ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"05" серпня 2008 р. |
Справа № 2/77-4А. |
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УАЛІТА», смт. Ратне
до Волинської митниці, м. Луцьк
Управління державного казначейства у Волинській області, м. Луцьк
про визнання нечинними: рішення про визначення митної вартості товарів № 7-К від 07.05.2008 р., картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 201030009/2008/000004 від 07.05.2008 р.
Суддя Черняк Л. О.
При секретарі Андрусенко О. О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Прокопчук С. В. - адвокат (дов. у справі)
від відповідача1: Цибуковська Н. Ф. - дов. у справі, Кутикіна К. М. - (дов. у справі)
від відповідача2: Гережун Н. Д. - дов. у справі
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.
В засіданні суду 05.08.2008 р. згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть спору: Позивач - ТзОВ «УАЛІТА» у позовній заяві та в заяві від 30.07.2008 р. просить суд визнати нечинними: рішення Волинської митниці про визначення митної вартості товарів № 7-К від 07.05.2008 р., картку відмови Волинської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 201030009/2008/000004 від 07.05.2008 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору від 27.02.2008 р. № 53-09/07-23, укладеного між акціонерним товариством «Даугавпілський завод привідних ланцюгів Ditton», Латвія та ТзОВ «УАЛІТА», позивачу надійшли ланцюги приводні по рахунку-фактурі (інвойсу) № 8070 від 23.04.2008 р. та накладної (CMR) № LV-0579896 від 23.04.2008 р. При подачі документів для митного оформлення декларантом було вибрано метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, що імпортуються, та заявлено митну вартість товару в розмірі 9829,2 дол. США, що по курсу НБУ становило 49637,46 грн. та відповідає договору № 53-09/07-23 від 27.02.2008 р., специфікації, рахунку-фактурі та прейскуранту цін заводу-виробника. Проте інспектором Волинської митниці було відмовлено у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Позивач вважає, що рішенням про визначення митної вартості товарів та карткою відмови Волинської митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 201030009/2008/000004 від 07.05.2008 р. порушено гарантовані права товариства та є незаконними, а мотиви відмови не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства України. Відповідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу. Основний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), визначений у ст. 267 Митного кодексу, застосовується тоді, коли умови, передбачені в цій статті, виконано. У рішенні № 7-к жодним чином не вказано, на підставі якого саме методу було визначено митну вартість товарів в розмірі 25499,60 дол. США, що імпортувалися і чому саме основний метод визначення митної вартості товарів не може бути використаний. Внаслідок невмотивованого збільшення митної вартості товарів товариство змушено було для уникнення простою вантажу та вчасного виконання взятих на себе зобов'язань, оплатити митні збори за завищеною ціною товару, визначеною митними органами.
Відповідач - митниця проти позову заперечив, обґрунтовуючи наступним.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів // через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ч.І ст.262 МК України).
При здійсненні митного контролю та митного оформлення товару, ввезеного згідно зовнішньоекономічного договору № 53-09/07-23 від 27.02.2008р. на адресу ТзОВ "УАЛІТА", Волинською митницею було з'ясовано, що митна вартість задекларованого товару ( 9829 дол. США).) є значно нижчою від митної вартості, зазначеної в ціновій інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. З врахуванням вказаних обставин, відділом контролю митної вартості та номенклатури Волинської митниці було прийнято рішення від 07.05.2008 р. № 7-к про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), згідно якого митна вартість заявленого до митного оформлення товару "ланцюги приводні роликові для сільськогосподарських механізмів та промислового устаткування" становить 25499,6 дол. США. В результаті була виписана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 201030009/2008/000004.
Порядком оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 №1227 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 №1562/11842) передбачено, що картка відмови заповнюється у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, пред'явлених до митного контролю декларантом, в якій в стислому вигляді зазначаються причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
З врахуванням викладеного, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", позивачем було прийнято рішення про проведення митного оформлення ввезеного вантажу із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, про що свідчать оформлена декларація митної вартості форми ДМВ-2 з зазначеним в ній застереженням про відповідальність декларанта за достовірність усіх відомостей, зазначених у цій декларації та в документах, поданих для підтвердження правильності визначення митної вартості товарів, а також оформлена ВМД №201030009/8/001286 від 08.05.08.
