Справа № 22-8320 - 2006                               Головуючий у 1 інстанції Гусинський М.О.

Категорія 38                                                                                Доповідач     Молчанов C.I.

УХВАЛА Іменем України

2006 року   жовтня " 9 " дня Апеляційний суд Донецької області

у складі:   Головуючої  Стельмах Н.С.

Суддів       Молчанова С.І.

Звягінцевої О.М,

при секретарі Стефанової І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слав,янського міськрайонного суду Донецької області від 5.07.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ в Донецької області про стягнення заборгованості за не отриманий формений одяг при звільнені, про стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду, задовольнити вимоги позивача, пояснення представника УВД Вангородського О.О., який просив залишити рішення суду без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи

ВСТАНОВИВ

У апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення Слав,янського міськрайонного суду від 5.07.2006 року, яким у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Суд прийшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача у зв,язку з пропуском строку на захист порушеного права, крім того суд прийняв до уваги відсутність фінансування відповідача на придбання форменого одягу.

Доводи скарги зводяться до того, що суд не прийняв до уваги фактичні обставини справи, що згідно діючого законодавства управління повинно сплатити позивачу заборгованість за форму за три останні роки, відповідач визнав, що ці суми є боргом. Позивач наполягав на задоволені своїх вимог, на його думку, управління повинно сплатити йому заборгованість за форму за час служби. Суд порушив вимоги матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити. Письмового пояснення на апеляційну скаргу відповідач не надав.

Рішенням суду від 5.07.2006 року у задоволені позовних вимог відмовлено у зв,язку з тим, що за три останні року перед звільненням на пенсію, відсутнє фінансування з боку держави на витрати по форменому одягу, тому немає вини відповідача по незабезпеченню позивача одягом.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 10.05.2006 року звернувся до суду з позовною заявою про виплату компенсації за формений одяг та відшкодування моральної шкоди. Зазначав, що проходив службу в органах МВС, був звільнений за віком  31.08.2005  року.  За час служби не отримував формений одяг,  відповідач заборгував йому одяг на 4556 гривень, які повинен, на думку позивача, йому виплатити.

Відповідач визнав позовні вимоги частково на суму 2293 гривні у межах трирічного строку давності. Суд перевірив правильність нарахування компенсації за не отриманий одяг при звільнені, прийшов до висновку про те, що вимоги позивача є законними, але задоволенню не підлягають через відсутність фінансування державою цих витрат.

Апеляційний суд вважає, що скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог з таких підстав :

Суд встановив, що позивач не отримав одяг, має право на грошову компенсацію у розмірі вартості не отриманого одягу, ці вимоги про нарахування компенсації у розмірі 2293 гривні за три останні роки представник відповідача визнав, що відповідно до вимог ч. 1 ст 61 ЦПК України є обставиною звільненою від доказування.

При вирішенні справи суд не прийняв до уваги, що відповідач нарахував позивачеві суму заборгованості за одяг за час проходження служби на суму 4556 гривень 82 копійки, про що є відповідна довідка відповідача від 13.09.2005 року \ а.с. 8\.

Відповідно до вимог Закону України „ Про міліцію „ , Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ „ позивач мав право на обмундирування за рахунок держави, про що відповідач не заперечує, відповідно до довідки від 13.09.2005 року нарахував суму боргу за обмундирування 4556 гривень.

Висновок суду першої інстанції про те, що право позивача порушено, але він без поважних причин пропустив строк для захисту порушеного права є помилковим. Законне право позивача дійсно порушено, він своєчасно звернувся до суду з позовом про захист порушеного права, вимоги позивача грунтуються на законі, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, у випадку порушення судом першої інстанції матеріального права, коли суд не застосовує вимоги матеріального закону, який підлягає застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.

Згідно довідки . відповідача позивачеві нараховано на виплату грошової компенсації за обмундирування за час служби 4556 гривень 82 копійки, що апеляційний суд оцінює як визнання вимог позивача управлінням, тому апеляційний суд вважає можливим рішення суду першої інстанції скасувати, новим рішенням задовольнити позовні вимоги, стягнути з УВМС України у Донецької області, як розпорядника кредитів на користь позивача вказану суму боргу за обмундирування.

Керуючись ст.307, ст. 309, ст. 313, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення   Слов,янського міськрайонного суду Донецької області від 5.07.2006 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з управління МВС в Донецької області на користь ОСОБА_1 чотири тисячі п,ятьсот п,ятьдесят шість гривень 82 копійки.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою суду.