УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5873/2012Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.

"07" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПономаренко А.В.

СуддівБолотова Є.В. , Сокола В.С .

При секретаріУрденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, третя особа - Комунальне підприємство «М-Маяк», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

за апеляційною скаргою ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2011 року позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до суду з зазначеним позовом , посилаючись на те, що 28 січня 2011 року з вини відповідачки сталося залиття належної позивачам на праві власності квартири АДРЕСА_1 , що призвело до ушкоджень жилих і нежилих приміщень квартири, електропроводки , електропобутової техніки та меблі і завдало позивачам матеріальної шкоди у розмірі 21233грн. , яку складають вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 9583 грн., ремонті роботи по поновленню електропроводки , усунення ушкоджень електропобутових товарів, меблів і музикальних інструментів у розмірі 11650 грн.

Вказуючи на ці обставини, позивачі просили стягнути з відповідачки 21233 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, витрати на правову допомогу -2531,84 грн., 1000 грн. у відшкодування витрат на проведення експертного будівельно-технічного дослідження, 340,8 грн. судових витрат, а також компенсувати моральну шкоду у 10000 грн.

Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 12 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 9583 грн., моральну шкоду 2000 грн., судові витрати 2340,80 грн. (із яких судовий збір становить 229,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову становлять 120 грн., витрати на правову допомогу становлять 2000 грн.), а всього стягнуто 13 923,80 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі на вказане рішення представник відповідачки ОСОБА_9, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, а також стягнути з позивачів понесені відповідачкою витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не дав належної правової оцінки наявним у справі доказам , не звернув увагу на невідповідність їх вимогам належності та допустимості доказів у справі, а також недоведеність позовних вимог .

Крім того, суд не встановив справжню причину залиття квартири позивачів, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову та ухвалив незаконне рішення.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_6 просить її відхилити і залишити рішення місцевого суду без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне .

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з доведеності факту затоплення належної позивачам квартири з вини відповідачки ОСОБА_9 , яка має відшкодувати заподіяну позивачам майнову шкоду у межах вартості ремонтно відновлювальних робіт , а також компенсувати моральну шкоду та судові витрати .

З таким висновком суду погоджується судова колегія, який відповідає обставинам справи та узгоджується з матеріалами справи .

Вирішуючи справу , суд правильно керувався вимогами статей 23,1166 і 1167 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України , положеннями яких встановлено загальні підстави для відповідальності за завдану майнову і моральну шкоду , а також критерії визначення моральної шкоди .

Приписами зазначених правових норм визначені підстави відповідальності за завдану фізичний особі майнової і моральної шкоди винною особою, з яких суди повинні виходити при покладанні обов'язку по відшкодуванню такої шкоди, зокрема, шкода, заподіяна особі і майну громадянина , підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови , що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, делікатна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Положеннями частини 2 статті 1166 ЦК України встановлено звільнення особи, яка завдала шкоди, від її відшкодування, за умовою доведення цією особою , що шкоди завдано не з її вини.

Питання про відшкодування моральної шкоди має вирішуватися судом відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України , зокрема, за наявності заподіяння особі моральної шкоди її розмір визначається судом з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань , погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди , а також з урахуванням інших істотних обставин , вимог розумності та справедливості .

Як встановив суд першої інстанції і це підтверджено матеріалами справи 28 січня 2011 року відбулося залиття належної позивачам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на праві власності квартири АДРЕСА_1 з вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 , власником якої є відповідачка ОСОБА_9, унаслідок чого зазнали ушкоджень приміщення жилої кімнати , кухні та ванної кімнати у квартирі позивачів.

Вартість ремонтних робіт у зв'язку із затопленням квартири визначена висновком № 15 експертного будівельно-технічного дослідження від 14 березня 2011 року у розмірі 9583 грн.

Крім того факт ушкоджень належної позивачам квартири унаслідок затоплення та об'єм необхідних ремонтних робіт підтверджується комісійним актом працівників Комунального підприємства (далі-КП) «М-Маяк» від 31 січня 2011 року, з якого вбачається , що в квартирі позивачів від залиття з вище розташованої квартириНОМЕР_1 ушкоджені кімната, кухня, ванна кімната, для відновлення технічного стану квартири необхідно змінити шпалери, лінолеум, відремонтувати стіни, стелю, замінити електропроводку в квартирі.

Матеріали справи також свідчать , що 02 лютого 2011 року відповідачка письмово зобов'язалася відшкодувати ОСОБА_6 матеріальну шкоду , завданої залиттям з її вини квартири позивачів 28 січня 2011 року , у розмірі 7500 грн., а на дату огляду експертом 14 лютого 2012 року квартири ОСОБА_9 у присутності сторін при проведенні судової будівельно - технічної експертизи не надалося можливим встановити причину залиття належної позивачам квартири оскільки в приміщенні санвузла квартири АДРЕСА_3 проведена заміна старих металевих труб системи водопостачання і чавунних труб системи каналізації на пластикові труби, на дату проведення огляду протікання в квартирі АДРЕСА_3 не встановлено ( а.с.157-158).