Відповідно до наказу ДМСУ від 17.03.08 № 230 "Про затвердження Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України" ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.03.2008 р. за №259/14950 ) випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням (п.2 Порядку...) під гарантійне зобов'язання.
При здійсненні митного оформлення в декларації митної вартості посадовою особою митниці вноситься запис "контроль митної вартості після пропуску", а також зазначається вид гарантійних зобов'язань. Строк дії гарантійних зобов'язань не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.
В подальшому декларант повинен подати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості та забезпечити можливість їх перевірки. На підставі результатів перевірки митницею приймається рішення, яке може бути оскаржено декларантом в порядку, передбаченому чинним законодавством.
В даному випадку декларант не звертався до митниці з проханням випустити товар у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, що є підставою вважати, що він погодився з митною вартістю, зазначеною в оскаржуваному рішенні. Згідно ч.2 п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-111 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, начальника відділу контролю митної вартості та номенклатури Волинської митниці Кутикіної К. М., суд
в с т а н о в и в :
Між акціонерним товариством «Даугавпілський завод приводних ланцюгів Ditton», Латвія, та ТзОВ «УАЛІТА», смт. Ратно, укладено договір від 27.02.2008 р. № 53-09/07-23 на поставку приводних ланцюгів. Як зазначив сам позивач, при подачі документів для митного оформлення декларантом було вибрано метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, що імпортуються, та заявлено митну вартість в розмірі 9829,2 дол. США, що по курсу НБУ становить 49637,46 грн. та відповідає специфікації від 23.04.2008 р. до договору, рахунку-фактурі (інвойсу) № 8070 від 23.04.2008 р., та прейскуранту цін заводу-виробника.
Рішенням № 7-К від 07.05.2008 р. на ланцюги приводні роликові для сільськогосподарських механізмів та промислового устаткування згідно поданих товариством «УАЛІТА» документів, у зв'язку з заниженням митної вартості товару (9829,2 дол. США) Волинською митницею визначено митну вартість в сумі 25499,6 дол. США. При цьому джерелом інформації є: Митний кодекс України, постанова кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 р. «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», цінова інформація бази даних Держмитслужби України.
На підставі зазначеного рішення старшим інспектором митниці було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 201030009/2008/000004 від 07.05.2008 р. В цей же день картку було отримано декларантом, про що свідчить його підпис на картці відмови.
Згідно відмітки у митній декларації № 201030009/8/001286 всі платежі товариством сплачено 08.05.2008 р. Під митним контролем вантаж перебував з 25.04.2008 р.
З пояснень начальника відділу контролю митної вартості та номенклатури Волинської митниці Кутикіної К. М. вбачається, що при визначенні митної вартості задекларованого товару, виходили із розміру митної вартості, зазначеної в ціновій інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.
Враховуючи те, що.
Наказом Державної Митної служби України від 17.03.2008 р. № 230, зареєстрованого в Мін'юсті України 27 березня 2008 р. за N 259/14950, затверджено Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, який визначає механізм реалізації права декларанта, що заявляє митну вартість, згідно з положеннями статті 264 Митного кодексу України і пункту 15 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 N 1766. Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням. В подальшому декларант повинен подати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості та забезпечити можливість їх перевірки. На підставі результатів перевірки митницею приймається рішення, яке може бути оскаржене декларантом в порядку, передбаченому чинним законодавством. Декларант в даному випадку не звертався до митниці про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, що є підставою вважати, що він погодився з митною вартістю, зазначеною в оскаржуваному рішенні.
Згідно п. п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Статтею 5 названого Закону передбачений порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу. Зокрема в приписах п. 5.1 ст. 5 Закону зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відмітка Волинської митниці в декларації (форма МД-2) свідчить про сплату декларантом 08.05.2008 р. всіх належних платежів, в т. ч. і митної вартості товару, тобто він узгодив визначене митницею зобов'язання по митній вартості товару в сумі 25499,6 дол. США.
Таким чином, наведені докази свідчать про безпідставність позовних вимог ТзОВ «УАЛІТА», в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 86, 158-186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Митним кодексом України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові ТзОВ «УАЛІТА» про визнання нечинними: рішення про визначення митної вартості товарів № 7-К від 07.05.2008 р., картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 201030009/2008/000004 від 07.05.2008 р. - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л. О. Черняк
Дата виготовлення повного тексту постанови 07.08.2008 р.
Суддя Черняк Л.О.