Справа 11 а - 715                                    Головуючий у суді І інстанції Деревінський C.M.

Категорія ст. 122 ч. 1 КК                                   Доповідач у суді II інстанції Лещенко P.M.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 серпня 2006 року.     Колегія судців судової   палати   у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської  області  у складі:

головуючого - судді Зубка К.А., суддів Лещенка P.M., Петрової І.М., за участю прокурора Черниш Г.Р., адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянула  у  відкритому  судовому  засіданні  у  м.   Кіровограді  апеляцію засудженого   ОСОБА_1   на   вирок   Кіровського   районного   суду   м, Кіровограда від 5 червня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець АДРЕСА_1, мешканець м. Кіровограда, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 1 рік, а відповідно до ст. 76 КК України зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 30 листопада 2004 року близько 12 години в м. Кіровограді біля АДРЕСА_2умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду, а кримінальну справу відносно нього закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на те, що тілесні ушкодження потерпілому він заподіяв захищаючись від нападу останнього, і в його діях вбачається необхідна оборона, та що саме потерпілий спровокував конфлікт між ними.

По справі також надійшла апеляція прокурора, яка у відповідності до ст. 355 КПК України була відкликана до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка вважає що вирок суду необхідно залишити без зміни, засудженого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_3, які підтримали свою апеляцію, потерпілого ОСОБА_4 та її представника адвоката ОСОБА_2, які вважають що вирок суду зміні не підлягає, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія судців приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, що у повному обсязі підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами. А саме: показаннями потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_4, з яких вбачається, що засуджений ЗО листопада 2004 року під час сварки наніс потерпілому ОСОБА_4 декілька ударів молотком, висновками судово-медичної експертизи №94 від 25.03.2005 року, згідно якої у потерпілого виявлені середньої тяжкості тілесні ушкодження, висновками додаткової судово-медичної експертизи №94 від 22.06.2005 року, з яких вбачається, що тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_4 могли виникнути при обставинах викладених потерпілим під час відтворення обстановки та обставин події, та не могли бути утвореними при обставинах, викладених ОСОБА_1 під час відтворення обстановки та обставин події. Згідно висновків судово-психіатричної експертизи №715 від 23.12.2005 року ОСОБА_1 здатен був, по своїм індивідуально-психологічним властивостям, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час подій 30 листопада 2004 року.

Доводи засудженого про те, що він діяв в межах необхідної оборони під час сварки з потерпілим, розглядались під час судового розгляду справи, і судом першої інстанції їм дана належна юридична оцінка.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1, суд у повному обсязі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, особу винного, в тому числі і те, що він виключно позитивно характеризується за місцем роботи, через що обґрунтовано призначив останньому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, та у відповідності до ст. 75 звільнив його від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1 та скасування вироку суду через відсутність в його діях складу злочину.

Але, вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди, місцевий суд належним чином не врахував важкий матеріальний стан засудженого, що він допомагає сім'ї своєї сестри, яка залишилася без годувальника, та ту обставину, що потерпілий сам спровокував ОСОБА_1 на неправомірні дії. А тому, в порядку ст. 365 ч. 2 КК України, колегія суддів вважає за можливе зменшити стягнену з засудженого моральну шкоду до 500 грн.

Керуючись ст.ст. 362, 365 ч. 2,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В порядку ст. 365 ч. 2 КК України вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 5 червня 2006 року стосовно ОСОБА_1, в частині стягнення моральної шкоди, змінити. Зменшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду до 500 грн.

В решті вирок суду залишити без зміни.