Факт залиття належної позивачам квартири унаслідок проведення у квартирі відповідачки самовільних ремонтних робіт з втручанням у систему водопостачання , що призвело до розриву водопостачальної труби у приміщенні санвузлу, підтверджується вищевказаним комісійним актом від 31 січня 2011 року, складеним працівниками КП «М-Маяк», письмовими поясненнями ОСОБА_11 від 30 січня 2011 року, з яких вбачається, що при проведенні ним робіт по зняттю унітазу в туалеті стався прорив зношеної труби під підлогою , в результаті вода сильно хлинула у стелю та попала на ніжній поверх , він був змушений перекрити воду у підвалі будинку на стояку холодної води, листами КП «М-Маяк» від 17 червня 2011 року і від 22 вересня 2011 року за змістом яких будівельні роботи у квартирі відповідачки проводилися без дозволу та повідомлення підприємства , квартира тривалого часу перебуває в антисанітарному стані , прорив труби стався на ділянці, яку обслуговує власник квартири , з питань ремонту або заміни труб холодного водопостачання ОСОБА_9 до КП « М-Маяк» не зверталася (а.с. 22,73 121,140).

Положення статті 383 ЦК України, статті 177 Житлового кодексу України та Правил користування приміщеннями житлових будинків , затверджених Постановою Кабміну України від 24 січня 2006 року №45, зобов'язують власників і наймачів квартир обережно відноситися до санітарно-технічного та іншого обладнання жилих приміщень, додержуватися правил утримання житлового будинку , забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень, технічного обладнання , не допускати дій, що викликають псування приміщень, порушують умови проживання громадян , а при проведенні ремонтних робіт та змін у власній квартирі дотримуватися умов , що зі зміни не приведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку .

Крім того статтею 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладений обов'язок дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 11 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року, споживач зобов'язаний своєчасно інформувати виконавця про виявлення несправностей в інженерних мережах, конструктивних елементах належного йому приміщення.

На підставі викладених доказів, яким була дана належна правова оцінка, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що затоплення квартири позивачів відбулося саме з вини ОСОБА_9 унаслідок самовільного втручання в роботу водопостачальної і каналізаційних систем в квартирі відповідачки , що спровокувало ушкодження даної системи та як наслідок затоплення нижче розташованої квартири, тому відповідачка не виконала свого обов'язку щодо забезпечення збереження технічного обладнання своєї квартири та утримуватися від дій , що викликають псування приміщень та порушують умови проживання інших громадян , тому відповідно до наведених положень закону має відшкодувати позивачам заподіяні матеріальну і моральну шкоду .

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у 2000 грн., місцевий суд обґрунтовано виходив з положень статей 23,1167 ЦК України , належним чином дослідив матеріали справи і навів у рішенні відповідні мотиви для зменшення розміру моральної шкоди, а при вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 9583 грн. правильно керувався висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 14 березня 2011 року, тому колегія суддів погоджується з такими висновками суду щодо визначення розміру відшкодування матеріальної і моральної шкоди .

Заперечення ОСОБА_9 проти викладених у позовній заяві обставин і посилання на недоведеність її вини у залитті квартири позивачів, що на думку відповідачки відбулося унаслідок неналежного стану внутрішньобудинкових мереж водопостачання (корозійного руйнування металу) як результату неналежного виконання КП « М-Маяк» своїх обов'язків по технічному обслуговуванню будинку усупереч вимогам статей 10 і 60 ЦПК України не доведені у встановленому законом порядку і спростовуються вищезазначеними доказами , які узгоджуються між собою.

Докази, на які ОСОБА_9 посилається у підтвердження відсутності свої вини у затопленні належної позивачам квартири 28 січня 2011 року , а саме - фототаблиця (а.с.75-77,206-207 ), лист виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 28 липня 2011 року № с-101\3232\2-1988 щодо покладення на КП « М-Маяк» обов'язку обслуговувати стояки водовідведення та проводити за власний рахунок ремонті роботи (а.с. 114) на думку судової колегії не можна вважати безумовним підтвердженням залиття квартири позивачів унаслідок саме неналежного технічного стану водопостачальної і каналізаційних систем в квартирі відповідачки без втручання в цю систему споживача .

Наявний у справі висновок трасологічної експертизи № 3539 від 27 лютого 2012 року, за змістом якого розрив труби водопостачання у квартирі АДРЕСА_3 м.Алушти стався внаслідок корозійного руйнування металу, які не будь ознаки на труби водопостачання у вигляді деформацій, вм'ятин, загинів, ділянок з відсутністю нашарувань корозії, що вказують на механічні дії, у тому числі ремонтні, відсутні, розрив стався на ділянці, розташованій дещо нижче рівня підлоги приміщення санвузлу і оберненої у бік стіни, протилежної до входу у це приміщення (а.с. 161-164) був предметом оцінки та дослідження судом першої інстанції відповідно до вимог статті 212 ЦПК України.

При цьому суд правильно звернув увагу на те, що ця експертиза була проведена після заміни водопровідної і каналізаційної труб відповідачкою на труби, виготовлені з полімерного матеріалу, і за фотозображенням таких труб санвузлу її квартири.

Доводи апеляційної скарги стосовно неналежного оформлення комісійного акту від 31 січня 2011 року та недостовірності висновку № 15 експертного будівельно-технічного дослідження від 14 березня 2011 року, на думку судової колегії , з урахуванням викладеного є неспроможними і не заслуговують на увагу .

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані докази, оцінив обставини у справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду .

За даних обставин судова колегія дійшла висновку щодо ухвалення судом рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права , що відповідно до частини 1 статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 12 червня 2012 року без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частини 1 статті 308 , статтями 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_9 ОСОБА_10 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у день проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Судді: Болотов Є.В. Пономаренко А.В. Сокол В.С.