіданні, вищевказані обставини, пояснив, що дійсно на прохання ОСОБА_22. поїхав на місцевий ринок, де з мобільного телефону одного із односельців повідомив про те, що сталося, в органи міліції та органи місцевої влади.
За даними протоколів огляду місця події та трупу, що маються в матеріалах справи, 17 травня 2005 року на стежці парку „Центральний" в смт.Першотравенськ Баранівського району виявлено напівроздягнутий з оголеними статевими органами та ознаками насильницької смерті, зокрема чисельними рубленими ранами голови та іншими тілесними ушкодженнями, труп ОСОБА_12. При цьому, як вбачається із змісту протоколів та фототаблиць, штани, в які була одягнута ОСОБА_12. повністю зняті лише з однієї ноги (т. 1, а.с.8-17).
Відповідно до висновків проведених по справі судових експертиз,
вилучені під час огляду місця події з трупу ОСОБА_12., зокрема з її ніг, волосся людини мають ознаки схожості із зразками волосся з лобка ОСОБА_11., а окремі - із зразками волосся з його ж голови (т.2, а.с.63-71).
Крім того, проведене по справі одорологічне дослідження свідчить, що запахові сліди, вилучені з відбитків сліду на поверхні землі з місця злочину, та зразки запаху, відібрані від ОСОБА_11. мають спільний зразок запаху (т.2 а.с.95-96).
За даними судово-медичної експертизи трупа у ОСОБА_12., виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани у висково-тім'яній ділянці справа з переходом на верхню та середню частину правого вуха з ушкодженням правих тім'яної, вискової кісток, твердої мозкової оболонки головного мозку, рани в потилично-тім'яно-лобній ділянці справа та зліва з ушкодженнями тім'яних та потиличних кісток, твердої мозкової оболонки головного мозку, рани в потилично-тім'яно-лобно-висковій ділянці зліва з ушкодженням лівих тім'яної, лобної, вискової кісток, потиличної кістки, твердої мозкової оболонки головного мозку, ушкодження головного мозку з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, які відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя.
Смерть ОСОБА_12. настала від рубаних поранень голови з ушкодженнями м'яких тканин, кісток основи та склепіння черепа, оболонок та речовини головного мозку.
Крім того, у ОСОБА_12. виявлені посмертні тілесні ушкодження у вигляді рани та садна на передньо-внутрішній поверхні правого стегна у середній частині з пошкодженням м'яких тканин, рани на передній поверхні лівого стегна у нижній частині з пошкодженням м'яких тканин та лівого стегна, рани на передньо-внутрішній поверхні правого стегна у верхній частині з ушкодженням м'яких тканин, рани в паховій ділянці з переходом на велику статеву губу з ушкодженням м'яких тканин та правої кістки, рани та садна на животі зліва вище пупка, рани та садна на животі посередині на 5 см нижче пупка з ушкодженням м'яких тканин та пристінкової очеревини, рани та садна на животі посередині на 8,5 см нижче пупка з ушкодженням м'яких тканин та пристінкової очеревини, рани та садна на животі посередині на 10,5 см нижче пупка з ушкодженням м'яких тканин та пристінкової очеревини, садна в проекції нижньої та середньої частин грудини, садна в проекції нижньої частини грудини з переходом в проекцію правої реберної дуги, рани м'яких тканин обличчя з ушкодженням кісток обличчя (т.2 а.с. 17-24).
Відповідно до висновків додаткової судово-медичної експертизи, покази ОСОБА_11., дані ним при відтворенні обстановки та обставин події, в частині нанесення прижиттєвих ушкоджень голови ОСОБА_12. не суперечать судово-медичним даним, отриманим під час експертизи трупа (т.2 а.с.28).
За даними протоколу виїмки від 18 жовтня 2005 року за місцем проживання підсудного було вилучено джинсову куртку та сокиру (т.2 а.с.4). При цьому сокира, як вбачається із змісту цього протоколу була вилучена на
стелажі в сараї домогосподарства ОСОБА_11., тобто в тому самому місці, яке було схематично зображено на малюнках, виконаних ОСОБА_11, під час допиту його в якості підозрюваного 17 жовтня 2005 року (т.2 а.с.52-54).
Відповідно до висновків проведених по справі судових експертиз, на вилучених в господарстві ОСОБА_11. сокирі (обуху та топорищі) виявлена кров та клітини людини, які можуть походити від ОСОБА_12. та походження яких від ОСОБА_11. виключається (т.2 а.с.37-45), а на джинсовій куртці - кров людини, яка за результатами генетичних досліджень з вірогідністю 99,9999% належить потерпілій ОСОБА_12. (т.2 а.с.49-54).
Крім того, при затриманні у ОСОБА_11. був виявлений та вилучений мобільний телефон марки "Siemens А-60" з ідентифікаційним номером ІМЕЇ НОМЕР_2 в корпусі сірого кольору (т. 1 а.с. 1).
