АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/3652/2012 Номер провадження 22-ц/1690/3652/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Андрущенко С.А. Суддя-доповідач: Обідіна О. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.
Суддів: Бутенко С.Б., Панченка О.О.
при секретарі Зеленській О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення страхового відшкодування,
колегія суддів , заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2012 року, з урахуванням ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 3 вересня 2012 року та додаткового рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 3 вересня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення страхового відшкодування задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_2 18402,44 грн. витрат за втрачену заробітну плату за час знаходження на лікарняному, 9120 грн. на проїзд та лікування в санаторії 17.05.2012 року, 5043,09 грн. за проїзд та лікування в санаторії 06.12.2010 року 3000 грн. в рахунок відшкодування витрат на придбання ліківё а всього стягнуто 35565,53 грн.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_3 4872 грн. витрат на проїзд та лікування в санаторії 06.12. 2010 року, 4860 грн. за проїзд та лікування в санаторії 07.11.2011 року, 8930 грн. за проїзд та лікування в санаторії 17.05.2011 року, 4860 грн. за проїзд та лікування в санаторії 16,05.2012 року, 2207,24 грн. часткового відшкодування витрат за проїзд та лікування в санаторії 17.05.2010 року, а всього 20869 грн.24 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
З рішенням не погодилось ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» , яке в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, порушення норм матеріального права , невідповідності висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 309 ч.1 п. 3ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи.
По справі встановлено, що 26.03.2009 р. на вул.. Леніна в м. Полтаві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_1 та водія ОСОБА_2 , який управляв автомобілем НОМЕР_2 . Внаслідок пригоди позивачам заподіяно шкоду, яка була завдана ушкодженням здоров»я.
Вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 29.09.2010 р. ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ст. 286 КК України до трьох років позбавлення волі та задоволено позовні вимоги потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, стягнуто з засудженого на їх користь солідарно 45900,74 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди , 30000 грн. на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_2, а також 2500 грн. судових витрат. За результатами перегляду кримінальної справи в апеляційній інстанції , вирок в частині цивільного позову залишений без змін.
В момент скоєння ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_4 була застрахована ТзДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус».
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок ушкодження здоров»я позивачі несли витрати на придбання ліків, транспортування до лікувальних закладів , оплачували призначене їй санаторно-курортне лікування , тривалий час були тимчасово непрацездатні , що є підставою для відповідальності страхової компанії в межах ліміту, Передбаченого Законом в сумі 51000 грн. на кожного потерпілого.
Частково врахувавши добровільне відшкодування відповідачем заподіяної шкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , місцевий суд стягнув на користь останнього за 82 дня тимчасової непрацездатності 18402,44 грн. , у відшкодування витрат за придбання ліків 3000 грн. , а також на витрати, пов'язані з оплатою санаторно-курортного лікування та проїздом позивачів та прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з страхової компанії моральної шкоди
З вказаним висновком не може в повній мірі погодитись колегія суддів з наступних підстав.
Так, ст. 22,23,24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в разі настання страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності страховика передбачено право на здійснення страхового відшкодування, в тому числі на відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого, зокрема на відшкодування шкоди , пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності , а також , пов'язаної з його лікуванням .
Стягуючи з відповідача 18402, 44 грн. в якості витрат за втрачену заробітну плату за час знаходження на лікарняному, суд виходив з того, що страховик не в повній мірі оплатив період тимчасової непрацездатності потерпілого ОСОБА_2 , тому не оплачуваними залишились 82 робочих дня , що при середньому щоденному заробітку в 224,42 грн. складатиме 18402,44 грн.
Разом з цим, колегією суддів з'ясовано, що період тимчасової непрацездатності ОСОБА_2 тривав 103 робочих дня, з урахуванням добровільної оплати страховиком шкода за 28 днів тимчасової непрацездатності, оплаті підлягають іще 75 робочих днів, що в грошовому виразі становитиме 16831,50 грн., а не 18402, 44 грн.
Також не може погодитись колегія суддів з висновками суду першої інстанції щодо доведеності позивачем ОСОБА_2 витрат на суму 3000 грн., понесених ним на придбання ліків та інших медичних засобів .
