УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/7530/2012Головуючий суду першої інстанції:Смолій А.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.

"07" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБерзіньш В.С.

СуддівКірюхіної М.А. Руснак А.П.

При секретаріГаліч Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Північне Сяйво» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення упущеної вигоди, відшкодування матеріальної шкоди,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Північне Сяйво» на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» звернулося до суду із позовом до відповідачів про стягнення у солідарному порядку упущеної вигоди, відшкодування матеріальної шкоди, мотивуючи тим, що 05.06.2009 року та 12.08.2009р. між ТОВ «Санаторій «Північне сяйво», в особі директора ОСОБА_7, та ОСОБА_6 були укладені договори купівлі-продажу об'єктів нерухомості; 25.04.2008р. між ТОВ «Санаторій «Північне Сяйво» та ПП «ОСОБА_8», в особі директора ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу нежилої будівлі. В подальшому вказані договори були визнанні недійними. Зазначені угоди були укладені із перевищенням наданих Статутом ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» директору ОСОБА_7 повноважень та при наявності умислу, домовленості відповідачів щодо неправомірності їх дій, свідомого спричинення матеріальної шкоди санаторію. В подальшому, уточнивши позовні вимоги, позивач посилався на те, що встановлений судом факт наявності цивільно-правових порушень (делікту), допущених відповідачами при відчуженні об'єктів ТОВ «Санаторій «Північне сяйво», призвів до виникнення для санаторія різних витрат майнового характеру, а саме: збільшення витрат на водокористування, упущена вигода, витрати на землекористування. Станом на 13 вересня 2012 року просив стягнути упущену вигоду - 822 097,00 грн., завдану шкоду за водокористування - 266 798,61 грн.

Рішенням Сакського міськрайонного суду АРК від 13 вересня 2012 року ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» просить рішення суду першої інстанції від 13.09.2012р. скасувати з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідачів солідарно упущену вигоду у сумі 822 097,00 грн. і матеріальну шкоду за водокористування в розмірі 266 798,61 грн. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зазначаючи, що підставою для стягнення заявлених сум є недобросовісне придбання майна відповідачем ОСОБА_6 та особиста майнова зацікавленість у здійсненні протиправних правочинів зі сторони обох відповідачів; суд дав неналежну оцінку інформаційному листу КРП «БРТІ м.Євпаторії» про належність права власності ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» на будівлі літ. «Г» і літ. «Ж». Вважає, що підстави для стягнення упущеної вигоди і матеріальної шкоди не стосуються кримінальної справи стосовно ОСОБА_7, а витікають із деліктних правовідносин, які суперечать нормам цивільного законодавства.

В засіданні апеляційного суду представники ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» підтримали доводи апеляційної скарги; представник ОСОБА_7 і ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечували.

2

Обговоривши наведені у скарзі доводи, заперечення на них, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в позві, суд виходив із небгрунтованості та недоведеності позовних вимог, зокрема із: необґрунтованості доводів позивача, що підстави для відшкодування даної шкоди не стосуються кримінальної справи щодо встановлення вини ОСОБА_7, а випливають із цивільно-правових, деліктних правовідносин, які виникли після визнання судом недійсними договорів купівлі-продажу; недоведеності вини відповідачів; позивач не надав суду доказів про належність йому на праві власності спального корпусу літ. «Г», розташованого за адресою: АРК, м.Саки, вул.Морська, 12р. та будинку для відпочинку літ. «Ж», розташованого за адресою: АРК, м.Саки, вул.Морська, 12т.; вказані об'єкти є самочинним будівництвом, не введені в експлуатацію у встановленому законом порядку, як наслідок не могли та не можуть експлуатуватися за їх призначенням; правовідносини щодо несплати орендної плати за користування земельними ділянками, на якій розташовані будиночок для відпочинку літ. «С» та вбиральня літ. «Уб» виникли між двома юридичними особами - ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» та ПП «ОСОБА_8», а не позивачем і фізичними особами.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та не суперечать положенням законодавства.

Так ст.ст.10,11ч.1,60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 3ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із матеріалів справи слідує, що позов ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення упущеної вигоди, відшкодування матеріальної шкоди заявлено на підставі ст.ст.16,22,216ч.2,1166,1190,1212 ЦК України.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України, якою обгрунтовано позовні вимоги, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її законні права не було порушено.

Виходячи з наведеного, обов'язок по доведенню наявності факту деліктних правовідносин, які регулюються вищезазначеними нормами цивільного законодавства, факту неправомірних дій відповідачів та наявності негативних наслідків цих дій лежить на позивачеві.

Судом по справі встановлено, що постановою Сакського міськрайнного суду АР Крим від 16.07.2012 року визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Сакської міської ради АР Крим № 385 від 28 травня 2009 року в частині оформлення права власності за ТОВ «Санаторій «Північне Сяйво» на будівлі: спальний корпус літ. «Г» - АРК, м.Саки, вул.Морська, 12р., спальний корпус літ. «Д» - АРК, м.Саки, вул.Морська, 12с.,

