Справа № 105/1182/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді -Федоренко Е. Р.,
при секретарі -Сорочан А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
03.09.2012 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 001-11133-250108 від 25.01.2008 року, яка станом на 05.07.2012 року складає 7262,08 грн. Відповідач неодноразово повідомлявся про виникнення заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів, однак на даний час заборгованість не погашена. Просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні 29 жовтня 2012 року заперечувала проти позову з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. У судове засідання 06 листопада 2012 року відповідач не з'явилася, надала письмові заперечення, у яких позов визнала частково, у розмірі заборгованості, що склалася станом на 30 липня 2010 року, у сумі 3797,08 грн. До частини позовних вимог про стягнення штрафів та пені просила застосувати строк позовної давності.
Вислухав відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що 25.01.2008 року між сторонами укладений кредитний договір № 001-11133-250108, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, оформлено та надано в користування картку платіжної системи, а також ПІН-код до картки, здійснювалося обслуговування відповідача на умовах, викладених в тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до договору. Відповідно до п.1.3 умов договору банк надав позивачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. та на день укладення договору був встановлений ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 грн. (а.с.5-10).
Відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 05.07.2012 року у неї утворилась заборгованість в розмірі 7262 грн.08 коп., яка складається з тіла кредиту в розмірі 2472 грн. 11 коп., простроченого тіла кредиту - 0,00 грн., заборгованості за відсотками - 1633,49 грн., заборгованості за комісіями - 3156,48 грн., пені - 394,56 грн. (розрахунок заборгованості а.с.14).
Правовідносини сторін регулюються статтями 509, 526, 530, 536, 546-552, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, укладаючи та підписуючи кредитний договір, погодилася із зазначеними в ньому умовами.
Позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором, тобто надав відповідачу обумовлену договором суму кредиту, відповідач, у свою чергу, умови кредитного договору належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Доказів у спростовання наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При з'ясуванні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про повернення заборгованості за кредитним договором, суд враховує роз'яснення п.30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, згідно з якими враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Згідно зі ст.ст. 257, 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Кредитним договором № 001-11133-250108 від 25.01.2008 року, укладеним між сторонами справи, виконання зобов'язань визначено у вигляді щомісячних платежів, складові якого зазначені у Тарифах.
Таким чином, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли боржник мав сплатити наступний щомісячний платіж, але не виконав свої зобов'язання за договором.
З розрахунку банку вбачається, що останній платіж був здійснений відповідачем у 14.06.2010 року (а.с.14).
Таким чином, звернувшись до суду з даним позовом у вересні 2012 року, позивач дотримався трирічного строку позовної давності про повернення заборгованості за кредитним договором.
Доводи відповідача про те, що позивач за умовами досудової вимоги мав звернутися до суду про стягнення з неї заборгованості 01 вересня 2010 року, а звернувся лише у 2012 році, отже пропустив строк звернення до суду, судом не приймаються до уваги виходячи з наступного.
Як зазначалося вище, строк виконання зобов'язання кредитним договором 001-11133-250108 від 25.01.2008 року не визначено, але згідно п.5.2 договору він діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
Та обставина, що направивши на адресу відповідача досудову вимогу, у якій зазначено, що 01.09.2010 року у разі відсутності контактів з її боку Банк ініціює звернення до суду, не свідчить про пропуск Банком строку звернення до суду з даним позовом.
Так, відповідно до п.5.8 кредитного договору у разі невиконання та/або неналежного виконання Держателем зобов'язань по сплаті заборгованості за цим договором понад 91 календарний день, Банк має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір шляхом відправлення на адресу відповідного листа. Через 10 календарних днів з дати відправлення на адресу Держателя листа, цей договір вважається розірваним. Розірвання договору не звільняє Держателя від обов'язку погасити в повному обсязі заборгованість, що була нарахована до дати розірвання договору, включаючи пеню, яка нарахована за порушення зобов'язань по цьому договору, а також за платежами, які можуть надходити до Банку протягом 30 календарних днів з моменту розірвання цього договору.
Таким чином, розірвання договору у разі неналежного та/або неналежного виконання зобов'язань по оплаті заборгованості, є правом, а не обов'язком банку.
Крім того, направлення відповідачу досудової вимоги із зазначенням конкретної дати звернення до суду, не є розірванням кредитного договору, а також не є обов'язком Банку звернення до суду, а тільки його правом.
Не скориставшись цим правом, Банк продовжував нараховувати відповідачу суми заборгованості (суми кредитів, нарахованих процентів, комісій, плат, штрафних санкцій тощо), які передбачені кредитним договором.
Доводи відповідача про те, що Банком неправомірно нараховувалася пеня у завищеному розмірі, не передбаченому договором, правового значення не мають, оскільки як встановлено з розрахунку заборгованості, про стягнення якої Банк звернувся до суду, сума пені хоча і зазначена як її складова, але до розміру остаточної суми заборгованості у розмірі 7262,08 грн. вона не входить (тіло кредиту 2472,11 грн. + заборгованість за відсотками 1633,49 грн. + 3156,48 грн. = 7262,08 грн.).
Доводи відповідача про наявність протиріч сум заборгованості станом на 21.07.2010 року у розмірі 3924,61 грн. і 30.07.2010 року у розмірі 3797,08 грн. не свідчить про відсутність заборгованості і не підтверджують іншого розміру заборгованості, що склалася за відповідачем станом на 05.07.2012 року і становить 7262,08 грн.
Доводи відповідача про відмову Банку надання інформації по руху коштів на рахунку нічим не підтверджені, крім того, це не впливає на зміст та розмір заборгованості за кредитом.
Суд погоджується з доводами відповідача про сплив строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), який відповідно до частини 2 статті 258 ЦПК України складає 1 рік, проте з такими вимогами позивач не звертається.
З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, яка станом на 05.07.2012 року складає 7262 грн.08 коп., і складається з тіла кредиту в розмірі 2472 грн. 11 коп., простроченого тіла кредиту - 0,00 грн., заборгованості за відсотками - 1633,49 грн., заборгованості за комісіями - 3156,48 грн.
У відповідності до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені судові витрати: судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 257, 261, 509, 525-527, 530, 554, 610, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 60, 88, 174, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 7262 грн. 08 коп., і судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Е. Р. Федоренко