Як вбачається з матеріалів справи, саме на телефон такої марки та з таким ідентифікаційним номером був долучений гарантійний талон від 19 жовтня 2004 року за клопотанням потерпілої ОСОБА_10., яка на досудовому слідстві та під час розгляду справи в суді пояснювала, що цей телефон вона придбала спочатку для себе, а згодом подарувала матері - ОСОБА_12., в якої він і був в користування до моменту загибелі (т.1 а.с. 105).
За показаннями свідка ОСОБА_24. - мешканця м.Херсон, які були з передбачених законом підстав оголошені в судовому засіданні, вбачається, що
16 жовтня 2005 року біля 23 год. 30 хв. на його мобільний телефон за номером
НОМЕР_3 із мобільного телефону за номером НОМЕР_1 зателефонував
підсудний, якій під час розмови повідомив його, що йде додому (т.1 а.с. 167).
За змістом роздруківки телефонних з'єднань оператора мобільного зв'язку
17 жовтня 2005 року о 23 год. 20 хв. факт телефонної розмови абонента
мобільного телефону з номером НОМЕР_1, якій належав ОСОБА_12., з
абонентом мобільного телефону за номером НОМЕР_3, який належить
мешканцю м.Херсон ОСОБА_24. дійсно мав місце (т.1 а.с. 164).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_11. під час досудового слідства в ході проведення відтворення обстановки та обставин події, показав та розповів про обставини вчинення ним інкримінованих йому дій, і ці його показання (на достовірності яких він наполягав в судовому засіданні), зокрема, про характер та механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12., використане знаряддя злочину, об'єктивно узгоджуються з результатами огляду місця події та трупа потерпілої, а, крім того, підтверджується і висновком додаткової судово-медичної експертизи (т.2, а.с.28).
Отже, суд оцінює покази ОСОБА_11. про те, що саме він вчинив інкриміновані йому злочини, як достовірні, оскільки він в своїх показах зазначив такі подробиці вбивства, зґвалтування ОСОБА_12. та знищення її документів, які узгоджуються із сукупністю вищенаведених доказів, та про які могла знати тільки особа, що безпосередньо вчинила зазначені дії.
Відповідно до акту судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_11. в період часу, до якого відноситься інкриміновані йому вчинки психіатричними
захворюваннями не страждав, і в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності давати звіт своїм діям та керувати ними - не перебував. ОСОБА_11. міг давати звіт своїм діям та керувати ними в період часу, до якого відносять інкриміновані йому вчинки, може давати звіт своїм діям та керувати ними в даний час, в примусових заходах медичного характеру, по психічному стану - не потребує.(т.2 а.с. 120-121).
Отже, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_11. в умисному вбивстві ОСОБА_12., вчиненому з хуліганських мотивів та поєднаному із зґвалтуванням потерпілої Ці дії ОСОБА_11. суд кваліфікує за ст.115 ч.2 п.7, 10 КК України.
При цьому враховує, що, на наявність у ОСОБА_11. умислу на вбивство ОСОБА_12. свідчить використання для цього рублячих властивостей сокири, нанесення ударів зі значною силою, спрямованість цих ударів в життєво важливі органи, зокрема, голову, з фактичних "їх ураженням, нанесення загиблій великої кількості тілесних ушкоджень, не сумісних з життям.
Тому суд вважає, що наносячи ОСОБА_12. зазначені тілесні ушкодження ОСОБА_11. усвідомлював суспільну небезпеку своїх дій, передбачав їх наслідки та бажав настання смерті потерпілої.
Разом з тим, приймає до уваги, що за висновком судово-медичної експертизи, з врахуванням наявності у ОСОБА_12. ушкоджень головного мозку після нанесення першого ушкодження (будь-якого з цих) потерпіла могла втратити свідомість та не відчувати болю від нанесення наступних ушкоджень (т.2 а.с.21). За показаннями ж ОСОБА_11., які він послідовно давав на протязі всього досудового слідства, підтвердив й при відтворенні обстановки та обставин події, та на достовірності яких наполягав під час судового слідства, потерпіла після нанесення саме першого удару сокирою по голові, впала на землю та перестала подавати будь-які ознаки життя.
За таких обставин, навіть зважаючи на велику кількість тілесних ушкоджень, суд не вбачає підстав кваліфікувати дії ОСОБА_11. в цій частині, ще й як вчинення умисного вбивства ОСОБА_12. з особливою жорстокістю, а тому зазначену кваліфікуючу ознаку, передбачену п.4 ч.2 ст. 115 КК України з обвинувачення виключає.
Вважає доведеною вину ОСОБА_11. суд й у вчиненні дій, що виразились у зґвалтуванні ОСОБА_12., тобто у статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, що спричинило тяжкі наслідки, кваліфікує їх за ч.4 ст. 152 КК України.
Дії ОСОБА_11., що виразились в умисному знищенні офіційного документу потерпілої ОСОБА_12., а саме, належного їй паспорта, суд кваліфікує за ч.І ст.357 КК України.