3

будинок відпочинку літ. «Ж» - АРК, м.Саки, вул.Морська, 12т., будинок відпочинку літ. «З» -АРК, м.Саки, вул.Морська, 12у., будинок відпочинку літ. «І» АРК, м.Саки, вул.Морська, 12ф., господарську споруду незавершена будівництвом літ. «Е» АРК, м.Саки, вул.Морська, 12х. та в частині зобов'язання КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» зареєструвати право власності за ТОВ «Санаторій «Північне Сяйво» на зазначені будівлі і підготувати свідоцтва про право власності встановленого зразку взамін старих правовстановлюючих документів. Постанова набрала законної сили 20 жовтня 2010 року.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 17.01.2012 року рішення Сакського міськрайнного суду АР Крим від 23 листопада 2011 року, яким було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Здравниці Республіки» до ТОВ «Санаторій «Північне сяйво», ОСОБА_6 про визнання недійними договорів купівлі-продажу, скасовано та ухвалене нове рішення, яким позов ТОВ «Здравниці Республіки» задоволено. Визнано недійними наступні правочини: 1) договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що складається з літ. «Г» - спальний корпус, розташованої за адресою: АРК, м.Саки, вул.Морська, 12р., укладений 05.06.2009 року між ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом і зареєстрований в держаному реєстрі правочинів за № 827; 2) договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що складається з літ. «Ж» - будинок для відпочинку, розташованої за адресою: АРК, м.Саки, вул.Морська, 12т., укладений 05.06.2009 року між ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом, зареєстрований в держаному реєстрі правочинів за № 824; 3) договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що складається з літ. «А» - насосна, розташованої за адресою: АРК, м.Саки, вул.Морська, 12ц., укладений 12.08.2009 року між ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом, зареєстрований в держаному реєстрі правочинів за № 1228.

Постановлюючи вказане рішення колегія суддів прийшла до висновку, що зміст договорів купівлі-продажу будинку для відпочинку літ. «Ж» та спального корпусу літ. «Г» суперечив вимогам ст.ст. 331, 376 ЦК України та п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року, оскільки є самочинними будівлями, у ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» не виникло право власності на зазначене майно і як наслідок правочини мають бути визнанні недійсними. Самочинним будівництвом ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» порушило цільове призначення земельної ділянки, оскільки для будівництва спірна земельна ділянка не була виділена. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на ст. 311 ЦК України, п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, нерухомого майна у вигляді будинку відпочинку літ. «Ж» та спального корпусу літ. «Г» як нерухомого майна, на момент укладення договір купівлі-продажу, взагалі не існувало; представник ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» - ОСОБА_7 уклав спірні договори з перевищенням повноважень і доказів наступного схвалення цих правочинів ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» не надано, а тому зазначені правочини не створили, не змінили та не припинили цивільні права та обов'язки ТОВ «Санаторій «Північне сяйво».

Тобто, зазначеним рішенням Апеляційного суду АРК, яке набрало законної сили, зокрема встановлено самочинність будівель, які були предметом договорів купівлі-продажу, та вищезазначені правочини не визнані недійсними на підставах, передбачених ст.232 ЦК України, тому доводи апелянта про спричинення збитків неможливістю їх експлуатації, належність права власності ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» на будівлі літ. «Г» і літ. «Ж» і щодо недобросовісного придбання майна відповідачем ОСОБА_6 та особисту майнову зацікавленість у здійсненні протиправних правочинів зі сторони обох відповідачів як підставу для стягнення сум - неспроможні.

ОСОБА_7 на час укладення правочинів перебував у трудових відносинах з ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» - займав посаду директора ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» та укладав правочини як представник зазначеного товариства, тобто, він не є стороною недійсних правочинів і правовідносини щодо заявлених до нього ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» вимог положеннями ст.ст.216, 1166 ЦК України не регулюються.

4

Відповідно до положень ч.3ст.134 КЗпП України працівники несуть відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Із матеріалів справи слідує, що кримінальна справа № 1/117/152/2012 р. за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 3651, ч.2 ст. 3641, ч.2 ст. 366 КК України, не розглянута, знаходиться у провадженні Сакського міськрайонного суду АРК, та вимог за цими підставами позивачем не заявлялось.

Відсутні і підставі для стягнення збитків з покупця вказаного позивачем нерухомого майна ОСОБА_6 на підставах, передбачених ч.2ст.216, ст.1166 ЦК України, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів наявності вини ОСОБА_6 в укладені правочинів, які визнані недійсними, факту спричинення нею збитків. Зацікавленість у придбанні майна за договором купівлі-продажу не є таким доказом, оскільки із суті договору купівлі-продажу, ст.ст.203ч.3,655,673ч.2 ЦК України, слідує, що метою укладення договору купівлі-продажу є саме придбання майна особою, яка бажає мати це майно.

Не доведено позивачем наявність обставин та не надано доказів наявності підстав для стягнення з відповідачів зазначених позивачем сум і на підставі положень, передбачених ст.1212 ЦК України.

Неспроможні і посилання апелянта на неналежну оцінку судом інформаційного листа КРП «БРТІ м.Євпаторії» від вересня 2012 року про належність права власності ТОВ «Санаторій «Північне сяйво» на будівлі літ. «Г» і літ. «Ж», оскільки в супровідному листі КРП «БРТІ м.Євпаторії» зазначено, що інформаційні довідки дані без звірення з інвентарними справами, які вилучені прокуратурою 10.01.2011р. (т.2 а.с.3-5). Окрім того, при наявності вищезазначених рішень судів саме по собі не виключення із реєстру даних про належність цих будівель товариству не є підтвердженням наявності у санаторія законного права власності на них.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо законності та обгрунтованності рішення суду першої інстанції в частині витрат на землекористування.

Відповідно до ч.1ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303, 307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Північне Сяйво» відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді: Берзіньш В.С. Кірюхіна М.А. Руснак А.П.