Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 -5469/ 12 Головуючий у 1 інстанції: Петров В.В.

Суддя-доповідач: Каракуша К.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07»листопада 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Спас О.В.

суддів: Каракуші К.В.

Маловічко С.В.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

У позові зазначав, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 881406, що виданий 16.03.2010 року він є власником земельної ділянки загальною площею 0,2840 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка межує з земельною ділянкою ОСОБА_5 На період оформлення позивачем технічної документації його сусід ОСОБА_5, який згодом помер, не мав претензій до меж земельної ділянки, що підтверджується відповідним актом. Позивач зазначає, що його та ОСОБА_5 земельні ділянки розділяв тимчасовий паркан, які відповідач ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 самовільно зняла і побудувала тимчасові споруди, тим самим порушивши право власності позивача на земельну ділянку, яка йому належить.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд зобов'язати відповідача усунути порушення його права власності на земельну ділянку шляхом вчинення наступних дій: ліквідування (знесення) побудованих господарських споруд, а також інших споруд, які знаходяться на суміжній межі з перенесенням їх не менше як на 1 м 49 см, відступити від суміжної межі не менше ніж на 1 метр.

Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 серпня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_3 усунути порушення права власності на земельну ділянку площею 0,2840 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 шляхом знесення побудованих господарських споруд, які знаходяться на сумісній межі земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Зобов'язано ОСОБА_3 перенести межу на 1 метр 49 сантиметрів вглиб її земельної ділянки від земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Ухвалюючи рішення про знесення побудованих господарських споруд ОСОБА_3, які, як вважав суд, знаходяться на сумісній межі земельних ділянок сторін та зобов'язання ОСОБА_3 перенести межу на 1 метр 49 сантиметрів вглиб її земельної ділянки від земельної ділянки позивача, суд виходив з доведеності вимог позивача щодо порушення його права власності на земельну ділянку.

Проте, суд дійшов до таких висновків з порушенням норм процесуального та матеріального права з огляду на наступне.

Судом встановлено, позивач є власником земельної ділянки загальною площею 0,2840 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 881406. Вказана земельна ділянка межує з ділянкою відповідача, яка є власником сусіднього домоволодіння, після смерті ОСОБА_5, проте землею користується без правоустановчих документів.

Суд, не маючи належних доказів, вважав доведеним порушення межі позивача. Таких висновків, він дійшов з порушенням вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, які визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач ОСОБА_3 наполягала, що межа, між земельними ділянками сторін йшла по паркану з давніх часів та існує і тепер, що підтверджується даними технічного паспорту та планом схемою (а.с.87-89).

Таким чином, між сторонами існує спір щодо спільної межі між їхніми земельними ділянками.

Належними та допустимими доказами в розумінні ст..107 ЗК України наявності межі є земельно-кадастрова документація.

Проте, позивач не надав суду відповідної земельно-кадастрової документації, яка б свідчила про те, що відповідач порушив межу і її необхідно відновити та знести побудовані відповідачем на ній споруди.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 серпня 2012 року по цій справі скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: