УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/7199/2012Головуючий суду першої інстанції:Абзатова Г.Г.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. Ф.

"07" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Руснак А.П.,

СуддівБерзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,

При секретаріГаліч Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Державного підприємства «Євпаторійський морський торгівельний порт» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_7 до Державного підприємства «Євпаторійський морський торгівельний порт» про визнання бездіяльності незаконною та спонукання до укладення договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Євпаторійського міського суду АРК від 05 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

ДП «Євпаторійський морський торгівельний порт» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що згідно з ордером від 10 березня 1966 року сім'ї ОСОБА_11 виділено службове житло площею 40,5 кв.м. для проживання сім'ї з чотирьох осіб у гуртожитку, що належить порту. Відповідачі самовільно захопили та безпідставно займають житлові приміщення площею 72 кв.м. замість 40,5 кв.м., а крім того, збудували кам'яний паркан навколо будинку.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 звернулися до суду із зазначеним вище позовом, мотивуючи вимоги тим, що вселилися у квартиру загальною площею 72,0 кв.м., на законних підставах. Відповідач безпідставно ухиляється від укладання договору житлового найму та на надання комунальних послуг.

Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 05 вересня 2012 року позовні вимоги ДП «Євпаторійський морський торгівельний порт» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання дій неправомірними, зобов'язання зробити певні дії задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_7, ОСОБА_8 знести самовільно побудований паркан, розташований за адресою АДРЕСА_1. У задоволенні позову у частині визнання дій ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в її інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_10 по зняттю і використанню житлових приміщень № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, загальною площею 31,7 кв.м. та зобов'язання їх звільнити приміщення № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, загальною площею 31,7 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1 відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 до ДП «Євпаторійський морський торгівельний порт» про визнання бездіяльності незаконною та спонуку до укладення договору відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ДП «Євпаторійський морський торгівельний порт» та повністю задовольнити їх позовні вимоги, посилаючись на те, що суд не врахував наданих ними доказів правомірного користування ними квартирою загальною площею 72 кв.м., а також зробив неправильний висновок про самовільне спорудження кам'яного паркану, не звернувши уваги на докази, які підтверджують існування шиферного паркану ще до вселення у будівлю сім'ї ОСОБА_9.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить державі за рішенням Господарського суду АРК від 04 квітня 2006 року та знаходиться у повному господарському веденні позивача.

Позивач є користувачем земельної ділянки площею 0,2735 га за цією ж адресою.

Згідно з ордером від 10 березня 1966 року для проживання сім'ї ОСОБА_11 з чотирьох осіб виділено три кімнати площею 40,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1

На теперішній час відповідачі займають приміщення за вказаною адресою загальною площею 72 кв.м. Кам'яний паркан навколо будинку літ. «Р», збудований відповідачами замість шиферної огорожі, за актом обстеження від 20 лютого 2012 року, складає 23 м. в довжину та огороджує частину території порту приблизно площею 0,0240 га.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідачів ОСОБА_11 звільнити приміщення житлового будинку літ. «Р» загальною площею 31,7 кв.м. та зустрічних позовних вимог про спонукання до укладання договору найму та про надання житлово-комунальних послуг, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання відповідачів знести кам'яний паркан, суд виходив з його обґрунтованості, вважаючи що як користувачу порту створюються перешкоди у користуванні земельною ділянкою, а відповідачами не надано належних дозволів на право користування земельною ділянкою та зведення паркану.

З висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується, оскільки вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Частиною 2 ст.61 ЖК України визначено, що договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення.

Згідно з ордером від 10 березня 1966 року для проживання сім'ї ОСОБА_11 з чотирьох осіб виділено три кімнати площею 40,5 кв.м.

Враховуючи встановлені обставини, суд обґрунтовано зробив висновок про те, що вимоги Оліникових про укладання договору найму приміщень площею 72,0 кв.м. та про надання житлово-комунальних послуг з ДП «Євпаторійський торгівельний порт» не підлягають задоволенню, оскільки ними правомірність користування житловими приміщеннями саме такою площею не доведена.

Колегія суддів вважає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень щодо них.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, крім того, наведені в апеляційній скарзі доводи, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновком суду по їх оцінці.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши докази та надавши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.

Як таке, що ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, рішення у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України, має бути залишено без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду АРК від 05 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді Руснак А.П., Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,