Обґрунтовуючи свій висновок в цій частині, суд першої інстанції , врахував те, що позивач фактично надав суду квитанції, які були предметом дослідження в кримінальній справі і по яким вже частково відшкодовано шкоду шляхом стягнення її з винної особи . Разом з тим, рішення суду в цій частині не вмотивовано та відповідно не здійснено будь-яких посилань на належні та допустимі докази з приводу понесених ОСОБА_2 витрат на суму саме 3000 грн.
Так, позивачем до матеріалів цивільної справи приєднані лише ксерокопії квитанцій та аптечних чеків, з аналізу яких вбачається, що вони є ідентичними до квитанцій та чеків , приєднаних потерпілим ОСОБА_2 до свого цивільного позову в межах кримінальної справи -а.с.35-46 т.1 та а.с. 39-45 т.2 кримінальної справи та охоплюють один період -з квітня 2009 року по вересень 2010 року.
Оскільки витрати, понесені потерпілими на придбання ліків були включені ними до предмету позовних вимог, пред»явлених в межах кримінальної справи до винної особи та були прийняті до уваги судом, який стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно 45900,74 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, підстав для повторного стягнення такої шкоди в ході розгляду цивільної справи -не має.
Інших письмових доказів, які б свідчили про факт понесення позивачем ОСОБА_2 витрат на придбання ліків на інших медичних засобів після вересня 2010 року -до справи не приєднано.
Також не відповідає судове рішення вимогам ст. 213,214 ЦПК України в частині стягнення на користь потерпілої ОСОБА_3 2207 грн.24 коп. , оскільки не вбачається з яких розрахунків виходив суд, визначаючи шкоду в такому розмірі. В даному випадку суд обмежився лише посиланням на перевищення ліміту відповідальності страховика та не звернув належної уваги на те, що вимога про стягнення шкоди, пов'язаної з оплатою путівки в травні 2010 року до санаторія ім.. Пирогова в м. Саки була позивачем ОСОБА_3 включена до позовних вимог при розгляді кримінальної справи , а також те, що до матеріалів кримінальної справи позивачі приєднали докази про понесені ними витрати на придбання санаторно-курортної путівки17.05.2010 р. -а.с. 42 т.2 кримінальної справи.
Оскільки позовні вимоги в цій частині вже задоволені судом і вказана сума увійшла в розмір відшкодування матеріальної шкоди , стягнутої з винної особи , тобто захист цивільних прав відбувся шляхом розгляду позову в ході кримінального судочинства, повторно вказана сума стягненню не підлягає.
Крім того, судом не вірно вирішено питання про відшкодування моральної шкоди .
Як встановлено та не заперечується сторонами, страховою компанією в межах ліміту відповідальності вже виплачено потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 2500 грн. кожному моральної шкоди у відповідності до ст. 22 згаданого Закону. Інших виплат моральної шкоди, за межами відповідальності страховика законом не передбачено.
Крім того, позивачі визначили підстави відшкодування чергової моральної шкоди без посилання на будь-які норми матеріального права, а суд , стягуючи на кожного по 3000 грн. такої шкоди, також не навів норми права, яка обґрунтовувала вимоги в цій частині.
Оскільки вимоги позивачів про стягнення з страхової компанії моральної шкоди за межами ліміту страхової відповідальності не ґрунтуються на законі, в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та має місце невірне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення розміру матеріальної шкоди та скасуванню в частині стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст. 303, 309 ч.1 п.3,4, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2012 року в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди змінити, зменшивши шкоду, заподіяну тимчасовою непрацездатністю з 184024 грн. до 16831,50 грн.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»моральної шкоди, а також 3000 грн. матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 та 2207 грн.24 коп. на користь ОСОБА_3 в якості компенсації за санаторно-курортне лікування за травень 2010 року -скасувати та постановити в цій частині нове рішення.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» моральної шкоди, а також шкоди в розмірі 3000 грн. за придбання ліків та 2207 грн.24 коп. в якості компенсації вартості санаторно-курортної путівки за травень 2010 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги.
С У Д Д І :
З оригіналом згідно.