УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2012 р. Справа № 110163/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Яворського І.О.,
судді Сапіги В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 08.04.2011р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії "дитині війни",-
ВСТАНОВИВ:
18.03.2011р. ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, яким просила поновити строк звернення до суду; визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити на її користь підвищення до пенсії "дитині війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 09.07.2007р. по день винесення рішення суду, з урахуванням вимог ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведених виплат.
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 24.03.2011р. позовні вимоги за період з 09.07.2007р. по 17.09.2010р., залишено без розгляду, відповідно до ст.99, 100 КАС України.
Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 08.04.2011р. позовну заяву задоволено частково; визнано протиправними дії відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії "дитині війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18.09.2010р. відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично проведених виплат.
Відповідач: управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області з таким рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків. Законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії "дітям війни".
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої вимогами п.2 ч.1 ст.1832 КАС України, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні справи суд першої інстанції правильно застосував вимоги ч.1 ст.100 КАС України, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки позивач звернувся до суду 18.03.2011р. та не навів жодних поважних причин пропуску ним строку звернення до суду суд першої інстанції правильно залишив без розгляду позовні вимоги.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010, 2011 роки, апеляційний суд вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законами України "Про Державний бюджет на 2010 рік", "Про Державний бюджет на 2011 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Законів України "Про Державний бюджет на 2010 рік", "Про Державний бюджет на 2011 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010, 2011 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цими Законами, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010, 2011 роках, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Враховуючи, що відповідно до законодавства держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в його систему, але вони не вчинили необхідних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).
Крім того, згідно із законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому правильними є висновки суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги положень ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії "дітям війни".
Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 183-2, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.
2.Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 08.04.2011р. в адміністративній справі № 2а-1012/11/0912 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії "дитині війни" - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.Г. Левицька
Суддя: І.О. Яворський
Суддя: В.П. Сапіга