При цьому суд враховує, що органами досудового слідства ОСОБА_11. обвинувачувався у знищенні двох офіційних документів - паспорта та трудової книжки ОСОБА_12. Проте під час судового слідства достовірно
встановлено, що трудова книжка ОСОБА_12. на момент вчинення злочину знаходилась за місцем роботи загиблої і була видана ОСОБА_7. лише 17 жовтня 2005 року, що підтверджується відповідною довідкою (т.З а.с.60 ) та показаннями ОСОБА_7. в судовому засіданні. З урахуванням наведеного, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_11. епізод знищення ним трудової книжки ОСОБА_12.
Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11. має молодий вік, раніш до кримінальної відповідальності не притягувався, виховувався в багатодітній сім'ї, на момент вчинення злочину навчався на ІНФОРМАЦІЯ_2, власною працею намагався заробити на життя, посередньо характеризувався за місцем проживання та навчання.
В якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_11. суд відповідно до ст.66 КК України враховує його щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
З урахуванням сукупності вищевказаних обставин, суд вважає за недоцільне призначення ОСОБА_11. покарання у вигляді довічного позбавлення волі, на чому наполягали потерпілі по справі.
Разом з тим, з огляду на те, що ОСОБА_11. вчинив низку злочинів, зокрема й таких, що відносяться до категорії особливо тяжких, при цьому перебував в стані алкогольного сп'яніння, що відповідно до ст.67 КК України належить до обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов до переконання, що виправлення ОСОБА_11. та запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів можливе лише в умовах тривалої ізоляції засудженого від суспільства.
Оскільки ОСОБА_11. 17 жовтня 2005 року був затриманий в порядку ст. 115 КПК України (т.1, а.с.45), а 27 жовтня 2005 року щодо нього обрана міра запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою (т.1, а.с.76), яка до постановления вироку' не змінювалась, початок строку відбування покарання йому, відповідно до вимог ст. 338 КПК України, слід рахувати з 17 жовтня 2005 року.
Цивільні позови, заявлені потерпілими ОСОБА_17. та ОСОБА_10. про стягнення із засудженого на користь кожної з них по 50 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі, оскільки вбивством близької їм людини (дочки та матері - відповідно) кожній з них безперечно заподіяна тяжка моральна травма та страждання, а розмір заявлених ними позовних вимог, на думку суду, є співрозмірним до тяжкості цих страждань та не виходить за межі розумності.
Суд вважає таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, й цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_10. про стягнення із засудженого витрат, понесених на поховання матері - ОСОБА_12. в
розмірі 1950 грн,, оскільки факт понесения таких витрат та їх розмір підтверджуються наданими потерпілою документами, які приєднані до матеріалів справи (т.З а.с.37-41).
Також з ОСОБА_11. підлягають стягненню витрати, пов'язані з проведенням по даній справі судово-медичних експертиз, які згідно довідок-розрахунків складають відповідно 876 грн. 40 коп та 1195 грн. 54 коп., а всього 2071 грн. 94 коп. (т.1, а.с.201).
Що стосується предметів, які по даній справі визнані речовими доказами, то їх долю суд вважає за необхідне вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України, та з врахуванням думки зацікавлених осіб.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
Засудив:
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.115 ч.2 п.7,10, ст.ст.152 ч.4, 357 ч.І КК України, та призначити йому покарання:
· за ст. 115 ч.2 п.7,10 КК України - 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі;
· за ст. 152 ч.4 КК України - 11 (одинадцять) років позбавлення волі;
· за ст. 357 ч.І КК України - 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 ч.І КК України за сукупністю зазначених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_11 покарання у вигляді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з 17 жовтня 2005 року.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_11. до вступу вироку в законну силу залишити без змін - утримання під вартою.
Цивільні позови, заявлені ОСОБА_17. та ОСОБА_10. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_11:
· на користь потерпілої ОСОБА_17 - 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування заподіяної їй моральної шкоди;
· на користь потерпілої ОСОБА_10 - 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування заподіяної їй моральної шкоди та 1 950 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят) грн. у відшкодування матеріальної шкоди (витрат на поховання);
Стягнути з ОСОБА_11 на користь Київського міського бюро судово-медичної експертизи ( МФО 820019, p.p. 35426002001169 код ЗКПО 23698049, банк одержувача - УДК м.Києва) - 2071 (дві тисячі сімдесят
одну) грн. 94 коп. витрат, пов'язаних з проведенням по справі судово-медичних експертиз.
Речові докази по справі:
· куртку та сокиру, вилучені в господарстві ОСОБА_11. знищити;
· мобільний телефон "Siemens A-60", вилучений у ОСОБА_11. передати ОСОБА_10, а гарантійний талон до вищевказаного телефону залишити в справі;
· відеокасету з відеозаписом слідчих дій з участю ОСОБА_11. також зберігати при справі.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду України через Апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_11. - протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.