Справа № 11 »а»-511 -2006 p.

Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяний В.М.

Доповідач Пасько Д.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в Складі:

Головуючого: Паська Д.П.                                

Суддів: Ляліної Л.М., Нешик Р.І.

За участю прокурора: Заброцької Л.О.

та адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3, засудженої ОСОБА_4

Розглянула у відкритому засіданні в м.Вінниці 31 серпня 2006 р. кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Замостянського районного суду м.Вінниці від 1 червня 2006 p., яким

ОСОБА_4, раніше не судима засуджена за ст. 286 ч. 1 КК України на три роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Застосовано ст. 75 КК України і ОСОБА_4 звільнена від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком три роки.

Відповідно до ст. 76 ч. 1 п.п. 2, З, 4 КК України на ОСОБА_4 накладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи і повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

В задоволення цивільного позову стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 4142 грн. 54 коп. та моральну шкоду в сумі 2000 грн. З неї на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області стягнено судові витрати за проведення експертизи в сумі 863 грн. 08 коп.

Як вбачається з вироку районного суду ОСОБА_4 визнана винною у тому, що 23.06.2005 року близько 21 години в м.Вінниці, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Форд-Сієра» д/н НОМЕР_1 і рухаючись по вул.Ватутіна в районі перехрестя з вулицею Баженова не прийняла до уваги забороняючий червоний сигнал світлофора, не прийняла мір для зупинки керованого нею автомобіля, чим порушила вимоги п. 12.3, п. 8.7.3е), 2.9а) Правил дорожнього руху України і вчинила наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка переходила дорогу на зелена світло. В результаті наїзду потерпілій заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та постановлення свого вироку, яким призначити ОСОБА_4 три роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На думку апелянта призначаючи ОСОБА_4 покарання суд не дав належної оцінки характеру допущених ОСОБА_4 порушень Правил дорожнього руху України, що після вчинення наїзду на потерпілу ОСОБА_4 намагалася зникнути з місця події і в подальшому заподіяної потерпілій шкоду не відшкодовувала.

Суд не встановив жодної пом'якшуючої покарання обставини і при наявності обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, не врахувавши думки потерпілої про суворе покарання, яке слід застосувати до винної, призначив її надто м'яке покарання.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який підтримав апеляцію, виступ потерпілої і адвоката ОСОБА_1, який висловився за задоволення апеляції, оскільки засуджена зовсім не відшкодовує їй заподіяної шкоди, виступ адвоката ОСОБА_2 та засудженої ОСОБА_4, які заперечили обгрунтованість апеляції, а невідшкодування шкоди пояснили відсутністю коштів у ОСОБА_4 на це, та пред'явивши квитанцію, що цього дня ОСОБА_4 вже переслала потерпілій понад 300 грн., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

На думку колегії суддів призначаючи ОСОБА_4 покарання суд дотримався положень ст.ст. 50, 65 КК України про мету покарання та порядок його призначення. Врахував суд і те, що ОСОБА_4 раніше не судима, позитивно характеризується. Думку потерпілої про необхідність призначення суворого покарання та наявність обтяжуючої покарання обставини, а також обставини злочину районний суд врахував і призначив ОСОБА_4 найбільш суворий вид покарання, передбачений санкцією ст. 286 ч. 1 КК України і в максимальному його розмірі.

Застосування ст. 75 КК України суд досить повно мотивував, а в апеляції не міститься доводів стосовно незаконності застосування саме цієї норми.

Саме по собі невідшкодування шкоди до вступу вироку в законну силу не є підставою для висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 реального відбування покарання.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Замостянського районного суду м.Вінниці від 01.06.2006 року стосовно ОСОБА_4 без змін.

На ухвалу можуть бути подані касаційні скарги безпосередньо до касаційного суду - Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили.